Рішення № 57432386, 26.04.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 р. Справа № 923/236/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ситюка В.Г., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Аргус", м. Нова Каховка, с. Райське Херсонської області

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС", м. Нова Каховка, с. Райське Херсонської області

про зобовязання укласти договір оренди землі

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, директор,

від відповідача: ОСОБА_3, представник, дов. у справі

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_4 підприємство "Аргус" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС" про зобовязання укласти договір оренди землі.

Представником позивача позовні вимоги підтримано, з підстав зазначених у позові, посилаючись на знаходження на земельній ділянці, площею 1,6639 га, яка розташована по вул. Основській, 27 в с. Райське, м. Нова Каховка Херсонської області і належить позивачу, нерухомого майна відповідача та направлення останньому пропозицій по укладенню договору оренди вказаної земельної ділянки та проекту договору оренди земельної ділянки і повернення відповідачем договору оренди земельної ділянки з протоколом розбіжностей в частині розміру орендної плати, які є неприйнятними для позивача. Просить позовні вимоги задовольнити і зобовязати відповідача укласти договір оренди землі на умовах, які запропоновані позивачем.

Відповідачем подано до суду копію свідоцтва, виписку з ЄДР. Представником відповідача позовні вимоги не визнаються та зазначено на неможливість укладення договору оренди землі на умовах щодо розміру орендної плати, запропонованих позивачем.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, повязані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: обєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення обєкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу - Приватному підприємству "Аргус" на праві власності належить земельна ділянка площею 1,6639 га, яка розташована по вул. Основській, 27 в с. Райське, м. Нова Каховка Херсонської області.

На вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить відповідачу - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС", що не заперечується останнім.

Листом № 1 від 19.01.2016 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору оренди землі. До вказаного листа додано примірник договору оренди землі.

Відповідачем розглянуто пропозиції позивача щодо укладення договору оренди землі та повернуто позивачу договір оренди з протоколом розбіжностей в частині розміру орендної плати, - лист № 5/16 від 04.02.2016 р. з протоколом розбіжностей від 03.02.2016 р. до договору оренди № 01/16 від 19.01.2016 р.

Позивач з пропозиціями відповідача не погодився та звернувся до господарського суду з позовом про зобовязання відповідача укласти договір оренди землі на умовах позивача.

Вказані обставини свідчать про недосягнення сторонами істотних умов договору, оскільки розмір орендної плати відповідно до ст. 15 Закону України є істотною умовою договору оренди земельної ділянки, що в свою чергу, відповідно до ст. 180 ГК України дає підстави вважати вказаний договір неукладеним (таким що не відбувся).

Відповідно ж до ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм суд доходить до висновку, що вказаний договір може бути укладений лише за взаємною волею сторін.

За таких обставин, враховуючи, що укладення договору оренди земельної ділянки є правом сторін і не є обов'язковим в силу приписів ст. 179 ГК України, відповідно до якої укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому суд звертає увагу на те, що укладення господарських договорів за рішенням суду передбачено ст. 187 ГК України, згідно якої спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Проте, укладення договору оренди земельної ділянки не є обовязковим на підставі закону, у зв'язку з чим посилання позивача на ухилення відповідача від укладення договору безпідставне і не приймається судом до уваги.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 13, 15 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 179-181, 187 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 27.04.2016 р.

Суддя В.Г. Ситюк