Рішення № 57431499, 22.04.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2016 рокуСправа № 912/1112/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1112/16

за позовом: Фермерського господарства "Степ", с. Димине, Новоукраїнський район, Кіровоградська область

до: Приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про стягнення 116550,60 грн,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 07.10.2015;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 29Д-10 від 01.10.2015.

Фермерське господарство "Степ" звернулося до господарського суду з позовною в якій просить суд зобов'язати відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 102455,60 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2015 по 15.03.2016 та 14095,00 грн 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 469845,00 грн, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позовна заява обґрунтована не належним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної оплати за насіння соняшнику згідно договору поставки №С14-02551 від 26.03.2015.

Ухвалою від 23.03.2016 господарський суд прийняв вищевказану позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судовому засіданні 11:00 19.04.2016, від сторін суд витребував необхідні для розгляду справи по суті докази.

За результатами судового засідання 19.04.2016 господарським судом оголошено перерву до 22.04.2016 до 10:00 в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем 19.04.2016 подано до господарського суду письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що останній вважає позов таким, що не підлягає задоволенню господарським судом, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Креатив" здійснити певні дії.

Господарський суд не погоджується з позицією відповідача викладеною в письмових поясненнях від 19.04.2016 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Тобто, вищезазначеними нормами передбачено такий спосіб захисту порушеного прав, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно зі змістом частини 2 статті 19 Цивільного кодексу України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Позивачем фактично заявлена майнова вимога про спонукання відповідача виконати свої зобов'язання по оплаті поставленого товару з урахуванням індексу та сплатити три проценти річних від простроченої суми, що відповідає встановленим статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України способам захисту порушеного права..

До того ж, 22.04.2016 позивачем подано до господарського суду заяву, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 102455,60 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2015 по 15.03.2016 та 14095,00 грн 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 469845,00 грн, яка за своєю правовою природою не є заявою про зміну предмета позову, а є заявою якою позивач уточнив спосіб реалізації захисту свого порушеного права.

Враховуючи норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд продовжує розгляд справ з урахуванням вищевказаної заяви.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2015 між Приватним акціонерним товариством "Креатив" (надалі - ПрАТ "Креатив", покупець) в особі представника ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Степ" (надалі - ФГ "Степ", продавець) в особі голови Фермерського господарства ОСОБА_4 було укладено договір поставки № С14-02551 (надалі - договір, а.с. 17-19).

За умовами договору поставки ФГ "Степ" зобов'язалося передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити насіння соняшнику врожаю 2014 року на умовах даного договору, яке знаходилося на його зберіганні в кількості 104,41тонн на суму 939690,00 грн по ціні 7500,00 грн за одну тонну.

Згідно пункту 5.1. договору поставки ПрАТ "Креатив" зобов'язалося здійснити оплату вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та товарно-транспортної накладної на кожний завантажений транспорт та інші документи, визначені пунктами 3.8, 3.9 та 3.10 даного договору.

Насіння соняшнику позивачем було передано відповідачу по накладній №2 від 26.03.2015 згідно договору поставки № СІ4-02551 через ОСОБА_5 за довіреністю ПрАТ "Креатив" №884 від 04.04.201, яка підписана від ПрАТ "Креатив" ОСОБА_3, бухгалтером ОСОБА_6, містить зразок підпису ОСОБА_5 та скріплена печаткою ПрАТ "Креатив".

Втім відповідач, в порушення умов договору, товар оплатив частково у сумі 469845 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.04.2015 року № 112 на суму 169845 грн, від 21.04.2015 року № 1003 на суму 100000 грн., від 22.04.2015 року № 1027 на суму 100000 грн, від 22.04.2015 року № 1031 на суму 100000 грн, у зв'язку з чим прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару на суму 469845,00 грн.

Викладені обставини встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2015 у справі №912/3342/15, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015, і в силу вимог частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню знову. Зазначеним рішенням позовні вимоги ФГ "Степ" задоволено в повному обсязі та стягнуто з ПрАТ "Креатив" на користь ФГ "Степ" 469845,00 грн основної заборгованості.

21.12.2015 на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2015 у справі № 912/3342/15 видано відповідний наказ, який позивачем було пред'явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Кіровоградській області.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.01.2016 старшим державним виконавцем було винесено постанову № ВП49841688 про відкриття виконавчого провадження.

Згодом, 08.02.2012 заступник начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області з питань державної виконавчої служби ОСОБА_7 виніс постанову про передачу виконавчого провадження.

Відповідно до вищевказаної постанови матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 912/3342/15 від 21.12.2015, виданого господарським судом Кіровоградської області про стягнення ПрАТ "Креатив" боргу в сумі 479241,90 грн на користь Фермерського господарства "Степ" передано до на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

12.02.2016 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову №ВП49841688 про прийняття до виконання виконавчого провадження.

Станом на 22.04.2016 рішення у даній справі не виконано.

При цьому, господарський суд враховує, що з урахуванням умов пункту 5.1. договору та підтвердження факту поставки позивачем товару відповідачу 26.03.2015, останній зобов'язаний був оплатити вартість поставленого товару не пізніше 30.03.2015.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 102455,60 грн інфляційних втрат за період з 01.04.2015 по 15.03.2016 та 14095,00 грн 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 469845,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Абзацами 2, 3 пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач не сплатив вартість насіння соняшнику в загальній сумі 469845,00 грн за договором поставки №С14-02551 від 26.03.2015, позивачем було нараховано на прострочену суми заборгованості в розмірі 469845,00 грн за період з 01.04.2015 по 15.03.2016 - 102455,60 грн інфляційних втрат та 14095,00 грн 3% річних (розрахунок позивача, а.с. 5-6) .

Однак, розрахунок позивача є неправильним.

За розрахунком господарського суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 13508,18 грн за період з 01.04.2015 по 15.03.2016, виходячи з суми заборгованості 469845,00 грн, за 350 прострочених днів, зважаючи, що останнім днем сплати є 30.03.2015.

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість в сумі 469845,00 грн в період з 01.04.2015 по 15.03.2016, сума інфляційних втрат за розрахунком господарського суду за період квітня 2015 по березень 2016 включно становить 98334,09 грн.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги Фермерського господарства "Степ" до Приватного акціонерного товариства "Креатив" підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 98334,09 грн та 3% річних в розмірі 13508,18 грн.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарський суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) на користь Фермерського господарства "Степ" (27131, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Димине, ідентифікаційний код 24152571) - 13508,18 грн 3% річних та 98334,09 грн втрат від інфляції, а також 1748, 25 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 27.04.16.

Суддя О.Б. Шевчук