Рішення № 57432197, 26.04.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2016 р.Справа № 924/225/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністью "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО", м. Волочиськ, Хмельницька область

до 1) селянського (фермерського) господарства "Нива", с. Затурці, Волинська область

до 2) виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці, Хмельницька область

про стягнення солідарно з відповідачів 469 277, 69 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідачів - не з'явились

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору № 48 - 04 / 15 від 17 квітня 2015 року поставки засобів захисту рослин, біопрепарати, регуляторів росту рослин та / або мікродобрива, а також в силу договору поруки № 48 - 04 / 15 ЛР від 20 квітня 2015 року, в розмірі 469 277, 69 грн., з яких: 259 177, 92 грн. основний борг, 44 058, 05 грн. пеня, 68 142, 90 грн. штраф, 35 746, 97 грн. 36% річних, 62 151, 85 курсової різниці.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем СФГ „Нива умов договору щодо строків здійснення оплати поставленого товару. Стягнення курсової різниці, штрафу і пені обумовлене наявністю відповідних умов договору щодо їх нарахування. Стягнення річних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Вимоги до відповідача - ВСК „Шпичинці обґрунтовані наявністю договору поруки, підстави застосування якого настали у звязку з порушенням договору поставки.

В додаткових поясненнях від 25 квітня 2016 року позивач стверджує, що посилання відповідача 1 на договір поставки насіння не має відношення до даної справи, оскільки предметом розгляду останньої є нарахування боргу за договором поставки засобів рослин, біопрепаратів, регуляторів росту рослин та / або мікродобрив.

Щодо заявленої відповідачем розстрочки позивач заперечує, оскільки стверджує, що обставини, на які посилається відповідач не є виключними та не підтверджені доказами. Наведені ним обставини не можуть бути підставою для надання розстрочки про які вказано в постанові пленуму ВГС України № 9 від 17 жовтня 2012 року „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України. Розстрочка ж виконання рішення негативно вплине на діяльність позивача.

Крім того, позивач заперечує також і проти клопотання відповідача щодо обмеження нарахування штрафних санкцій, оскільки стягнення останніх передбачено сторонами у договорі, а фінансовий стан не може бути підставою для звільнення від відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач - СФГ "Нива" свого представника в судове засідання не направив, надіслав письмовий відзив на позов, де наведено, що він визнає позов частково в розмірі 259 177, 92 грн., та просить розстрочити виплату боргу на три роки до 31 грудня 2018 року. Також, відповідач вказав, що у зв'язку з несприятливими кліматичними умовами, відсутністю, у зв'язку з цим грошей, відповідач невзмозі сплатити штрафні санкції (річні, штраф, пеня, курсова різниця) та просить відмовити в задоволені вимог в цій частині.

Відповідач також вказує, що крім зазначеного у позові договору, між сторонами укладено ще і договір поставки насіння. Після отримання від позивача насіння відповідач планував отримати урожай та розрахуватись по двох договорах. Проте, несприятливі погодні умови перешкодили вищезазначеному. Все це і призвело до виникнення боргу.

Відповідач - ВСК "Шпиченці" свого представника в судове засідання не направив, надіслав письмовий відзив, де позов визнає у повному обсязі. Розгляд справи вказаний відповідач просить здійснювати за відсутності представника.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

17.04.2015 року між позивачем та СФГ „Нива укладено договір поставки № 48-04/15 ЛР, яким обумовлено, що в строки, визначені договором, постачальник (позивач) зобовязується передати у власність покупця (відповідача СФГ „Нива) засоби захисту рослин, інокулянт, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його вартість.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях додатках до договору, які є невідємними частинами договору (п. 1.2.).

Сторони встановлюють, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікаціях), на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „ОСОБА_2 Аваль на дату формування видаткової накладної.

Однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „ОСОБА_2 Аваль на дату формування видаткової накладної, менший, або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку вартість товару визначається за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації (п. 2.3.2.).

Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „ОСОБА_2 Аваль на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини).

Однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „ОСОБА_2 Аваль на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної (п. 2.3.3.).

Покупець зобовязаний оплатити вартість товару в терміни, вказані в додатках (специфікаціях) (п. 3.2.2.).

Покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25 % від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (п. 7.2.1.).

Строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобовязання за цим договором нараховується до моменту належного виконання відповідного зобовязання. (п. 7.4.).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов договору сторонами (п. 5.1.).

