Постанова № 57432522, 22.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2016 р. Справа№ 925/21/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Куксова В.В.

Іоннікової І.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області 02.02.2016 року у справі № 925/21/16 (Суддя: Скиба Г.М.)

за позовом Приватного підприємства «КИТ-3»

до Комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради

про стягнення 31 223,87 грн. заборгованості та санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.02.2016 року у справі № 925/21/16 позовні вимоги Приватного підприємства «КИТ-3» задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на користь Приватного підприємства «КИТ-3» 19288,51 грн. основного боргу, 11168,05 грн. інфляційних, 767,31 грн. - 3% річних та 1378 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції Комунальне підприємство Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2016 року у справі № 925/21/16 частково, прийняти нове рішення та затвердити порядок сплати заборгованості.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив правила процесуальної змагальності сторін, прийняв рішення упереджено, без всебічного і об'єктивного вивчення всіх обставин справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.03.2016.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

28.05.2014 між Комунальним підприємством «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради (Замовник), в особі директора Работенка Ігоря Павловича, що діє на підставі Статуту, та Приватним підприємством «КИТ-3» (Виконавець), в особі директора Перевізника Олександра Євгенійовича, що діє на підставі ліцензії, було укладено договір №106 на виконання робіт по поточному ремонту (надалі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе організацію, виконання робіт з поточного ремонту покрівлі будинку, в тому числі над під'їздами №4-7 житлового будинку №45 за адресою м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, і в обсязі відповідно до довідки про об'єми та вартість робіт, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014 року.

Розрахунки проводяться на підставі підписаних актів виконаних робіт форми КБ-2, КБ-3, з відстроченням платежу на 60 календарних днів після підписання актів (розділи 2-3 договору, а.с. 9-11).

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір на момент розгляду справи є чинним, що не оспорюється сторонами.

27 червня 2014 року між Відповідачем та Позивачем був підписаний акт приймання виконаних робіт з ремонту покрівлі за червень 2014 року на суму 19288,51 грн., включаючи податок на додану вартість (а.с. 13-17).

На виконання договірних зобов'язань позивачем виконувались роботи, які відповідач не оплачував своєчасно та в повному об'ємі. По акту виконаних робіт за червень 2014 року відповідач розрахунок не провів.

За твердженням позивача, заборгованість за договірними зобов'язаннями станом на 02.02.2016р. становить 19288,51 грн.

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказану роботу.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовнику.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав в червні 2014р. передбачені Договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних робіт, які підписані Позивачем та Відповідачем. В актах відсутні будь-які зауваження Замовника щодо якості, кількості, строків виконаних робіт з боку Виконавця.

Натомість матеріали справи не містять доказів виконання замовником зобов'язання з оплати наданих послуг на загальну суму 19288,51 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність заборгованості підтверджується Договором, актом приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконання будівельних робіт, відсутністю претензій відповідача.

Згідно ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відсутність коштів у відповідача, наявність заборгованості мешканців будинку за надані послуги з утримання будинків чи відсутність кошторису видатків на проведення ремонту не є підставою звільнення відповідача від обов'язку проведення розрахунків за виконані роботи в порядку та строки передбачені Договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 19288,51 грн. заборгованості правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 11168,05 грн. інфляційних за період 28 серпня 2014р. - 24 грудня 2015р. включно, та 767,31 грн. 3% річних за період прострочення 28 серпня 2014р. - 24 грудня 2015р., які просить стягнути з відповідача.

Виконаний позивачем розрахунок вимоги не перевищує суми можливого стягнення розміру інфляційних збитків та 3% річних з простроченої суми за спірний період. 11168,05 грн. інфляційних збитків та 767,31 грн. - 3% річних підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо посилань апелянта на незабезпечення судом першої інстанції передбаченого Конституцією України права на захист, про що свідчить прийняття рішення за відсутності представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному (т. 1 а.с. 23), однак ні до заявленого клопотання, ні до апеляційної скарги апелянтом не було додано доказів перебування представника на лікарняному, крім того, як правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, відповідач не був позбавлений можливості скористатись своїм правом на захист, направивши у судове засідання іншого представника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи, що відповідач ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав доказів, які б свідчили про погашення наявної заборгованості, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що одночасне стягнення суми позову є фінансово неможливим для відповідача та щодо необхідності розстрочення виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином питання щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення може бути предметом розгляду господарського суду який видав виконавчий документ, а не предметом розгляду суду апеляційної інстанції при перегляді законності прийняття рішення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 02.02.2016 року по справі № 925/21/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 925/21/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді В.В. Куксов

І.А. Іоннікова