Ухвала суду № 57430778, 26.04.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 квітня 2016 р. Справа № 917/613/16

Суддя господарського суду Яремчук Ю.О. , розглянувши матеріали

за позовом:Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" (38761, Полтавська область, Полтавський район, с.Копили, вул.Лісова 1а)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС.Транспорт контроль" (23227, Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Академічна, 54; поштова адреса: 21034, м. Вінниця, вул. Плеханова, 15, оф. 82)

про визнання договору недійсним, визнання недійсними вимоги щодо оплати послуг та зобов'язання повернути помилково сплачені кошти

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Полтавської області позовну заяву № 15-08/321 від 15.04.2016 року Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ.ПІ.ЕС.Транспорт контроль" про визнання договору №ЛГ-225/02/537 від 11.06.2013 року недійсним, визнання недійсними вимоги щодо оплати послуг та зобов'язання повернути помилково сплачені кошти направлено до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до п. 3 ст. 57 ГПК України - до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 року № 928-VІІІ встановлено з 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати 1378 гривень на місяць.

З позовної заяви № 15-08/321 від 15.04.2016 року вбачається, що позивачем заявлено:

- одну вимогу майнового характеру (стягнення помилково сплачених коштів), що підлягає сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.;

- дві вимоги немайнового характеру (визнати розірваним договір №ЛГ-225/02/537 від 11.06.2013 року та визнати незаконними дії відповідача, щодо направлення в односторонньому порядку актів наданих послуг), що підлягає сплаті судового збору в розмірі 2756, 00 грн..

Поряд з цим, у п. 1 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" вказано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В абзаці 1 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Окрім того, у п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено: у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог немайнового і майнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами.

Таким чином, виходячи з викладеного вище, позивач при зверненні з даною позовною заявою до суду, повинен був сплачувати судовий збір, виходячи із сукупності заявлених ним немайнових та майнової вимог. Отже позивачем при поданні позову потрібно було сплатити судовий збір за немайнові вимоги, та судовий збір за майнову вимогу.

Натомість, позивачем як доказ сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. було подано до суду платіжне доручення № 6703 від 14 квітня 2016 року, що не є належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, приписами ч.1 ст.56 ГПК України (з урахуванням внесених змін відповідно до Закону України від 19.05.2011 р. № 3382-VI) встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.42, 43 ГПК кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів надіслання відповідачеві доданих до позовної заяви документів.

Так, позивачем в якості доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів долучено до позовної заяви № 15-08/321 від 15.04.2016 року фіскальний чек від 15.04.2016 року про надіслання відповідної поштової кореспонденції - ТРАНСПКОНТРЛЬ, однак останній не може вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до позовної заяви документів відповідачу із врахуванням діючої редакції ч.1 ст.56 ГПК України, оскільки в ньому не вказано всіх документів які додані до позовної заяви в якості додатків.

Згідно п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (надання доказів сплати судового збору, надання належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів - лист з описом вкладення із зазначенням в його переліку копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів).

Окрім того, суд зазначає, що при повторному зверненні до суду позивачу слід врахувати положення ч. 2 ст. 36 ГПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Так, згідно із п. 5.27 національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Вказана відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Керуючись п. 4, 6 ст.ст. 63, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву №15-08/321 від 15.04.16 на 5-ти аркушах разом з матеріалами на 20-ти аркушах повернути позивачу.

2. Копію позовної заяви № 15-08/321 від 15.04.2016 року, платіжного доручення № 6703 від 14.04.2016 року та фіскального чеку від 15.04.2016 року долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.

3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі (позивачу разом з матеріалами позовної заяви) рекомендованим листом.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (38761, Полтавська область, Полтавський район, с.Копили, вул.Лісова 1а)

3,4 - відповідачу (23227, Вінницький район, с. Агрономічне, вул. Академічна, 54; поштова адреса: 21034, м. Вінниця, вул. Плеханова, 15, оф. 82)