Згідно вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобовязання, покупець зобовязується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої суми ( п. 7.2.3.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Додатками до договору сторони обумовили: назву товару, одиницю виміру, ціну, кількість, вартість загальну, еквівалент іноземної валюти, термін поставки. А саме:

- додаток № 3 - вартість товару 4 233, 36 грн. (еквівалент 203, 04 доларів США), термін оплати до 30 жовтня 2015 року;

- додаток № 4 вартість товару 52 697, 28 грн. (еквівалент 2 521, 40 доларів США), термін оплати до 30 жовтня 2015 року;

- додаток № 5 вартість 103 029, 30 грн. (еквівалент 4 837, 06 доларів США), термін оплати до 30 жовтня 2015 року;

- додаток № 6 вартість 58 482, 72 грн. (еквівалент 2 599, 23 доларів США), термін оплати до 1 жовтня 2015 року - 17 544, 82 грн., до 15 жовтня 2015 року 17 544, 82 грн., до 30 жовтня 2015 року 23 393, 08 грн.;

- додаток № 7 вартість 3 852 грн. (еквівалент 154, 08 доларів США), термін оплати до 18 червня 2015 року 1 155, 60 грн., до 30 жовтня 2015 року 2 696, 40 грн.;

- додаток № 8 - вартість 12 183, 90 грн. (еквівалент 541, 51 доларів США), термін оплати до 1 жовтня 2015 року 3 655, 17 грн., до 15 жовтня 2015 року 3 655, 17 грн., до 30 жовтня 2015 року 4 873, 56 грн.;

- додаток № 9 - вартість 20 136, 96 грн. (еквівалент 875, 52 доларів США), термін оплати до 13.07.2015 року 6 041, 09 грн., до 30 жовтня 2015 року 14 095, 87 грн.;

- додаток № 10 вартість 17 956, 08 грн. (еквівалент 704, 16 доларів США), термін оплати до 13 липня 2015 року 5 386, 82 грн., до 30 жовтня 2015 року 12 569, 26 грн.

Всі додатки підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Довіреність на отримання ТМЦ СФГ „Нива видана на імя ОСОБА_3

Про поставку товару позивачем на користь СФГ „Нива та прийняття товару останнім свідчать підписані обома сторонами та скріплені їх печатками (у графі „Відвантажив засвідчені позивачем, у графі „Отримав відповідачем) видаткові накладні: від 13 травня 2015 року № 921 на суму 4 233, 36 грн., від 20 травня 2015 року № 1031 на суму 52 697, 28 грн., від 27 травня 2015 року № 1216 на суму 103 029, 30 грн., від 12 червня 2015 року № 1674 на суму 3 852 грн., від 12 червня 2015 року № 1673 на суму 58 482, 72 грн., від 16 червня 2015 року № 1764 на суму 12 183, 90 грн., від 7 липня 2015 року № 2017 на суму 17 956, 08 грн., від 7 липня 2015 року № 2028 на суму 20 136, 96 грн. Разом 272 571, 60 грн. (еквівалент 11 577, 75 доларів США і 858, 24 євро).

На підставі накладних на повернення від 18 листопада 2015 року № 32, 29 відповідач повернув позивачу 11 068, 80 грн. та 2 324, 88 грн. Всього 13 393, 68 грн. (еквівалент 535, 74 доларів США). Накладні у графі „Відвантажив посвідчені відповідачем (СФГ „Нива), у графі „Отримано позивачем.

20 квітня 2015 року між позивачем та ВСК „Шпичинці укладено договір поруки № 48-04/15 ЛР, яким обумовлено, що поручитель (СВК „Шпичинці ) зобовязується відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобовязань СФГ „Нива (боржник), що виникли з договору поставки № 48-04/15 ЛР від 17 квітня 2015 року (основний договір), який був укладений між кредитором і боржником.

У відповідності до вказаного основного договору, порукою забезпечується в тому числі наступні зобовязання боржника:

- здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та / або мікродобрива тощо в обсязі та на умовах договору поставки № 48-04/15 ЛР;

- відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки № 48-04/15 ЛР від 17 квітня 2015 року (2.1.).

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого виконання (п. 3.1.)

У разі порушення зобовязання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобовязання (або певну його частину) або предявити до поручителя позов (п. 4.1.2.).

