Рішення № 57431440, 19.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2016 р. Справа № 911/549/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., смт Пісківка

до Товариства з обмеженою відповідальністю Макарівська птахофабрика, Київська обл., смт Макарів

про стягнення 22 932,19 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (посвідчення №3967/10 від 29.04.2009)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.02.2016 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1В./позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Макарівська птахофабрика (далі-ТОВ Макарівська птахофабрика/відповідач) про стягнення 22 932,19 гривень, з яких 20 265,60 грн інфляційних втрат та 2 666, 59 грн 3% річних, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за надані позивачем послуги з перевезення автомобільним транспортом.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2016 порушено провадження у справі №911/549/16, розгляд справи призначено на 14.03.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 14.03.2016, 28.03.2016 та 11.04.2016 розгляд даної справи відкладався на 28.03.2016, 11.04.2016 та 19.04.2016.

Водночас, згідно вищезазначених ухвал суд витребовував від відповідача оригінал договору №1309/13-3 від 13.09.2013.

Однак, у судові засідання 14.03.2016, 28.03.2016, 11.04.2016 та 19.04.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи ТОВ Макарівська птахофабрика було повідомлене належним чином.

До того ж, станом на 19.04.2016 відповідач не виконав вимоги суду та не надав оригінал договору №1309/13-3 від 13.09.2013.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з наданих позивачем пояснень, 13.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Макарівська птахофабрика (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договір про надання послуг автомобільним транспортом №1309/13-3, за умовами якого, перевізник надає замовнику послуги з перевезення пасажирів, наданих замовником, автомобільним транспортом за маршрутами, узгодженими сторонами, а замовник зобовязується оплачувати такі послуги в порядку, встановленому договором.

Однак, як зауважив позивач, підписаний ФОП ОСОБА_1 примірник договору надання послуг автомобільним транспортом №1309/13-3 від 13.09.2013 відповідач з власним підписом не повернув позивачу.

Поряд з тим, позивачем протягом вересня - грудня 2013 року та січня травня 2014 року відповідно до вказаного договору було надано відповідачу послуги з перевезення працівників на загальну суму 170 271,77 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах даної справи.

Водночас, відповідач належним чином не виконав свої грошові зобовязання за договором щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, оплативши послуги частково, у звязку із чим за ТОВ Макарівська птахофабрика утворилось 27 509,73 грн заборгованості.

З огляду на вищевикладене, позивач 08.06.2015 звернувся до відповідача із претензією, відповідно до якої вимагав сплатити заборгованість у розмірі 27 509,73 грн протягом 10 днів з моменту отримання зазначеної претензії.

Оскільки відповідач вимоги позивача не задовольнив, остаточні розрахунки не провів, ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ Макарівська птахофабрика про стягнення 27 509, 73 грн основного боргу, у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати наданих послуг перевезення за договором №1309/13-3 про надання послуг автомобільним транспортом від 13.09.2013 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2015 у справі №911/4175/15, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Макарівська птахофабрика (08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Першотравнева, 68, корпус Ф, код 33272065) на користь Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (07820, Київська обл., смт. Пісківка, вул. Жовтнева, 79, код 21073133676) 27 509 (двадцять сім тисяч пятсот девять) грн. 73 коп. основного боргу, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі, позивач зазначив, що заборгованість за надані послуги з перевезення автомобільним транспортом, у тому числі встановлену рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2015 у справі №911/4175/15, відповідач погасив у повному обсязі з порушенням строків оплати, в підтвердження чого суду надано банківські виписки по рахунку позивача.

З огляду вищезазначеного, посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання виконав не належним чином, порушивши встановлені строки оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 20 265,60 грн інфляційних втрат, нарахованих зростаючим та спадаючим підсумками за наступні періоди:

з 01.10.2013 по 15.10.2013 на 11 742,90 грн;

з 16.10.2013 по 01.11.2013 на 21 528,66 грн;

з 02.11.2013 по 06.11.2013 на 16 742, 90 грн;

з 07.11.2013 по 07.11.2013 на 12 000,00 грн;

з 08.11.2013 по 08.11.2013 на 10 000,00 грн;

з 09.11.2013 по 13.11.2013 на 8 000,00 грн;

з 14.11.2013 по 19.11.2013 на 4 000,00 грн;

з 20.11.2013 по 04.12.2013 на 24 223,78 грн;

з 05.12.2013 по 06.12.2013 на 29 785,70 грн;

з 07.12.2013 по 11.12.2013 на 27 785,70 грн;

з 12.12.2013 по 13.12.2013 на 2 000,00 грн;

з 14.12.2013 по 16.12.2013 на 16 214,30 грн;

з 17.12.2013 по 18.12.2013 на 14 214,30 грн;

з 19.12.2013 по 25.12.2013 на 10 000,00 грн;

