Рішення № 57431457, 22.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2016 р. Справа № 911/816/16

За позовом Компанії «СІЛЬВЕРТОН ВЕБ КОРП.» (SILVERTON WEB CORP.)

та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД ГРУП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ-СИСТЕМС»

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від першого позивача не зявилися;

від другого позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.02.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 31.12.2015);

Обставини справи:

Компанія «СІЛЬВЕРТОН ВЕБ КОРП.» «SILVERTON WEB CORP.) (далі перший позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД ГРУП» (далі другий позивач) звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» (далі відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН», яке було оформлено протоколом № 22-12/14 від 22.12.2014 про надання відповідачем майнової поруки та надання директору товариства повноважень на укладання та підписання договору поруки № 1/22.12 від 22.12.2014 в забезпечення виконання зобовязань громадянина України ОСОБА_4 перед громадянкою України ОСОБА_5 за договором безпроцентної позики від 31.03.2014 в сумі 500 000 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав другого позивача на повідомлення про проведення зборів учасників товариства та участі у зборах учасників товариства, шляхом проведення зборів учасників товариства без участі другого позивача, який є єдиним учасником відповідача, що є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН», яке було оформлено протоколом № 22-12/14 від 22.12.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2016 порушено провадження у справі № 911/816/16, справу призначено на 01.04.2016.

01.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу, надійшла заява про визнання позову (вх. № 6906/16 від 01.04.2016), згідно якої останній визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2016 розгляд справи відкладено на 22.04.2016, здійснено заміну відповідача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ-СИСТЕМС».

22.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від першого позивача надійшла заява про розгляд справи без участь представника першого позивача (вх. № 8788/16 від 22.04.2016), яка задоволена судом.

У судовому засіданні 22.04.2016 представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників другого позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

На момент прийняття спірного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» здійснювало свою діяльність на підставі нової редакції статуту, яка затверджена протоколом зборів учасників ТОВ «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» № 22 від 27.08.2014.

Згідно п. 1.2.1. вказаної редакції статуту учасником товариства є: ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП».

Відповідно до п. 9.2. статуту учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); приймати участь в управлінні справами товариства у порядку, встановленому цим статутом.

Водночас, як вбачається з п. 10.1. статуту вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п. 10.6 статуту повідомлення про скликання загальних зборів учасників надсилається кожному учаснику рекомендованим листом за 30 днів до дати проведення загальних зборів учасників або надається особисто під розписку. Повідомлення про проведення загальних зборів учасників повинно містити зазначення порядку денного, часу і місця проведення загальних зборів учасників.

Вирішення питання щодо укладення договорів поруки відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства. Директор, як виконавчий орган, обмежений правом самостійного прийняття рішення та укладання договорів поруки від імені товариства (п. 10.2. статуту відповідача).

Відповідно до п. 10.1. нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД ГРУП», яка затверджена протоколом зборів учасників ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП» № 13 від 27.08.2014 вищим органом управління товариства є загальні збори учасників товариства.

Згідно ч. 5 п. 10.11. статуту ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП» директор товариства не має права приймати участь та голосувати від імені товариства в органах управління юридичних осіб, в яких товариством виступає учасником без попереднього схвалення завдання на голосування, оформленого рішенням загальних зборів товариства з переліком рішень, які директор має право прийняти та голосувати «за» та/або «проти» від імені товариства.

22.12.2014 відбулися збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН», на яких був присутній директор ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП», з наступним порядком денним: 1. Надання майнової поруки громадянину України ОСОБА_4. 2.Надання повноважень Директору Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» на підписання відповідно договору поруки та інших, повязаних з таким договором, документів.

На загальних зборах учасників ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП» 22.12.2014 був присутнім директор ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП» ОСОБА_4

Відповідно до рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» від 22.12.2014, оформлених протоколом № 22-12/14, по першому питанню порядку денного вирішено: виступити майновим поручителем строком до 30.12.2017 громадянина України ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання зобовязань останнім перед громадянкою України ОСОБА_5 за договором безпроцентної позики від 31 березня 2014 року в повному обсязі зобовязань боржника (500 000 доларів США), включаючи будь-які штрафні санкції, неустойки, відсотки, інфляційні збитки; по другому питанню надати директору товариства ОСОБА_6 повноваження на укладення та підписання договору поруки № 1/22.12 від 22.12.2014 та інших документів, повязаних з підписанням вищевказаного договору, визначаючи інші їх умови на власний розсуд.