У разі невиконання боржником своїх зобовязань за основним договором кредитор має право протягом двох років звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких обовязків (п. 4.4.2.).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобовязань за основним договором (п. 6.1.).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

До справи надано, крім того, довідку № Д5 В36 / 61 / 62 від 24 березня 2015 року ПАТ „ОСОБА_2 Аваль про курси валют.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані пояснення відповідачів та письмові докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарських договорів, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом їх регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідачі уклали договори поставки і поруки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставки поставив відповідачу (СФГ „Нива) товари на суму 272 571, 60 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 13 травня 2015 року № 921 на суму 4 233, 36 грн., від 20 травня 2015 року № 1031 на суму 52 697, 28 грн., від 27 травня 2015 року № 1216 на суму 103 029, 30 грн., від 12 червня 2015 року № 1674 на суму 3 852 грн., від 12 червня 2015 року № 1673 на суму 58 482, 72 грн., від 16 червня 2015 року № 1764 на суму 12 183, 90 грн., від 7 липня 2015 року № 2017 на суму 17 956, 08 грн., від 7 липня 2015 року № 2028 на суму 20 136, 96 грн.

Прийняття товарів відповідачем (СФГ „Нива) підтверджується підписом (та печаткою) останнього на накладних та не заперечується відповідачем у відзиві.

Обовязок оплати товарів, відповідно до договору, виникає у відповідача у строки, зазначені у додатках (специфікаціях), тобто:

- до 30 жовтня 2015 року на суми 4 233, 36 грн. (додаток № 3), 52 697, 28 грн. (додаток № 4), 103 029, 30 грн. (додаток № 5), 23 393, 08 грн. (додаток № 6), 2 696, 40 грн. (додаток № 7), 4 873, 56 грн. (додаток № 8), 14 095, 87 грн. (додаток № 9), 12 569, 26 грн. (додаток № 10);

- до 15 жовтня 2015 року на суми 17 544, 82 грн. (додаток № 9), 3 655, 17 грн. (додаток № 8);

- до 1 жовтня 2015 року на суми 17 544, 82 грн. (додаток № 6), 3 655, 17 грн. (додаток № 8);

- до 13 липня 2015 року на суми 6 041, 09 грн. (додаток № 9), 5 386, 82 грн. (додаток № 10);

- до 18 червня 2015 року на суму 1 155, 60 грн. (додаток № 7).

Проте, як вбачається з матеріалів справи в названі дати оплата не проведена (докази відсутні). Лише 18 листопада 2015 року відповідач повернув, а позивач прийняв товар на суму 13 393, 68 грн., про що свідчать накладні на повернення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати товару пропущено (докази оплати у обумовлені договором строки відсутні), у відповідача (СФГ „Нива) виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (272 571, 60 грн. вартість всього поставленого товару мінус 13 393, 68 грн. часткового повернення товару) 259 177, 92 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу (поставлений товар) підлягає задоволенню.

Відносно курсової різниці, судом відмічається, що позивач, як встановлено вище, поставив СФГ „Нива товар, загальна вартість якого дорівнює 272 571, 60 грн., що еквівалентно на час здійснення операції 11 577, 75 доларам США та 858, 24 євро (по додатках № 7 і 10 еквівалент визначався в євро).

Після часткового повернення товару на суму 13 393, 68 грн., що еквівалентно 535, 74 доларам США, сума боргу зменшилась до 259 177, 92 грн., що еквівалентно 11 042, 01 доларам США та 858, 24 євро.

За договором поставки сторони домовились про те, що сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ „ОСОБА_2 Аваль.

Як вбачається з довідки вищевказаного банку № Д5 В36/61/62, станом на 11.03.2016 року курс гривні до долара США становив 26, 80, євро 29, 60.

Отже, здійснивши коригування суми ціни товару в гривнях на названий вище євро та доларовий еквівалент отримаємо наступні суми: 11 042, 01 долар США х 26, 80 грн. = 295 925, 87 грн. + 858, 24 євро х 29, 60 грн. = 25 403, 90 грн. Загальна сума 295 925, 87 грн. плюс 25 403, 90 грн. = 321 329, 77 грн.

Різниця між вказаними сумами курсового коригування ціни становить - 321 329, 77 грн. (після коригування) мінус 259 177, 92 грн. (до коригування) = 62 151, 85 грн.

Таким чином, позов, в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню з 36 проценттами річних, оскільки такий розмір встановлений п. 7.2.3. договору.

