Рішення № 57431238, 18.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2016Справа №910/4198/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-БУД ЛТД" до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, за участю представників позивача - Опря Н.Л., довіреність №б/н від 23.06.2015 року, Дубина М.В. керівник, відповідача -Дорошенко О.С., довіреність №225-КМР-720 від 09.03.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради № 562/1426 від 28.05.2015 року про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,6247 га біля станції метро "Осокорки", непарна сторона у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер № 8 000 000 000:90:325:0014), укладеного 31.08.2010 року між Київською міською радою та ТОВ "Скай-Буд ЛТД".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача під час прийняття рішення про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 31 серпня 2010 року з підстав, що не були предметом розгляду пленарного засідання Київської міської ради від 28.05.2015 року є протиправними та такими, що суперечать законодавству. Крім того, позивач зазначає, що прийняте Київською міською радою рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31 серпня 2010 року містить пункт про надання позивачу альтернативної земельної ділянки, чого на думку позивача не було б у випадку розірвання договору з підстав порушення орендарем умов договору оренди. Позивач зазначає, що предметом розгляду пленарного засідання від 28.05.2015 року було розірвання договору оренди з підстав невдоволення громади через забудову переданої в оренду земельної ділянки та необхідності розміщення на земельній ділянці скверу вказує, що такі підстави не передбачені діючим законодавством.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.04.2016 року.

11.04.2016 року в судовому засіданні позивачем надано письмові пояснення у справі.

11.04.2016 року в судовому засіданні відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

11.04.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву на 18.04.2016 року.

18.04.2016 року позивачем через канцелярію суду надано додаткові пояснення у справі.

18.04.2016 року відповідачем через канцелярію суду надано додаткові пояснення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Рішенням Київської міської ради (далі - відповідач або орендодавець) від 08.10.2009 р. № 389/2458 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-БУД ЛТД" для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва» був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-БУД ЛТД" (далі - позивач або орендар) для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва. Окрім того, було прийнято рішення про передання позивачу земельних ділянок загальною площею 0,77 га біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, в тому числі:

- ділянку № 1 площею 0,6247 га - у довгострокову оренду на 10 років для будівництва приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів;

- ділянку № 2 площею 0,1379 га - у короткострокову оренду на 5 років, в межах червоних ліній, для експлуатації приміщень офісно-торговельно-розважального призначення і закладів громадського харчування зі стоянкою автомобілів для відвідувачів.

На виконання вищевказаного рішення 31.08.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.03.2011 р. за № 63-6-00611 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір оренди).

Згідно з п. 1.1. договору оренди орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 08.10.2009 р. № 389/2458, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Пунктом 2.1 договору оренди передбачено, що об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - біля станції метро «Осокорки», непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва;

- розмір - 0,6247 (нуль цілих шість тисяч двісті сорок сім десятитисячних) га;

- цільове призначення - для будівництва приміщень офісно-торговельного-розважального призначення і закладів громадського харчування із стоянками автомобілів для відвідувачів;

- кадастровий номер - 8 000 000 000:90:325:0014.

16.03.2011 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку, площею 0,6247 га, розташовану біля станції метро «Осокорки», непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва (далі - земельна ділянка), що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди договір укладено на 10 (десять) років.

Згідно з п. 8.4 договору оренди орендар, зокрема, зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

16.03.2011 р. договір оренди зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.03.2011 р. за № 63-6-00611 у книзі записів державної реєстрації договорів.

У відповідності до п. 11.4. договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з Господарським кодексом України в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4. договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третіми особами.

