Ухвала суду № 57431878, 25.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"25" квітня 2016 р.Справа № 5017/553/2012

За скаргою: ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №5017/553/2012

За позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик

в особі Одеського регіонального відділення ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стройтехснаб

про стягнення суми у розмірі 21 453 244,15 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_2 довіреність від 14.03.2016р.;

ОСОБА_3 довіреність від 04.04.2016р.;

від субєкта оскарження: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. у справі №5017/553/2012 позов ОСОБА_1 акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест (68004, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду,15-А, код 32682420) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд.8а, код 19364259) в особі Одеського регіонального відділення ОСОБА_1 акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (65125, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 44, код 19364259) основну заборгованість за кредитом в сумі 14 387 586 /чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят сім тисяч пятсот вісімдесят шість/грн. 32 коп., прострочену заборгованість за кредитом в сумі 5 310 000 /пять мільйонів триста десять тисяч/грн., прострочені відсотки в сумі 754 030 /сімсот пятдесят чотири тисячі тридцять/грн. 48 коп., строкові відсотки в сумі 121 091 /сто двадцять одна тисяча девяносто одна/грн. 72 коп., 633 181 /шістсот тридцять три тисячі сто вісімдесят одна/грн. пені за прострочення сплати чергових платежів кредиту, 247 354 /двісті сорок сім тисяч триста пятдесят чотири/грн. 63 коп. пені за прострочену суму нарахованих відсотків, 64 380 /шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/грн. судового збору.

25.05.2012р. на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. видано відповідний наказ.

12.04.2016р. Публічне акціонерне товариство Фінансова компанія СТС-Інвест звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх.ГСОО №2-1944/16) на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №5017/553/2012, в якій просить суд зобовязати вищевказаний відділ ДВС скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. у справі № 5017/553/2012, що мали прояв у застосуванні арешту майна та рахунків ПАТ Фінансова компанія СТС-Інвест; скасувати постанову про стягнення з вищевказаного товариства виконавчого збору від 04.10.2012р.; визнати протиправними дії відділу ДВС та неправомірною бездіяльність щодо невчинення належних дій по закінченню виконавчого провадження ВП №33436487; зобовязати департамент ДВС України вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 33436487, а також зобовязати відповідача утриматися від вчинення дій, повязаних із стягненням виконавчого збору за наслідками закінчення виконавчого провадження № 334436487 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області за № 5017/553/2012 від 25.02.2015р.

В обґрунтування поданої скарги відповідач зазначає, що в процесі здійснення виконавчих дій державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 25.09.2012р. було винесено постанову про накладення арешту на майно і кошти боржника.

Водночас, скаржник вказує, що 17.02.2016р. субєктом оскарження від стягувача було отримано лист щодо повного та фактичного виконання відповідачем судового рішення у справі № 5017/553/2012, на підставі укладення відповідного договору віл 12.02.2016р. про добровільне виконання вказаного рішення.

При цьому, як вказує відповідач, на його адресу 21.03.2016р. надійшов лист від органу ДВС, згідно якого останній повідомив, що для здійснення державним виконавцем дій щодо зняття арешту з майна та рахунків боржника, необхідно сплатити виконавчий збір у сумі 2 151 561,87 грн.

Скаржник зауважує, що не скасування субєктом оскарження вищевказаної постанови про накладення арешту є бездіяльністю органу ДВС, яка грубо порушує норми Закону України „Про виконавче провадження.

Між тим, Публічне акціонерне товариство Фінансова компанія СТС-Інвест у поданій скарзі вказує, що рахунок № 26503005060847, який відкритий в ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик та на який було накладено арешт, є рахунком фонду фінансування будівництва багатосекційного висотного житлового будинку №7-11 із вбудовано-прибудованими приміщеннями у 13 мікрорайоні м. Іллічівськ, Одеської області за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, 4, будівництво якого здійснює забудовник ТОВ „Стройтехснаб.

Одночасно, наголошує, що даний рахунок, згідно довідки банку від 15.03.2016р. є спеціальним рахунком для фізичних осіб та осіб, які зараховують на нього свої кошти на підставі договорі інвестування, як інвестори будівництва житлового будинку.

На думку відповідача, накладення арешту на вищевказаний рахунок є надмірним заходом примусового виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року вказану скаргу було прийнято до розгляду в засіданні суду 25.04.2016р.

18.04.2016р. до канцелярії суду від відповідача надійшла уточнена скарга (т.2 а.с.76), згідно якої останній просить суд визнати недійсною постанову від 04.10.2012р. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест виконавчого збору у сумі 2 151 762, 41 грн., а також зобовязати відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунку вищевказаного товариства №26503005060847, та скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. у справі №5017/553/2012, що мали прояв у застосуванні арешту майна та рахунків відповідача.

Вказаною уточненою скаргою відповідач відмовляється від інших вимог, які були заявлені у первісній редакції скарги.

У судове засідання 25.04.2016р. зявилися представники відповідача (скаржника), які в повному обсязі підтримали вимоги, що викладені в уточненій скарзі, наполягали на їх задоволенні.

В засідання суду 25.04.2016р. представник позивача, представник субєкта оскарження та представник третьої особи не зявилися, про місце та час розгляду скарги повідомлялися належним чином шляхом направлення на їх адреси вищевказаної ухвали суду від 15.04.2016р., а також наявною в матеріалах справи телефонограмою від 22.04.2016р. (т.2 а.с.79).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача (скаржника), надані в ході розгляду скарги, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За змістом п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, зокрема, визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними та зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Крім того, за змістом ст.2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, завданням суду при здійсненні правосуддя, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Таким чином, підставою для задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця є, в будь-якому випадку, факт порушення вказаною бездіяльністю прав та охоронюваних законом інтересів скаржника.