Однак, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку судом встановлено, що останній містить помилку. Так, у період нарахування річних з 18.06.2015 року до 12.07.2015 року позивач зазначив суму боргу 1 555, 60 грн., в той час як по додатку № 7 до 18.06.2015 року оплаченою має бути сума 1 155, 60 грн.

Таким чином, сума річних за даним періодом складає 28, 49 грн., а не 38, 36 грн., як зазначено позивачем.

З урахуванням вказаного, обґрунтованою сумою річних є 35 737, 10 грн. решта не обгрунтована.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірним способом забезпечення зобовязання, а тому наявність у договорі п. 7.2.1., що передбачає застосування пені та штрафу є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останніх.

При чому, розмір штрафу підтверджується доданим розрахунком, здійсненим на всі суми поставки без урахування повернутого товару, оскільки повернення здійснено 18.11.2015 року, в той час як право на нарахування штрафу виникає на перший день прострочення платежу, тобто за останнім терміном оплати - 31.05.2015 року.

Нарахування ж пені проведено позивачем з помилкою. Так, у період нарахування пені з 18.06.2015 року до 12.07.2015 року позивач зазначив суму боргу 1 555, 60 грн., в той час як по додатку № 7 до 18.06.2015 року оплаченою має бути сума 1 155, 60 грн.

Таким чином, сума пені за даним періодом складає 47, 49 грн., а не 63, 93 грн., як зазначено позивачем.

З урахуванням вказаного, обґрунтованою сумою пені є 44 041, 61 грн. Решта суми не обгрунтована.

Судом враховується також, що пеня нарахована понад шестимісячний термін, встановлений ГК України, що є правомірним, оскільки дане передбачено договором.

Задовольняючи вимоги про стягнення штрафу і пені, судом враховується позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 4 оглядового листа ВГС України від 29 квітня 2013 року № 01 06/767/2013, де вказано, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.

Вирішуючи питання солідарного стягнення боргу, судом враховується, що між позивачем та ВСК „Шпичинці укладено договір поруки, яким передбачено, що останній зобовязується відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання всіх зобовязань СФГ „Нива (боржник), що виникли з договору поставки № 48-04/15 ЛР від 17 квітня 2015 року (основний договір), який був укладений між кредитором і боржником.

У відповідності до вказаного основного договору, порукою забезпечується в тому числі наступні зобовязання боржника:

- здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та / або мікродобрива тощо в обсязі та на умовах договору поставки № 48-04/15 ЛР;

- відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки № 48-04/15 ЛР від 17 квітня 2015 року (2.1.).

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого виконання (п. 3.1.)

У разі порушення зобовязання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобовязання (або певну його частину) або предявити до поручителя позов (п. 4.1.2.).

Враховуючи, встановлений судом факт порушення СФГ „Нива основного зобовязання, виникли підстави подання позову до ВСК „Шпичинці з метою солідарного стягнення заборгованості за договором поставки.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений наданими документами та підлягає задоволенню частково. При цьому, судом враховується ст. 49 ГПК України (якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору) та покладається пропорційна (задоволеній сумі позову) частина судового збору на СФГ „Нива, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду та скасування штрафних санкцій задоволенню не підлягає через його необґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 44. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з селянського (фермерського) господарства „Нива (Волинська область, Локачинський район, с. Затурці, код 20129144) та виробничого сільськогосподарського кооперативу „Шпичинці (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці, код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 259 177, 92 грн. (двісті пятдесят девять тисяч сто сімдесят сім грн. 92 коп.) основного боргу, 62 151, 85 грн. (шістдесят дві тисячі сто пятдесят одна грн. 85 коп.) курсової різниці, 68 142, 90 грн. (шістдесят вісім тисяч сто сорок дві грн. 90 коп.) штрафу, 44 041, 61 грн. (сорок чотири тисячі сорок одна грн. 61 коп.) пені, 35 737, 10 грн. (тридцять пять тисяч сімсот тридцять сім грн. 10 коп.) 36% річних.

В решті позову відмовити.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Нива (Волинська область, Локачинський район, с. Затурці, код 20129144) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 6 968, 77 грн. (шість тисяч девятсот шістдесят вісім грн. 77 коп.) судового збору.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу 1) ( 45523, Волинська область, Локачинський район, с. Затурці).

4 - відповідачу 2) (31322, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шпичинці