Згідно п. п. 11.5., 11.6. договору він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у п. 8.4. договору. Розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

У п. 12.2. договору зазначено, що у разі невиконання орендарем його умов та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Пунктом 12.3. договору встановлено, що сторона, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Після передачі позивачу спірної земельної ділянки ним було отримано Містобудівні умови та обмеження, технічні умови ПАТ "Київенерго" та ПАТ "АК "Київводоканал" для приєднання до мереж теплопостачання, водопостачання, електропостачання та каналізації, технічні умови ДП "Укрметротунельпроект", КП "Київський метрополітен", ГУ ДАЇ МВС України в м. Києві, КП "Київміськсвітло", КК "Київавтодор"; виконано геологічні та топографо-геодезичні вишукування; розроблено проект будівництва та отримано необхідні погодження; отримано контрольну картку та зареєстровано в ІАБК м. Києва декларацію про початок будівельних робіт.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов'язаний:

- передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;

- при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

- не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

- відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;

- попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендар земельної ділянки має право:

- самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи;

- здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар земельної ділянки зобов'язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

У пункті 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі - Постанова) зазначено, що при вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. 2.22 Постанови, якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди повинні з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а тому чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні документи відносно дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства на земельній ділянці площею 0,6247 га, розташованій біля станції метро «Осокорки», непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва, а саме:

- Висновок Київголовархітектури Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 6366/0/18/21-11 від 14.06.2011 року «Про відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні»

- Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 6829/0/18/009-11, видані 23.06.2011 року Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

- Технічні умови ДП "Укрметротунельпроект" № К-09/500 від 22.08.2011 р.

- Технічні умови КП "Київський метрополітен", які зареєстровані в ГУ Транспорту та зв'язку КМДА № 063-8708 від 05.09.2011р.

- Технічні умови ГУ ДАЇ МВС України в м. Києві № 10/3069 - ДИ від 28.09.2011 р.

- Технічні умови КП "Київміськсвітло" № 1424-06/11 від 19.07.2011 р.

- Технічні умови ПАТ "Київенерго" філіал Теплові мережі №31/9/7267 від 27.07.2011 р.

- Технічні умови ПАТ "Київенерго" Київські електричні мережі № 46178/1 від 12.07.2011 р.

- Технічні умови ПАТ "АК "Київводоканал" № 7523 від 21.07.2011 р. на каналізацію

- Технічні умови ПАТ "АК "Київводоканал" № 7484 від 21.07.2011 р. на водопостачання

- Технічні умови КК "Київавтодор", зареєстровані в ГУ транспорту та зв'язку КМДА № 063-9045 від 14.09.2011 р.

- Будівельний генеральний план з погодженнями відповідних органів

- Схеми організації рельєфу з погодженнями відповідних органів

- Проект з організації будівництва з календарним планом будівництва

- Контрольна картка № 13020093-Др від 19 вересня 2013 року на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з встановленням тимчасової огорожі на період будівництва об'єкту торговельно-адміністративного призначення і закладів громадського харчування та обслуговування біля ст. метро «Осокорки» (непарна сторона)

- Декларація про початок виконання будівельних робіт № КВ083143160683, зареєстрована 12.11.2014 р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Таким чином, позивач отримав право приступити до початку будівництва лише з моменту реєстрації Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 12.11.2014 р. Декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ083143160683.

Відповідно до п. 15 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011р., тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси.

Відповідно до ДБН А.3.1-5-2009. «Організація будівельного виробництва» проект організації виробництва є видом проектно-технологічної документації у складі затверджуваної частини проектної документації, яка містить укрупнено розроблені рішення з організації будівництва сукупності об'єктів (об'єкта), що складають будову, календарний план будівництва.

У відповідності до ДБН А 3.1.-5-2009 «Організація будівельного виробництва» позивачем було розроблено Проект організації виробництва, в якому згідно п. 1.6. та додатку 6 до нього була розрахована тривалість будівництва, яка склала 15,2 місяці.

Реальне завершення будівництва об'єкту може мати місце лише після послідовного виконання позивачем комплексу заходів/робіт з проектування, та після проведення, в порядку, визначеному законодавством, усіх погоджувальних процедур.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (презумпція вини).

З огляду на викладене, оцінюючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач довів суду, що порушення строків забудови земельної ділянки за договором оренди сталося не з його вини, адже отримання дозвільної документації на забудову земельної ділянки та її погодження не залежить від волі позивача, проте такі обставини впливають на строки забудови земельної ділянки, оскільки позивач не має права вчиняти дії по будівництву не отримавши обумовленого законом обсягу погодження будівельної документації та відповідні погодження служб, на які законом покладено функції дотримання забудовниками вимог закону при будівництві об'єктів нерухомості.