Крім того, судом встановлено, що згідно нової редакції статуту ТОВ «СОФТ-СИСТЕМС», затвердженої рішенням позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН», оформлених протоколом № 39 від 14.03.2016 ТОВ «СОФТ-СИСТЕМС», єдиним учасником якого є Компанія «СІЛЬВЕРТОН ВЕБ КОРП.» (SILVERTON WEB CORP.), є правонаступником ТОВ «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН».

Предметом позову є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН», яке було оформлено протоколом № 22-12/14 від 22.12.2014 про надання відповідачем майнової поруки та надання директору товариства повноважень на укладання та підписання договору поруки № 1/22.12 від 22.12.2014 в забезпечення виконання зобовязань громадянина України ОСОБА_4 перед громадянкою України ОСОБА_5 за договором безпроцентної позики від 31.03.2014 в сумі 500 000 доларів США.

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субєктів, що суперечать законодавству. Ущемляють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про господарські товариства (далі Закон) та іншими законами України. Положення законодавчих актів, які діяли до набрання чинності ЦК України, застосовуються в частині, в якій вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобовязаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Частиною першою ст. 50 Закону встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду (ч. 5 ст. 98 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Частиною першою ст. 4 Закону передбачено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Частиною першою ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом (ст. 10 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно п. в) ч. 1 ст. 59 Закону України „Про господарські товариства до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів (ст. 60 Закону).

Статтею 61 Закону передбачено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 (далі Постанова) при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до п. 17 Постанови вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 18 Постанови).

Пунктом 21 Постанови встановлено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Відповідно до п. 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016 рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Згідно п. 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016 безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суд встановив, що другий позивач, являючись єдиним учасником ТОВ «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН», в порушення п. 10.6. статуту ТОВ «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» та ст. 61 Закону України „Про господарські товариства, не був повідомлений про збори учасників товариства, на яких прийнятті рішенні, оформлені протоколом № 22-12/14 від 22.12.2014, участі у вказаних зборах не приймав, чим було порушено право учасника товариства на участь в управлінні справами товариства, передбачене ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»; директор ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП» ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 5 п. 10.11 Статуту ТОВ «МЕГАТРЕЙД ГРУП» взяв участь в голосування від імені другого позивач без попереднього схвалення завдання на голосування, оформленого рішенням загальних зборів товариства з переліком рішень, які директор має право прийняти та голосувати «за» та/або «проти» від імені товариства.

З огляду на викладене та визнання представником відповідача позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН», яке було оформлено протоколом № 22-12/14 від 22.12.2014 про надання відповідачем майнової поруки та надання директору товариства повноважень на укладання та підписання договору поруки № 1/22.12 від 22.12.2014 в забезпечення виконання зобовязань громадянина України ОСОБА_4 перед громадянкою України ОСОБА_5 за договором безпроцентної позики від 31.03.2014 в сумі 500 000 доларів США є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 92, офіс 65; ідентифікаційний код 37642733), яке було оформлено протоколом № 22-12/14 від 22.12.2014 про надання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ДИСТРИБЮШН» майнової поруки та надання директору товариства повноважень на укладання та підписання договору поруки № 1/22.12 від 22.12.2014 в забезпечення виконання зобовязань громадянина України ОСОБА_4 перед громадянкою України ОСОБА_5 за договором безпроцентної позики від 31.03.2014 в сумі 500 000 доларів США.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ-СИСТЕМС» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд. 92, офіс 65; ідентифікаційний код 37642733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД ГРУП» (03005, м. Київ, Соломянський район, вул. Смоленська, буд. 31-33; ідентифікаційний код 36415474) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 26.04.2016

Суддя П.В.Горбасенко