з 26.12.2013 по 27.12.2013 на 7 785,70 грн;

з 28.12.2013 по 31.12.2013 на 5 785,70 грн;

з 01.01.2014 по 17.01.2014 на 26 009,60 грн;

з 18.01.2014 по 20.01.2014 на 16 009,60 грн;

з 21.01.2014 по 29.01.2014 на 10 000,00 грн;

з 30.01.2014 по 31.01.2014 на 7 000,00 грн;

з 01.02.2014 по 27.02.2014 на 27 223,90 грн;

з 28.02.2014 по 28.02.2014 на 22 223,90 грн;

з 01.03.2014 по 21.03.2014 на 33 490,65 грн;

з 22.03.2014 по 31.03.2014 на 28 490, 65 грн;

з 01.04.2014 по 02.04.2014 на 48 714,55 грн;

з 03.04.2014 по 17.04.2014 на 40 714, 55 грн;

з 18.04.2014 по 28.04.2014 на 30 714,55 грн;

з 29.04.2014 по 29.04.2014 на 24 714,55 грн;

з 30.04.2014 по 30.04.2014 на 18 714,55 грн;

з 01.05.2014 по 12.05.2014 на 38 285,95 грн;

з 13.05.2014 по 31.05.2014 на 32 285,95 грн;

з 06.06.2014 по 04.07.2014 на 52 509,73 грн;

з 05.07.2014 по 10.06.2014 на 47 509,73 грн;

з 11.06.2014 по 13.06.2014 на 42 509,73 грн;

з 14.06.2014 по 18.06.2014 на 38 509,73 грн;

з 19.06.2014 по 23.07.2014 на 33 509,73 грн;

з 24.07.2014 по 18.08.2014 на 29 509,73 грн;

з 14.08.2014 по 08.12.2015 на 27 509,73 грн;

- 2 666,59 грн 3% річних, нарахованих зростаючим та спадаючим підсумками за наступні періоди:

з 01.10.2013 по 15.10.2013 на 11 742,90 грн;

з 16.10.2013 по 01.11.2013 на 21 528,66 грн;

з 02.11.2013 по 06.11.2013 на 16 742, 90 грн;

з 07.11.2013 по 07.11.2013 на 12 000,00 грн;

з 08.11.2013 по 08.11.2013 на 10 000,00 грн;

з 09.11.2013 по 13.11.2013 на 8 000,00 грн;

з 14.11.2013 по 19.11.2013 на 4 000,00 грн;

з 20.11.2013 по 04.12.2013 на 24 223,78 грн;

з 05.12.2013 по 06.12.2013 на 29 785,70 грн;

з 07.12.2013 по 11.12.2013 на 27 785,70 грн;

з 12.12.2013 по 13.12.2013 на 2 000,00 грн;

з 14.12.2013 по 16.12.2013 на 16 214,30 грн;

з 17.12.2013 по 18.12.2013 на 14 214,30 грн;

з 19.12.2013 по 25.12.2013 на 10 000,00 грн;

з 26.12.2013 по 27.12.2013 на 7 785,70 грн;

з 28.12.2013 по 31.12.2013 на 5 785,70 грн;

з 01.01.2014 по 17.01.2014 на 26 009,60 грн;

з 18.01.2014 по 20.01.2014 на 16 009,60 грн;

з 21.01.2014 по 29.01.2014 на 10 000,00 грн;

з 30.01.2014 по 31.01.2014 на 7 000,00 грн;

з 01.02.2014 по 27.02.2014 на 27 223,90 грн;

з 28.02.2014 по 28.02.2014 на 22 223,90 грн;

з 01.03.2014 по 21.03.2014 на 33 490,65 грн;

з 22.03.2014 по 31.03.2014 на 28 490, 65 грн;

з 01.04.2014 по 02.04.2014 на 48 714,55 грн;

з 03.04.2014 по 17.04.2014 на 40 714, 55 грн;

з 18.04.2014 по 28.04.2014 на 30 714,55 грн;

з 29.04.2014 по 29.04.2014 на 24 714,55 грн;

з 30.04.2014 по 30.04.2014 на 18 714,55 грн;

з 01.05.2014 по 12.05.2014 на 38 285,95 грн;

з 13.05.2014 по 31.05.2014 на 32 285,95 грн;

з 01.06.2014 по 04.06.2014 на 52 509,73 грн;

з 05.06.2014 по 10.06.2014 на 47 509,73 грн;

з 11.06.2014 по 13.06.2014 на 42 509,73 грн;

з 14.06.2014 по 18.06.2014 на 38 509,73 грн;

з 19.06.2014 по 23.07.2014 на 33 509,73 грн;

з 24.07.2014 по 13.08.2014 на 29 509,73 грн;

з 14.08.2014 по 08.12.2015 на 27 509,73 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши повно і всебічно матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов'язаних із здійснення однією особою на замовлення іншої особи автомобільних перевезень, підтвердженням чого є документи, що фіксують надання таких послуг, а саме акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин надання послуг, незалежно від підстави виникнення у виконавця обовязку по здійсненню перевезень: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових перевезень, оформлених актами приймання-здачі робіт.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем, як замовником, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що є первинними обліковими документами та фіксують найменування, ціну та період наданих послуг, тобто містить всі істотні умови договору, свідчить про виникнення між сторонами договірних відносини та відповідно майново-господарських зобов'язань у сфері надання послуг, що породжує для відповідача обовязок по оплаті наданих послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 та ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи та наданих у судових засіданнях представником позивача пояснень слідує, що строків оплати вартості наданих послуг письмово сторонами не погоджено, у той час як договір про надання послуг автомобільним транспортом №1309/13-3 від 13.09.2013 у позивача відсутній, а відповідач відповідного договору на вимогу суду не надав.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0103316515448 від 08.06.2015, претензію позивача про сплату 27 509,73 грн відповідач отримав 17.06.2015, а тому, враховуючи встановлений позивачем у відповідній претензії 10-денний строк для сплати заборгованості, останнім днем для виконання відповідачем обовязку по сплаті 27 509,73 грн є 26.06.2015.

Водночас, доказів звернення позивача у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України з вимогами про сплату вартості решти попередньо наданих позивачем та оплачених відповідачем послуг суду не надано, у той час як претензія позивача від 08.06.2015 стосується лише несплаченої на той момент суми боргу у розмірі 27 509,73 грн, а не всіє вартості наданих послуг за період з вересня по грудень 2013 року та з січня по травень 2014 року.

З наявної в матеріалах справи банківської виписки слідує, що заборгованість за рішенням господарського суду Київської області у справі №911/4175/15 у розмірі 27 509,73 грн була сплачена відповідачем на рахунок позивача 08.12.2015.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази письмового погодження та встановлення між сторонами строків оплати вартості наданих послуг, у той час як позивач звертався з письмовою вимогою про сплату вартості наданих послуг у розмірі 27 509,73 грн, суд дійшов висновку, що право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних за порушення відповідачем строків оплати вартості наданих послуг у позивача виникає на суму заборгованості у розмірі 27 509,73 грн після спливу встановленого згідно претензії 10-денного строку та припиняється повністю в день, що передує дню зарахування відповідних коштів на рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснював обрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 27.06.2015 по 07.12.2015 на суму заборгованості у розмірі 27 509,73 грн.

Доводи ж позивача про виникнення у відповідача обовязку по оплаті вартості наданих послуг з перевезення автомобільним транспортом з моменту підписання актів про надання відповідних послуг, оцінюються судом критично, позаяк виникнення обовязку по сплаті коштів з моменту отримання товару унормовано ст. 692 ЦК України, що є спеціальною нормою по відношенню до правовідносин купівлі-продажу та поставки і не застосовується до правовідносин з надання послуг.

Оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, обрахованих судом з урахуванням вимог закону та обставин справи, становить 302,61 грн та 370,82 грн відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 265,60 грн інфляційних втрат та 2 666,59 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 302,61 грн та 370,82 грн.

Крім того, разом з позовними вимогами позивач просив суд стягнути з відповідачів 14 000,00 грн витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката, в обґрунтування та підтвердження чого суду надано:

- копію договору про надання правової допомоги №1 від 09.02.2016, укладеного позивачем з Адвокатським обєднанням «Територія права»;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 №3967/10 від 29.04.2009;

- копію посвідчення адвоката ОСОБА_2 №3967/10 від 29.04.2009;

- копію платіжного доручення №233 від 12.02.2016 на суму 14 000,00 грн.

- копії актів здачі-приймання виконаних робіт про надання правової допомоги від 11.03.2016 та 25.03.2016 на суми 7000,00 грн кожен;

- копію виписки по особовому рахунку позивача за період з 01.01.2016 по 29.02.2016;

- копію рахунку-фактури №1 від 15.02.2016, виставленого АО «Територія права» щодо надання правової допомоги у розмірі 14 000,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 44 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

У відповідності до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи наведене, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідача витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 50% однієї мінімальної заробітної плати 689,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33-35, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 625, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Макарівська птахофабрика (вул. Першотравнева, 68, корп. Ф, смт Макарів, Київська обл., 08000, ідентифікаційний код 33272065) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Жовтнева, 79, смт Пісківка, Бородянський р-н, Київська обл., 07820, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 302 (триста дві) грн 61 коп. інфляційних втрат, 370 (триста сімдесят) грн 82 коп. 3% річних, 40 (сорок) грн 47 коп. судового збору та 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.04.2016.

Суддя В.А. Ярема