Також, судом під час розгляду справи не встановлено факту порушення позивачем прав відповідача як орендодавця за договором оренди відносно незабудови земельної ділянки у строк, встановлений договором оренди, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України істотного порушення позивачем умов договору оренди. Навпаки, в матеріалах справи міститься Витяг з протоколу № 12 засідання тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки легітимності рішень Київської міської ради прийнятих після травня 2006 року від 16.03.2015. Відповідно до п. 2 вказаного протоколу тимчасова контрольна комісія не знайшла підстав для розірвання договору оренди від 16.03.2011 року № 63-6-00611.

Отже, розірвання договору оренди з підстав невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд є незаконним.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах № 5011-51/1150-2012 від 04.02.2013р. та № 910/1753/14від 23.04.2015р.

Крім того, Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради № 562/1426 від 28.05.2015 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 року № 63-6-00611» було прийнято у спосіб, що суперечить чинному законодавству України з порушенням норм чинного законодавства та прав позивача.

Як вбачається з тексту Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради № 562/1426 від 28.05.2015 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 року № 63-6-00611» договір оренди розірвано у відповідності до статей 9, 141 Земельного кодексу України, статті 416 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пунктів 8.4., 11.5 договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради № 562/1426 від 28.05.2015 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 року № 63-6-00611» Київська міська рада вирішила розірвати договір оренди у зв'язку із невиконанням умов пункту 8.4. договору оренди, а саме: невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено підшукати альтернативну земельну ділянку та погодити її з позивачем.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, визначений статтею 144 Земельного кодексу України, зокрема, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до абзацу 2 п.2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин» у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Таким чином, не може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

За твердженням позивача будь-яких пропозицій щодо розірвання договору оренди земельної ділянки відповідач не направляв.

Доказів направлення відповідачем позивачу пропозицій щодо розірвання спірного договору оренди відповідачем суду не надано.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до п. 11.4 договору оренди договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4. договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третіми особами.

Інших підстав для одностороннього розірвання договору оренди договір не містить. Тому суд критично відноситься до твердження представника відповідача, викладеного ним у відзиві на позов, про те, що одностороннє розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд передбачене умовами цього договору.

Судом встановлено відсутність порушень з боку позивача обов'язку приступити до використання земельної ділянки протягом трьох років підряд. Як було зазначено судом вище, зібраними по справі доказами підтверджується, що позивач почав використовувати надану йому в оренду земельну ділянку одразу після державної реєстрації договору оренди та в період до 12.11.2014 року (дата реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ083143160683) вчиняв комплекс заходів, направлених на те, щоб розпочати будівництво об'єкту.

Окрім того, оспорюване рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31 серпня 2010 року містить пункт про надання позивачу альтернативної земельної ділянки. Проте, наявність будь-яких порушень умов договору оренди автоматично виключала б розгляд на пленарному засіданні Київської міської ради 28 травня 2015 року питання про компенсацію понесених орендарем витрат та надання йому альтернативної земельної ділянки.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до п. 8.3. договору оренди орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору.

Відповідно до п. 8.2. договору оренди орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися земельною ділянкою.

Таким чином, приймаючи Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради № 562/1426 від 28.05.2015 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 року № 63-6-00611» з підстав та у спосіб, що не передбачені договором оренди та діючим законодавством, відповідачем було порушено права позивача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8 000 000 000:90:325:0014 біля станції метро "Осокорки", непарна сторона, у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради № 562/1426 від 28.05.2015 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 року № 63-6-00611» суперечить вимогам діючого законодавства та порушує право позивача на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8 000 000 000:90:325:0014, на безперешкодне та самостійне користування нею.

За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими і підлгають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Рішення ІІІ сесії VII скликання Київської міської ради № 562/1426 від 28.05.2015 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.03.2011 року № 63-6-00611»

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ-БУД ЛТД" (02140, м. Київ пр-т. Миколи Бажана, 16-Д, код 35311540) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.04.2016р.

Суддя С.О.Чебикіна