Рішення № 57431671, 20.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2016

Справа №910/3938/16

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Упек Трейдинг"

до

Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

про

стягнення 344571,73 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

не з’явився

від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Упек Трейдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" заборгованості за договором №ПСН-04478 від 08.12.2011 у розмірі 187694,40 грн., інфляційних втрат у розмірі 145523,10 грн. та 3% річних у розмірі 11354,23 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/3938/16 та розгляд справи призначено на 06.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2016, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 20.04.2016.

Представник позивача в судове засідання 20.04.2016 не з’явився. 13.04.2016 позивач подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 20.04.2016 не з’явився, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправленні №0103037762370.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Упек Трейдинг" (далі – постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовзагальмаш" (далі – покупець, відповідач) був укладений договір №ПСН-04478 з узгодженим між сторонами протоколом розбіжностей до нього від 21.12.2011 та додатковою угодою №5 від 02.10.2013 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити товар виробництва ПрАТ "Лозівський ковальсько-механічний завод" м.Лозова, а покупець прийняти і оплатити товар, згідно специфікації №1, яка є невідємною частиною цього договору (п.1.1), поставка товару здійснюється на умовах FCA, м.Лозова, вул. Свободи, 2-б, автомобільним транспортом, згідно Інкотермс 2010 (п.4.1), поставка здійснюється протягом 30 днів з моменту отримання замовлень покупця (п.5.1), загальна сума договору складає 7042586,40 (п.6.2), оплата товару буде відбуватись в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п.7.1).

В подальшому, відповідно до специфікацій до договору сторонами було погоджено збільшення суми договору.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 273120,00 грн., що підтверджується товарною накладною № 102 від 27.01.2014, а представником відповідача було прийнято вказаний товар за довіреністю №0140 від 27.01.2014.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем оплата за товар, отриманий відповідно до цієї накладної, проведена частково на суму 85425,60 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний між сторонами за станом на 31.12.2015, заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 187694,40 грн.

16.02.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату заборгованості за поставлений товар на загальну суму 187694,40 грн. Вимога отримана відповідачем 18.02.2016, однак залишена без відповіді та задоволення.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 7.1 договору строк виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару на момент розгляду справи настав. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач борг у розмірі 187694,40 грн. не сплатив.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню у розмірі, який заявлений позивачем до стягнення у позовній заяві на суму 187694,40 грн.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 145523,10 грн. та 3% річних у розмірі 11354,23 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів за отриманий товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов’язання по оплаті товару, поставленого позивачем, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

За висновками суду, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який наданий позивачем, є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв’язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 11354,23 грн. та 145523,10 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (02094, м.Київ, вул. Пожарського, будинок 4, нежиле приміщення 63, ідентифікаційний код 13504334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Упек Трейдинг" (61038, Харківська обл., місто Харків, вул. Маршала Батицького, будинок 4, ідентифікаційний код 31150404) заборгованість у розмірі 187694 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот дев’яносто чотири) грн. 40 коп., 145523 (сто сорок п’ять тисяч п’ятсот двадцять три) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 11354 (одинадцять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 5168 (п’ять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 58 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.04.2016.

Суддя Ю.М.Смирнова