Ухвала суду № 57434235, 26.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11764/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/652/16 Категорія: 48 Доповідач: Завидовська-Марчук О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Завидовської - Марчук О.Г.,

суддів - Федонюк С.Ю., Грушицького А.І.,

при секретарі Перебойчуку Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 06 серпня 2015 року про вжиття заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаною заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви посилається на те, що в провадженні Луцького міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. Відповідач ОСОБА_4, знаючи про розгляд даної справи, свідомо переховує їх спільне рухоме майно, придбане під час шлюбу та без її згоди надає його в користування іншим особам. Крім того, під час шлюбу ними придбано нерухоме майно, яке зареєстроване на відповідача по справі та всі правовстановлюючі документи на це майно знаходяться в нього, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З врахуванням наведеного, просила задовольнити заяву і вжити заходи забезпечення позову, наклавши арешт на:

1. земельну ділянку площею 0,40 га та збудований на ній цех з офісними приміщеннями загальною площею 1000 м. кв., розташовані по вулиці Центральна, 13 в селі Боратин, Луцького району;

2. 1/2 частину магазину продовольчих товарів за адресою: м. Луцьк, вулиця Федорова, 5;

3. 20/100 складсько-торгового комплексу А-2 (площею 113,3 м. кв.) за адресою м. Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, 1а;

4. 3/100 торгового комплексу за адресою: м. Луцьк, проспект Соборності, 11л;

5. кіоск, площею 17,7 м. кв. за адресою м. Луцьк, вулиця Замкова, 4;

6. земельну ділянку площею 0,24 га та побудовано житловий будинок площею 460 м. кв. за адресою вулиця Яблунева, 30 в селі Боратин Луцького району;

7. автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, д.н.з. АС 3051АК, кузов №JMYLRV93W7J712832;

8. автомобіль Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_1, кузов №WOLF7ACA65V647353;

9. автомобіль Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_2, кузов №ZFA22300005599235;

10. автомобіль Mercedes-Ben, Sprinter 313 CDI 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_3, кузов №WDB9066351S257825;

11. автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4, шасі №3223469 з напівпричіпом марки ТЦ 10:00 AM (цистерна асенізаційна) 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5, шасі №384;

12. автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, кузов №SALLMAME4AA324466.

06 серпня 2015 року позивач доповнила заяву про забезпечення позову. В обґрунтування доповнення вона покликалась на те, що так як відповідач може приховати чи відчужити спірне майно, яке в основній своїй частині оформлене на його ім'я, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, то є всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Просила задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2015 року заяву задоволено.

Постановлено накласти арешт на:

- земельну ділянку площею 0,40 га та збудований на ній цех з офісними приміщеннями загальною площею 1000 м. кв., розташовані по вулиці Центральна, 13 в селі Боратин, Луцького району;

- 1/2 частину магазину продовольчих товарів за адресою: м. Луцьк, вулиця Федорова, 5;

- 20/100 складсько-торгового комплексу А-2 (площею 113,3 м. кв.) за адресою: м. Луцьк, вулиця Карпенка-Карого, 1а;

- 3/100 торгового комплексу за адресою: м. Луцьк, проспект Соборності, 11л;

- кіоск, площею 17,7 м. кв. за адресою м. Луцьк, вулиця Замкова, 4;

- земельну ділянку площею 0,24 га та побудований житловий будинок площею 460 м. кв. за адресою вулиця Яблунева, 30 в селі Боратин Луцького району;

- автомобіль Mitsubishi Pajero 2007 року випуску, д.н.з. АС 3051АК, кузов №JMYLRV93W7J712832;

- автомобіль Opel Vivaro 2005 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_1, кузов №WOLF7ACA65V647353;

- автомобіль Fiat Doblo Cargo 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_2, кузов №ZFA22300005599235;

- автомобіль Mercedes-Ben, Sprinter 313 CDI 2008 року випуску з холодильною установкою, д.н.з. НОМЕР_3, кузов №WDB9066351S257825;

- автомобіль ЗИЛ 130 В-1 СПГ 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4, шасі №3223469 з напівпричіпом марки ТЦ 10:00 AM (цистерна асенізаційна) 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5, шасі №384;

- автомобіль Land Rover Range Rover 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, кузов №SALLMAME4AA324466.

Копію ухвали для виконання направлено відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Волинської області та відділу ДВС Луцького районного управління юстиції Волинської області.

Ухвала допущена до негайного виконання.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вищевказану ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та при неповному зясуванні обставин, які мають значення для справи.

В даному судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просив її відхилити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено види забезпечення позову, в тому числі і накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.

Однак, при цьому, суд першої інстанції не перевірив кому належить спірне майно, що дає підстави для висновку про можливість порушення прав інших осіб накладенням арешту на це майно. З матеріалів справи вбачається, що відповідач займається підприємницькою діяльністю. Арешт накладено на транспортні засоби, які є здебільшого вантажними, а частина нерухомого майна - це магазин, кіоск, складські - торгові приміщення. Тому, суду необхідно було перевірити чи не використовується відповідачем спірне майно для здійснення підприємницької діяльності та чи не буде такий вид забезпечення позову, як арешт, перешкоджати здійсненню ним господарської діяльності.

До того ж, на порушення ч. 4 ст.10 ЦПК України суд не сприяв повному та всебічному з'ясуванню дійсних обставин справи, шляхом витребування у позивача копій документів, якими підтверджується право власності на це майно відповідача, для правильного вирішення клопотання про забезпечення позову, та постановив ухвалу на припущеннях.

Як вбачається з копій правовстановлюючих документів, долучених відповідачем до апеляційної скарги, окремі обєкти нерухомого і рухомого майна, на які накладено арешт, не зареєстровані за відповідачем.

За таких обставин, доводи апелянта є обґрунтованими, в звязку з чим ухвала суду підлягає скасуванню через неповне зясування обставин, що мають значення для справи з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2015 року скасувати, а питання про вжиття заходів забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: