Постанова № 57432311, 26.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016 року Справа № 904/11103/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Виноградник О.М., Антоніка С.Г.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Горевий І.В. представник, довіреністьб/н від 11.01.2016 р.;

від відповідача: Багрова Є.О. представник, довіреність № 855-О від 07.03.2014 р.;

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 року у справі № 904/11103/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОВІ", Київ

до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання належним чином виконувати умови договору

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.04.2016 року по 26.04.2016 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 року (суддя Ніколенко М.О.) зобов'язано публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" належним чином виконувати умови договору від 15.01.2015 року, завершити виконання платіжного доручення від 03.12.2015 року № 344, зняти обмеження з товариства з обмеженою відповідальністю "КОВІ" по розпорядженню власними грошовими коштами на поточному розрахунковому рахунку № 26003052734694, карткових рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОВІ" 2436 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВІ" у запереченні на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

15.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кові» (позивач, клієнт) та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк "ПриватБанк" (відповідач, банк) укладено договір банківського обслуговування та підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (які знаходяться на сайті банку www.pb.ua).Підписавши дану заяву, позивач погодився з умовами та тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір (а.с. 23-24, 46-53).

Пунктом 3.1.1.1. договору передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на підставі чинного законодавства, цих Умов і Правил, договору банківського обслуговування, внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків.

Згідно пункту 3.4.1.4. договору банк відкриває клієнту «Поточний рахунок» - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до договору на умовах публічного договору і вимог законодавства України.

У пункті 3.4.1.6. договору зазначено, що рахунок відкривається клієнту тільки після надання заяви та усіх необхідних документів, передбачених чинним законодавством.

У відповідності з пунктом 3.4.1.5. договору до поточних рахунків також належать:

- рахунки зі спеціальними режимами їхнього використання, які відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

- поточні рахунки типу «Н», які відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницьку діяльність на території України;

- поточні рахунки типу «П», які відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

- карткові рахунки, які відкриваються для обліку операцій по платіжних картках.

На виконання умов договору банк відкрив товариству з обмеженою відповідальністю "КОВІ" розрахункові рахунки № 26003052734694, №26059052713142 (а.с. 25, 26) та карткові рахунки № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Згідно пункту 3.4.2.1. договору клієнт, виходячи з технічних можливостей, своїх і обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку встановлюється в цих Умовах та Правилах.

За допомогою системи дистанційного обслуговування клієнт може здійснювати, серед іншого, підготовку платежів (за Україну і міжнародних) і відсилання їх у банк (п. 3.4.2.2. договору).

Відповідно пункту 3.8.1.1. договору дані Умови та правила є угодою про дистанційне обслуговування клієнта («Угода») і визначають комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та порядок здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень Клієнта в Системі Internet Banking Приват-24 для бізнесу («Система») за плату, яка визначається тарифами банку. При згоді з нижченаведеними умовами угоди користувач, який є уповноваженою особою клієнта відповідно з карткою зразків підписів або довіреною особою, повноваження якого на вчинення дій (одержання виписок, довідок, внесення коштів, надання документів та ін ) від імені клієнта підтверджені довіреністю, реєструється в системі віддаленого банківського обслуговування Приват24 для бізнесу та здійснює операції по картах / рахунками.

Пунктом 3.8.2.1.1. договору визначено, що система Приват24 призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. Дана система надає своїм клієнтам комплекс банківських послуг цілодобово в режимі реального часу з будь-якої точки, що має вхід в Інтернет.

Пунктом 3.8.2.1.2. договору встановлено, що клієнт доручає банку проводити платіжні операції за допомогою системи дистанційного обслуговування Приват24 на підставі дистанційних розпоряджень уповноважених / довірених осіб клієнта, переданих системі по мережі Інтернет.

За умовами пункту 3.8.2.3.1.10. договору банк зобов'язаний прийняти до виконання дистанційні розпорядження, оформлені і підтверджені належним чином.

Як передбачено пунктом 1.1.3.1.3. договору, клієнт доручає банку списувати з картрахунків кошти у розмірі здійснених клієнтом або його довіреними особами операцій відповідно до правил міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, визначену тарифами банку, у разі настання термінів платежу.

У пункті 3.1.1.4. договору вказано, що банк не має права визначати і контролювати напрямки використання коштів клієнта і встановлювати інші, не передбачені договором або чинним законодавством обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Як вказує у позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "КОВІ", 10.11.2015 року з основного розрахункового рахунку № 26003052734694 він перерахував кошти на корпоративну картку № НОМЕР_1 в сумі 100750 грн., на корпоративну картку № НОМЕР_2 в сумі 100750 грн., на корпоративну картку № НОМЕР_3 в сумі 100750 грн., на основному розрахунковому рахунку № 26003052734694 залишились кошти в сумі 302250 грн. Того ж дня відповідач обмежив позивача в розпорядженні власними грошовими коштами шляхом блокування розрахункових рахунків, корпоративних карток та зупинив функціонування програмно-технічного комплексу Система Internet Banking Приват-24.

Позивач листом від 11.11.2015 року № 05/11 звернувся до відповідача (Подільське відділення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" м. Київ) з вимогою надати інформацію про причини та обставини заблокування рахунків, а також просив негайно розблокувати розрахункові рахунки (а.с. 27).

Відповідач направив лист-відповідь від 13.11.2015 року № Г26.0.0.0/11-70-015, в якому з метою уточнення характеру господарської діяльності та суті проведеної діяльності просив позивача надати інформацію та відповідні документи, на підставі яких здійснювались операції по рахункам позивача № 2603052734694 та № 26059052713142 за період з 01.06.2015 року по 10.11.2015 року (а.с. 29). Така інформація була надана відповідачу того ж дня (лист від 13.11.2015 року № 54) (а.с. 30).

Листом від 24.11.2015 року № Г26.0.0.0/11-194-015 публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк", керуючись ст.64 Закону України "Про банки та банківську діяльність", з метою уточнення характеру господарської діяльності та суті проведеної діяльності просило товариство з обмеженою відповідальністю "КОВІ" надати інформацію та відповідні документи (а.с. 33).

На запит банка позивач листом від 24.11.2015 року № 06/11 надав відповідь (а.с. 34-35).

Листом від 01.12.2015 року № Г26.0.0.0/12-01-015 відповідач просив товариство з обмеженою відповідальністю "КОВІ" надати документи, на підставі яких товариством було отримано кошти на розрахунковий рахунок, відкритий в ПАТ "МІБ", з якого в подальшому кошти були перераховані в ПАТ "КБ "ПриватБанк" (а.с. 36).

Листом від 02.12.2015 року № 58/11 товариство з обмеженою відповідальністю "КОВІ" надало банку запитувані інформацію та документи (а.с. 37). Однак відповідач, в порушення норм чинного законодавства та умов договору проявив бездіяльність і не виконав свої зобов'язання за договором банківського обслуговування.

03.12.2015 року позивач через банкомат намагався зняти готівкові кошти з корпоративних карток № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, однак в даній операції було відмовлено і зазначено підстави "перевищено ліміт зняття коштів".

03.12.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "КОВІ" подало до банку (Подільське відділення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" м.Київ) платіжне доручення № 344 з метою перерахування коштів в сумі 302250 грн. на розрахунковий рахунок позивача, відкритий в ПАТ "МІБ". Згадане платіжне доручення повернуто банком без виконання 03.12.2015 року на підставі Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ та п.п. 1.9. та 2.15. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (а.с. 38).

У п.1.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті вказано, що доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Пунктом 2.15 згаданої Інструкції встановлено, що порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Згідно банківської виписки по рахунку № 26003052734694 за період з 09.11.2015 року по 03.12.2015 року залишок коштів на момент подання платіжного доручення до виконання становив 302257 грн. 88 коп., тобто на 7 грн. 88 коп. більше, ніж зазначено у платіжному дорученні від 03.12.2015 року № 344 (а.с. 42).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 21.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (пункт 1.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (статті 1.30, 22.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги - доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (статті 22.3, 22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту (стаття 22.9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (стаття 30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У ст. 1071 Цивільного кодексу України вказано, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, передбачено наступне:

Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків (п. 1.2);

вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3);

доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках (п. 1.9);

доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки, отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України (п. 1.15.);

розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня (п. 2.19);

платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня (п. 2.25);

платіжне доручення від платника банк приймає до виконання за умови, що його сума не перевищує суму, яка є на рахунку платника. Договором між банком та платником може бути передбачено інший порядок приймання та виконання платіжних доручень (п. 3.6).

У відповідності із ст.1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі, на те, що судом безпідставно задоволено позовні вимоги в частині обмеження по розпорядженню грошовими коштами на корпоративних картках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, оскільки ці картки відкриті на фізичних осіб, які є володільцями цих рахунків, спростовуються відомостями, зазначеними у довідці від 28.03.2016 року № 10071874/5170022, відповідно якої публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" підтвердило, що саме ці карткові рахунки є корпоративними картковими рахунками товариства з обмеженою відповідальністю "КОВІ" (а.с. 152).

Підтвердженням того, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є володільцями корпоративних карток №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, являються працівниками товариства з обмеженою відповідальністю "КОВІ", є надані позивачем копії наказів від 11.04.2011 року № 01/11к, від 01.06.2011 року № 02/11к, від 01.03.2012 року №17/11к про прийняття на роботу вищеперелічених осіб, копії витягів з трудових книжок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, копії довідок про присвоєння згаданим особам ідентифікаційного номера від 17.05.1999 року, від 20.10.1998 року, від 26.10.1998 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (а.с. 153-156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 165).

З урахуванням викладеного, колегією суддів відхиляються доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, а рішення господарського суду слід визнати законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 року у справі № 904/11103/15 залишити без змін, а скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя С.Г. Антонік

повний текст постанови виготовлений 27.04.16р.