Рішення № 57431424, 21.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2016Справа №910/3484/16

За позовом Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська технічна дільниця водних шляхів"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Промтрейд"

про стягнення 46 528,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - не з"явився

Від відповідача: Мазуренко Т.С.(дов. від 23.03.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 37-зп від 22.09.2015 у розмірі 46 528,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2016 порушено провадження у справі №910/3484/16 та призначено до розгляду на 23.03.2016.

23.03.2016 в судовому засіданні було оголошено перерву на 12.04.2016, а 12.04.2016 - на 21.04.2016 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 21.04.2016 прибув представник відповідача, дав пояснення по справі, проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні, про що також подав письмовий відзив, в якому зазначив, що договором підряду від 22.09.2015 №37-зп передбачена погодинна оплата роботи земснаряду «ДН-106» за фактичні витрати часу та жодний графік роботи земснаряду «ДН-106» не доводився до відома відповідача. Крім того, в позовній заяві позивачем не доведено як факт простою земснаряду «ДН-106» так і вина замовника.

Представник позивача в судове засідання 21.04.2016 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження позивача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 між Державним підприємством водних шляхів "Укрводшлях" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська технічна дільниця водних шляхів"(далі позивач, підрядник) з товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Промтрейд"(далі відповідач, замовник) було укладено договір № 37-зп по навантаженню та вивантаженню вантажу земснарядом «ДН-106» на площадку та плавзасоби замовника.

Ціна виконання робіт була узгоджена між сторонами і орієнтовно складала 100000,00 (сто тисяч)грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, передбачений ст. 837 Цивільного Кодексу України.

Пунктом 4.1. договору було передбачено погодинна вартість земснаряду в розмірі 475,20 грн. (в т.ч. ПДВ-79,20 грн.) з паливно-мастильними матеріалами замовника.

Пунктом 3.6. договору замовник оплачує підряднику простої земснаряду з вини замовника (несвоєчасне забезпечення земснаряду паливно-мастильними матеріалами, простої в очікуванні звільнення місця роботи та інші).

За домовленістю сторін роботи розпочались 06.10.2015 та згідно листа відповідача від 26.10.2015 були зупинені 26.10.2015 і земснаряд був виведений з експлуатації, режим роботи земснаряду 7год. на день, тобто земснаряд «Дн-106» пропрацював 20 днів х 7год. = 140 год. Відповідно сума виконаних робіт складає 140 год. х 475,20 грн./год. = 66528,00 грн.

Авансовий платіж складав 20000,00 грн., таким чином борг відповідача складає 66825,00-20000,00 = 46528,00 грн.

Незважаючи на те, що робота земснаряда підтверджена документально протягом 20-ти днів, але оплатити і підписати акт прийому-передачі виконаних робіт

відповідач відмовився посилаючись на те, що послуги навантаження та вивантаженню ватажу було реально затрачено тільки 18,16 год. Також відповідач зазначив, що договором підряду від 22.09.2015 №37-зп передбачена погодинна оплата роботи земснаряду «ДН-106» за фактичні витрати часу та жодний графік роботи земснаряду «ДН-106» не доводився до відома відповідача. Крім того, в позовній заяві позивачем не доведено як факт простою земснаряду «ДН-106» так і вина замовника.

Однак, з матеріалів справи та пояснень позивача судом встановлено наступне:

Виконання робіт земснарядом «ДН-106» за договором від 22.09.2015 № 37-зп почалося 06.10.2015, про що свідчать записи з вахтового журналу вказаного земснаряду (копії з вахтового журналу в матеріалах справи).

Статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України та п.1.10 Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах, затверджених наказом Міністерства транспорту України 16.02.2004 № 91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 липня 2004р. за № 872/9471 встановлено, що судновий журнал (вахтовий журнал) є одним із основних суднових документів.

