Рішення № 57432950, 19.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/5087/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Шереметьєва Л.А.

Доповідач - Кабанченко О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Іванченка М.М.,

Желепи О.В.

при секретарі - Перетятько А.К.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3299 від 20 квітня 2007 року в розмірі 3 711 364, 55 гр., з яких: 2 427 814, 43 грн. заборгованість по кредиту та 1 283 550, 12 грн. заборгованість по процентах, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру №149, загальною площею 84,0 кв. м., житловою площею 46,60 кв. м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 16 березня 2007 року, шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі Договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу іпотеки, за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 3 654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не взято до уваги положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», які підлягали застосуванню, оскільки відповідач отримав споживчий кредит в іноземній валюті, іншого житла, окрім квартири АДРЕСА_1, в нього не має, а площа квартири не перевищує вказаний в Законі розмір, квартира використовується для постійного проживання. Посилається також на те, що при нарахуванні заборгованості позивачем завищена процентна ставка, і не дотримано вимог п. 4.2 договору іпотеки, відповідно до яких позивач повинен був направити вимогу відповідачу про дострокове виконання основного зобов'язання перед зверненням до суду з даним позовом.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

20 квітня 2007 року між сторонами був укладений договір №10-29/3299 про надання відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого відповідачу було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 161 000 доларів США, зі сплатою 12,25% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 19 квітня 2022 року.

Банк виконав умови договору, про що свідчить копія заяви на видачу готівки від 20 квітня 2007 року, в якій відповідач своїм підписом засвідчив отримання грошових коштів.

В цей же день для забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого відповідачем у іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84, 00 кв. м., яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житла Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації 16 березня 2007 року.

Відповідно до п.3.3.8 кредитного договору позичальник зобов'язався погашати кредит відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, визначеного п.1.1.1 договору.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 12 січня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 235 648, 37 доларів США, що за курсом НБУ на 12 січня 2015 року становить 3 771 364,55 грн., яка складається з:

- 154 150, 99 доларів США заборгованості по кредиту, що становить 2 427 814,43 грн.;

- 81 497, 38 доларів США заборгованості по процентах,що становить 1 283 550,12 грн.

У січні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, просив ухвалити рішення, яким у рахунок погашення заборгованості відповідача в розмірі 3 711 364,55 грн. за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3299 від 20.04.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 84, 00 кв. м., шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України « Про іпотеку», з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу іпотеки, за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності. В обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та наявність у зв'язку з цим заборгованості у розмірі 235 648,37 доларів США, що за курсом НБУ на 12 січня 2015 року становить 3 771 364,55 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Такий висновок суду відповідає встановленим судом обставинам справи та вимогам закону, а саме ст. ст. 526, 575, 589, 590, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. ст. 33 ч. 1, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», і підстав для скасування рішення суду судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем безпідставно було нараховано заборгованість із завищенням процентної ставки, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що з розрахунку заборгованості вбачається, що позивач, визначаючи суму заборгованості, виходив із процентної ставки, встановленої умовами договору, а саме - 12,25% (а.с. 8-14).

Не є підставою для скасування рішення суду і посилання відповідача в скарзі на те, що позивач не дотримався вимог п. 4.2 договору іпотеки, не надіславши на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання основного зобов'язання перед зверненням стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідно до умов договору іпотеки, положень Закону України «Про іпотеку» не направлення іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання не є перешкодою для звернення іпотекодержателя з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, при вирішенні спору судом не було враховано положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», які в даному випадку підлягали застосуванню, оскільки відповідно до обставин справи, кредит відповідачу був наданий в іноземній валюті, передане в іпотеку нерухоме майно є забезпеченням зобов'язань громадянина України за споживчим кредитом, загальна площа переданого в іпотеку нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв.м.

Доказів про те, що дане нерухоме майно не використовується відповідачем як місце постійного проживання, а також про те, що відповідач має у власності інше нерухоме житлове майно, позивачем надано не було.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що у приватній власності відповідача є інше нерухоме житлове майно, а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_3, загальною площею 75,5 кв.м, не ґрунтуються на наданих позивачем доказах, оскільки з долучених до позовної заяви копій технічного паспорту, свідоцтва про право власності від 06 червня 2006 року вбачається, що вказана квартира належить іншій особі - ОСОБА_4 (а.с. 31-34).

З огляду на наведене, а також з урахуванням положень ст. 217 ЦПК України судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні з встановленням відстрочки його виконання на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Керуючись ст. ст. 307, 308,309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року змінити.

Доповнити резолютивну частину заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року наступним.

Відстрочити виконання заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатної квартири №149, загальною площею 84,0 кв. м., житловою площею 46,60 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2, на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: