Постанова № 57432653, 06.04.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2016 р. Справа№ 910/22471/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Куксова В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Бондар О.Г. - представник

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

від відповідача-5: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 року у справі № 910/22471/15 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом ОСОБА_3

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011»

2) Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

3) Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва»

4) Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району міста Києва»

5) Комунального підприємства по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» комунальної корпорації «Київавтодор»

про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 08.05.15.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 року у справі № 910/22471/15 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 08 травня 2015 року до Інвестиційного договору від 09 червня 2012 року № 049-13/і/117 на здійснення заходів з облаштування пішохідних підземних переходів у Шевченківському та Дніпровському районах міста Києва (Лот 2), укладену між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченівського району міста Києва», Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району міста Києва», Комунальним підприємством по ремонту та утриманню мостів і шляхів міста Києва «Київавтошляхміст» комунальної корпорації «Київавтодор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011». Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» на користь ОСОБА_3 1 218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Департамент економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 року у справі № 910/22471/15 та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.01.2016.

14.01.2016 від представника відповідача-5 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

27.01.2016 розгляд справи було відкладено на 17.02.2016.

09.02.2016 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, а саме: копія протоколу № 21/04/15 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» від 21.04.2015, а також додаток № 1 до протоколу «Реєстр присутніх на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» від 21 квітня 2015 року».

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.02.2016 у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І. А. у відпустці, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий суддя, судді: Тищенко О.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий суддя, судді: Тищенко О.В., Куксов В.В.

17.02.2016 розгляд справи було відкладено на 16.03.2016

14.03.2016 від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач-2 зазначає, що директору відповідача-1 відповідно до протоколу № 21/04/15 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» від 21.04.2015 було надано дозвіл на укладення спірної додаткової угоди, однак, відповідні докази було отримано відповідачем-2 після прийняття рішення судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 розгляд справи відкладено на 06.04.2016, у зв'язку з неявкою представників позивача, відповідачів 1, 3, 4 та 5.

У судове засідання 06.04.2016 представники позивача, відповідачів 1, 3, 4 та 5 повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника відповідача-2, враховуючи подане відповідачем-5 клопотання про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників позивача, відповідачів 1, 3, 4 та 5.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про долучення додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з клопотання відповідача-2 від 09.02.2016 та письмових пояснень від 14.03.2016, він отримав копію протоколу № 21/04/15 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» від 21.04.2015, а також додаток № 1 до протоколу «Реєстр присутніх на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» від 21 квітня 2015 року» від відповідача-1 лише у грудні 2015 року, при укладені з відповідачем-1 додаткової угоди № 4 до Договору, а тому не мав можливості надати відповідні докази до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання є обґрунтованим, а додаткові докази, з метою повного дослідження обставин справи та захисту прав та охоронюваних законом інтересів сторін, мають бути залучені до матеріалів справи та досліджені при вирішенні даного спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та додаткові докази, заслухавши пояснення представника відповідача-2, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією згідно № 10741020000041063 було проведено державну реєстрацію юридичної особи під назвою Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011». Починаючи з моменту створення ТОВ «Макс-Торг 2011», ОСОБА_3 (позивач) є його засновником, що підтверджується, зокрема, статутом товариства.

Київською міською державною адміністрацією 31.10.2008 було прийнято розпорядження № 1496 «Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до облаштування пішохідних підземних переходів в м. Києві».

На виконання вказаного розпорядження, організатором конкурсу (Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено конкурс по виявленню найкращої економічної інвестиційної пропозиції на залучення інвесторів до здійснення заходів з облаштування 47 пішохідних підземних переходів, які знаходяться в Шевченківському та Дніпровському районах міста Києва.

За результатами проведеного конкурсу, постійно діючою конкурсною комісією по залученню інвесторів, відповідача-1 визначено переможцем інвестиційного конкурсу, результати чого оформлені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від № 718 «Про затвердження результатів конкурсу по залученню інвестора до здійснення заходів з облаштування 47 пішохідних підземних переходів».

Згідно вказаного розпорядження № 718 від 04.05.2012 замовниками здійснення заходів з облаштування об'єкта інвестування визначено балансоутримувачів відповідних підземних переходів - Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва, Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва, Комунальне підприємство по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» згідно з додатком, а Головному управлінню економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказано на необхідність укладення відповідного інвестиційного договору з переможцем конкурсу та замовниками.

На підставі вказаного розпорядження, 09.06.2012 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач 2), КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва (відповідач 3), КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва (відповідач 4), КП по ремонту та утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (відповідач 5) та відповідачем 1, як інвестором, укладено Інвестиційний договір № 049-13/І/117 на здійснення заходів з облаштування пішохідних підземних переходів у Шевченківському та Дніпровському районах міста Києва (Лот 2) (надалі - Інвестиційний договір).

За умовами п. 2.1. вказаного Інвестиційного договору інвестор здійснює заходи з облаштування об'єкту інвестування, якими згідно п. 1.1. договору є підземні пішохідні переходи у Шевченківському та Дніпровському районах м. Києва, перелік яких наведено в Додатках №№ 1 - 3 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Інвестиційного договору заходами з облаштування об'єкту інвестування є: проведення робіт по поліпшенню технічного стану підземних пішохідних переходів, здійснення експлуатаційного та санітарного утримання підземних пішохідних переходів, їх елементів та інженерних мереж у належному стані, прибирання, очищення (в т.ч. від рекламних оголошень), поливання (у літній період) прохідної частини підземного пішохідного переходу і прилеглої до нього території, здійснення заходів, передбачених у переліку регламентних робіт, наведених у Додатку № 4 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, а також виконання інших необхідних робіт, які пов'язані з належною експлуатацією підземного пішохідного переходу та забезпечення умов для безпечного руху пішоходів, що виявлені під час складання Актів обстеження об'єкту інвестування або протягом дії даного договору.

Пунктом 2.2. Інвестиційного договору встановлено, що загальна вартість наведених заходів з облаштування об'єкту інвестування становить 20 150 000,00 гривень, а термін дії інвестиційного договору складає 5 років (п.11.1.).

Як вбачається з умов п. 1.4. та п. 1.5. Інвестиційного договору, після набрання чинності цим договором, сторони підписують акт обстеження об'єкту інвестування, на підставі даних якого складається графік фінансування і реалізації інвестиційного проекту шляхом підписання додаткової угоди, яка буде невід'ємною частиною інвестиційного договору.

З урахуванням наведеного, 16.04.2013 між сторонами інвестиційного договору № 049- ІЗ/і/117 від 09.06.2012 було укладено додаткову угоду № 1, якою було затверджено графік фінансування і реалізації інвестиційного проекту в розмірі 20 150 000,00 гривень.

Крім того, в п. 3 додаткової угоди № 1 від 16.04.2013 було визначено, що розмір витрат інвестора (відповідач 1) на здійснення заходів з облаштування та утримання об'єкту інвестування не перевищить 20 150 000,00 гривень.

В пп. 3 п. 3 додаткової угоди № 1 від 16.04.2013 також зазначається, що відповідач 1 здійснює фінансування витрат на здійснення заходів з облаштування об'єкту інвестування згідно графіку фінансування і реалізації інвестиційного проекту, що додається (додаток № 1) відповідно та в межах сум, визначених в підпункті 1 пункту 3 цієї додаткової угоди.

Отже, відповідач 1 взяв на себе грошові зобов'язання по здійсненню фінансування за укладеним Інвестиційним договором № 049-13/І/117 від 09.06.2012 у розмірі, що не повинен перевищувати 20 150 000,00 гривень.

Позов мотивовано тим, що після отримання інформації про діяльність товариства в порядку передбаченому нормами ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» йому стало відомо про укладення 08.05.2015 між відповідачами-1, 2, 3, 4 та 5 Додаткової угоди № 3 до інвестиційного договору № 049-13/і/117 від 09.06.2012 (надалі - Додаткова угода № 3).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 3 відповідачі погодили внести зміни до пункту 2.2. Інвестиційного договору.

Згідно внесених змін було визначено, зокрема, що щоквартальний розмір коштів, необхідний для здійснення заходів з облаштування об'єкта інвестування, складає не менше 1 507 500 гривень.

У відповідності до з п. 5 Додаткової угоди № 3, датою набрання чинності даною додатковою угодою є дата її підписання, скріплення печатками та реєстрації в Департаменті економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач зазначає, що з урахуванням внесених змін за оспорюваною Додатковою угодою № 3, щоквартальний розмір коштів було збільшено до 1 507 500,00 гривень.

Оскільки внесені зміни до Додаткової угоди № 3 набрали чинності з II кварталу 2015 р., а отже, із вказаного моменту і до II кварталу 2017 р., коли закінчується термін дії Інвестиційного договору, щоквартальний розмір інвестицій збільшився на 397 492,11 гривень (1 507 500,00 - 1 110 007,89), а отже загальний розмір інвестицій відповідача-1 було збільшено на 3 577 428,99 грн., а загальний розмір фінансування, яке відповідач-1 зобов'язався здійснювати у відповідності до Інвестиційного договору № 049-13/І/117 від 09.06.2012, з урахуванням укладеної додаткової угоди № 1 від 16.04.2015, з 20 150 000,00 грн. згідно оспорюваної Додаткової угоди № 3 від 08.05.2015 було збільшено до 23 727 428,99 грн.

Також Додатковою угодою № 3 від 08.05.2015 положення Інвестиційного договору № 049-13/І/117 від 09.06.2012 було доповнено пунктом 2.5., у відповідності до якого, кошти витрачені інвестором на утримання, не зараховуються до загальної орієнтовної вартості здійснення заходів з облаштування об'єкта інвестування, визначеної у пункті 2.2. Інвестиційного договору.

Позивач вказує на те, що вказані зміни також додатково призвели до збільшення розміру інвестицій відповідача-1, оскільки грошові кошти, які раніше направлялись на утримання об'єктів інвестування та вважались здійснюваними інвестиціями, відтепер згідно положень додаткової угоди № 3 від 08.05.2015 не зараховуються до загального розміру інвестування (облаштування). Таким чином, внаслідок цієї Додаткової угоди № 3 від 08.05.2015, в порівнянні з умовами Інвестиційного договору № 049-13/І/117 від 09.06.2012, з урахуванням укладеної додаткової угоди № 1 від 16.04.2015, розмір інвестицій відповідача-1 було збільшено на 9 370 039,23 грн.

Зі змісту додаткової угоди № 3 від 08.05.2015 до Інвестиційного договору № 049-13/і/117 від 09.06.2012 вбачається, що від імені відповідача-1 його було підписано директором ОСОБА_5, яка діяла на підставі статуту ТОВ «Макс-Торг 2011».

Позов мотивовано тим, що згідно статуту ТОВ «Макс-Торг 2011» директор товариства ОСОБА_5 не мала права на самостійне укладення правочинів, сума якого перевищує 500 000,00 грн.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів») від 24.10.2008 № 13 встановлено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Однак, спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011», яка діяла на момент укладення додаткової угоди № 3 від 08.05.2015, була затверджена протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Макс-Торг 2011» № б/н від 01.09.2014 та зареєстрована державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Шубіною Т.Я. від 30.09.2014 за № 10741050007041063.

Згідно п. 4.2. вказаної редакції статуту, учасниками товариства є: ОСОБА_5, ОСОБА_3 (Позивач у справі) та ОСОБА_7

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в п. 4.6. статуту вказано, що розмір статутного капіталу становить 173 000,00 грн.

Відповідно до змісту пп. 4.7.1. статуту, статутний капітал товариства розподілений наступним чином: ОСОБА_5 - 50% статутного капіталу, ОСОБА_3 - 25% статутного капіталу, ОСОБА_7 - 25 % статутного капіталу.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; тощо.

Таким чином, з урахуванням предмету та підстав позову, до предмету доказування по даній справі входить з'ясування наявності у директора підприємства повноважень на підписання спірної Додаткової угоди № 3 до Інвестиційного договору.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути визнано недійсним повністю або в частині якщо таке не відповідає вимогам закону, вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави або суспільства, укладено учасниками господарських правовідносин з порушенням хоча б одним з них спеціальної компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 145 Цивільного кодексу України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників, компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК України, Законом України «Про господарські товариства», іншими законами і статутом товариства.

Згідно ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», ст. 82 Господарського кодексу України, ст. 143 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно положень п. 8.2. статуту ТОВ «Макс-Торг 2011» та ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом управління товариства є Загальні збори учасників товариства.

Пунктом 8.6.2. статуту визначена компетенція Загальних зборів учасників товариства, до якої належить, зокрема, надання за поданням директора товариства попередньої згоди на укладення правочинів на суму, що перевищує 500 000 (п'ятсот тисяч гривень) (пп. 8.6.2.16).

За змістом п. 8.6.3. статуту, вирішення вказаного питання відноситься до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства і не може бути передане директору товариства.

Директор товариства є його одноособовим виконавчим органом (пп. 8.9.1.), який підзвітний Загальним зборам учасників товариства (пп. 8.9.2.3.).

Відповідно до пп. 8.9.2.1. статуту, директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать чи відноситься до компетенції Загальних зборів учасників товариства.

В пп. 8.9.2.4. статуту вказано, що директор не має права приймати рішень, які є виключною компетенцією Загальних зборів учасників товариства та укладати угоди, без відповідного рішення Загальних зборів учасників товариства, якщо прийняття рішення про укладення певних угод, згідно положень цього статуту, є компетенцією Загальних зборів учасників товариства.

Як також вказано в пп. 8.9.2.8. статуту, директор укладає без попереднього погодження правочини на суму, що не перевищує 500 000 грн. (п'ятсот тисяч гривень).

За змістом абз. 2 пп. 8.9.3.7. статуту, у випадках, коли згідно цього статуту для вчинення правочинів від імені товариства необхідне рішення Загальних зборів учасників товариства, директор укладає відповідні правочини (підписує угоди, договори, контракти, заяви та листи про визнання позовів або претензій та інші) після прийняття відповідного рішення Загальними зборами товариства у порядку, встановленому цим статутом.

З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що для укладення будь-якого правочину, сума якого перевищує 500 000 гри., необхідна обов'язкова попередня згода Загальних зборів учасників товариства. В протилежному випадку, без отримання такої попередньої згоди Загальних зборів учасників товариства, директор не має права на самостійне укладення правочинів.

Відповідно до змісту положень пп. 8.6.5. статуту, що кореспондується з нормою ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно пп. 8.6.7. статуту, прийняті рішення на Загальних зборах учасників товариства оформлюються виключно в письмовому вигляді шляхом складання протоколу, який підписується усіма без виключення присутніми на Загальних зборах учасників товариства, а також обраним головою. Оригінали протоколів зберігаються у виконавчому органі товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2015 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» на яких були присутні, відповідно до протоколу загальних зборів № 21/04/15 від 21.04.2015 та Додатку № 1, ОСОБА_3 (частка якої становить 25% статутного капіталу) та ОСОБА_8 (частка якої становить 50% статутного капіталу), тобто, загальні збори були повноважними.

За результатами зборів було прийнято рішення: «Надати Директору Товариства ОСОБА_5 згоду на укладення Додаткової угоди № 3 до Інвестиційного договору від 09.06.2012 року № 049-12/і/117 на здійснення заходів з облаштування пішохідних підземних переходів у Шевченківському та Дніпровському районах міста Києва (Лот 2).», про що зазначено в протоколі № 21/04/15 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» від 21.04.2015, копія якого долучена до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції, що у спосіб встановлений чинним законодавством та статутом товариства, необхідного попереднього погодження загальними зборами учасників товариства при укладенні спірної Додаткової угоди № 3 від 08.05.2015 директор товариства не отримував, є передчасним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Враховуючи, що позивач безпосередньо приймав участь у загальних зборах товариства, які відбулись 21.04.2015 та проголосував за надання відповідної згоди директору, колегія суддів приходить до висновку, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Торг 2011» укладаючи спірну Додаткову угоду № 3 діяв у відповідності до наданих йому повноважень, а Додаткова угода № 3 не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 року у справі № 910/22471/15 підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестиції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 по справі № 910/22471/15 скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з ОСОБА_3 (02222, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 04633423) 1339,80 (одну тисячу триста тридцять дев'ять грн. 80 коп.) грн. - судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/22471/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

В.В. Куксов