У відповідності до приписів Кодексу торговельного мореплавства України судновий журнал є офіційним документом, що відображає діяльність судна, а також об'єктивні умови та обставини, що супроводжують цю діяльність. В судновому журналі з моменту підняття на судні Державного прапора України і до моменту, поки на ньому є капітан або інша особа, що виконує його обов'язки, ведеться запис всіх подій на судні. Записи, які містяться в судновому журналі, є одним із видів письмових доказів при розслідуванні аварій, при розгляді судових спорів, пов'язаних із пошкодженням або нестачею вантажів, зіткненням суден, рятуванням, а також при розподілі загальної аварії. Записи в судновому журналі повинні бути повними, об'єктивними та своєчасними.

Отже, інформація, що відображається у вахтовому журналі є точною та достовірною.

Завершилось виконання робіт за Договором 26.10.2015 на підставі листа ТОВ «Компанія Промтрейд» від 26.10.2015.

Таким чином, роботи за договором проводились 20 (двадцять) календарних днів.

У відповідності до Графіку роботи з/с «ДН-106» при однозмінній роботі на навігацію 2015 року, затвердженого 11.03.2015, режим роботи даного земснаряду складає 7 год. на день.

Згідно п. 4.1 договору замовник оплачує підряднику: - За період буксировки, за земснаряд з моменту виходу з місця базування до місця роботи та з місця роботи до місця базування, за фактичні витрати часу на підставі погодинної вартості; - За простої земснаряду з вини «Замовника» (несвоєчасне забезпечення земснаряду паливно-мастильними матеріалами, простої в очікуванні звільнення місця роботи та інші), за фактичні витрати часу на підставі погодинної вартості утримання земснаряду.

Статтею 52 КЗпП України передбачено, що на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин.

Відповідно до 2.9. «Положення про робочий час відпочинку плаваючого складу морського і річкового транспорту України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 135 від 29.02.2012 (далі - Положення), графік вахт (робіт) та чергувань розробляється і затверджується судновласником або за його доручення капітаном судна за погодження з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації.

Пунктом 2.3. Положення передбачається на суднах із цілодобовою роботою під час експлуатації для членів екіпажу встановлюється, як правило, тризмінний 8-годинний графік вахт. Статтею 66 КЗпП України передбачено, що працівнику повинна надавати перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Тому в графіку роботи земснаряду «ДН-106» на 2015 рік зазначений 7-ми годинний робочий день, та надана одна година на відпочинок, приготування їжі та харчування, що не включена в робочий час.

Пункт 2.5 Положення передбачає, що в залежності від конкретних умов експлуатації суден, святкові, неробочі і вихідні дні за календарем не звільняють екіпажу від несення вахти.

Враховуючи, що земснаряд «ДП-106» знаходиться поза територією свого базування, а саме в місці де знаходилась площадка і плавзасоби «Замовника», згідно п.1.1. Договору № 37-зп від 22.09.2015 виникає необхідність крім робочого часу ще й додатково у міжробочий час здійснювати охорону земснаряду (державного майна), а також обслуговування механізмів, що забезпечують побутові потреби екіпажу під час відпочинку.

Так як в п. 8.3. Договору зазначено: «При виконання умов цього договору Сторони керуються чинним законодавством України, нормативними документами стосовно виконання робіт.», є всі підстави вважати, що графік роботи земснаряду погоджувати з замовником не потрібно.

Вартість години утримання земснаряду складається з витрат на паливно-мастильні матеріали, матеріально-технічне забезпечення екіпажу судна, заробітна плата екіпажу судна, раціон харчування екіпажу судна та ін.

Таким чином, витрати на утримання земснаряду здійснюються не тільки в період навантаження/вивантаження, а й в період його простою, зважаючи на перебування на борту екіпажу судна та необхідність підтримання його в судноплавному стані.

Таким чином, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, в передбаченому обсязі та терміни відповідач не оплатив роботу земснаряду в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 46528,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу плати за виконані підрядні роботи належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу обумовлену договором плату за виконані підрядні роботи, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 46 528,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська технічна дільниця водних шляхів" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Промтрейд" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 12, оф. 196, код ЄДРПОУ 39249328) на користь Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська технічна дільниця водних шляхів" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, буд. 28, код ЄДРПОУ 14287525) основний борг в розмірі 46 528(сорок шість тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 378(одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 27.04.2016