При цьому, у відповідності до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 25.05.2012р. у справі № 5017/553/2012 (т.2 а.с.49-50).

Згідно з п.2, 3 вказаної постанови боржнику було надано семиденний строк для самостійного виконання рішення, а також вирішено, у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, розпочати примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору, витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

Відповідно до постанови від 25.09.2012р. про арешт коштів боржника (т.2 а.с.51-53) було накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках, які були перераховані у п. 1 резолютивної частини вказаної постанови, зокрема, на рахунок № 26503005060847 у ПАТ „КБ „Хрещатик в межах суми 21 517 624,15 грн.

Крім того, постановою від 04.10.2012р (т.2 а.с.54) з боржника на користь держави було стягнуто виконавчий збір у сумі 2 151 762,41 грн.

Як встановлено судом, в подальшому, 21.10.2013р. відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження (т.2а.с.57-58).

В зазначеній постанові було зазначено, що з арештованих рахунків боржника стягнуто 2 005,47 грн., які перераховані 12.02.2013р. наступним чином: 1 804,93 грн. на користь стягувача, 200,54 грн. на користь держави як виконавчий збір.

Як вказано у зазначеній постанові, в подальшому виходом за місцем знаходження боржника, державними виконавцями 27.06.2013р. складено акт про те, що будь-якого рухомого та нерухомого майна за місцем знаходження боржника не виявлено.

З урахуванням викладеного, державний виконавець дійшов висновку про те, що у боржника відсутнє майно та кошти, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, внаслідок чого і було винесено вказану постанову.

Доказів того, що наказ від 25.05.2012р. був повторно предявлений до виконання та державним виконавцем було вчинено будь-які дії щодо його виконання, матеріали справи не містять, в свою чергу субєкт оскарження в порушення вимог ухвали суду матеріалів виконавчого провадження до суду не надав.

Як встановлено судом, листом від 17.02.2016р. за вих. № 63/1/878 (т.2 а.с.59) ПАТ „КБ „Хрещатик, що є стягувачем згідно наказу, повідомив відділ ДВС про те, що рішення суду від 07.05.2012р. виконано добровільно ОСОБА_1 акціонерним товариством Фінансова компанія СТС-Інвест 12.02.2016р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби не було знято арешт з коштів боржника з посиланням на те, що боржнику необхідно сплатити виконавчий збір у сумі 2 151 561,87 грн.

Щодо законності винесення відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.10.2012р. суд вказує наступне.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі № 924/205/13-г|3-217гс14, яка відповідно до ст.82 та ст. 111-28 ГПК України є обовязковою для врахування судами України при розгляді справ з аналогічних відносин, суд, трактуючи норми ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження в редакції, що була чинною на момент винесення постанови, зазначив, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника.

Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

При цьому, відповідно до ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Разом з тим, як було встановлено раніше судом, в даному випадку дії, спрямовані на примусове виконання рішення, не вчинялися, а в примусовому порядку було стягнуто тільки суму 2 005,47 грн., з яких перераховано відповідний виконавчий збір.

Окрім того, положеннями ч. 3 ст. 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про невідповідність постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 04.10.2012р. про стягнення виконавчого збору нормам ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження у чинній на час винесення вказаної постанови редакції, з урахуванням вищенаведених висновків Верховного суду України у справі № 924/205/13-г.

Щодо вимог про зобовязання зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунку товариства №26503005060847, та скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.05.2012р. у справі № 5017/553/2012, що мали прояв у застосуванні арешту майна та рахунків відповідача, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом, згідно ч. 3 ст. 27 вищевказаного закону, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.

Натомість, доказів вчинення вказаних дій матеріали справи не містять, у звязку з чим виконавче провадження на даний час є незавершеним.

Відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено, що рішення господарського суду Одеської області у справі №5017/553/2012 виконано в повному обсязі, у звязку із чим арешт коштів на сьогоднішній момент є неправомірним та таким, що спрямований на неправомірне обмеження особи її права користуватися грошовими коштами, що належать їй на праві власності, суд вважає за необхідне зняти арешт з коштів, які містяться на поточному рахунку ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест № 26503005060847, що відкритий в ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик, та є, відповідно до банківської довідки від 15.03.2016р. (т.2 а.с.60), спеціальним рахунком для фінансування будівництва.

При цьому суд вважає, що визнання недійсною постанови про стягнення виконавчого збору, а також зняття арешту з рахунку відповідача є повністю достатнім та доцільним для захисту прав та інтересів ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про зняття арешту коштів, що знаходяться на поточному рахунку, з урахуванням пояснень щодо відсутності інших арештованих рахунків у звязку з їх закриттям, а також з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів щодо арешту майна скаржника (крім рахунків), інші вимоги скаржника, сформовані в уточненій скарзі, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі надання відповідних доказів відповідач не позбавлений права звернутися до суду із відповідною заявою.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест на дії відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №5017/553/2012 задовольнити частково.

2. Зняти арешт з коштів, які містяться на поточному рахунку №№ 26503005060847, відкритому в ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик, що накладений постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 25.09.2012р. ВП 33436487 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 25.02.2012р. № 5017/553/2012.

3. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 04.10.2012р. про стягнення з боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства Фінансова компанія СТС-Інвест виконавчого збору у розмірі 2 151 762,41 грн. по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області від 25.02.2012р. №5017/553/2012.

4. В задоволенні решти скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили 25.04.2016р.

Суддя Ю.М. Щавинська