Рішення № 57430729, 26.04.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 квітня 2016 р. Справа № 903/204/16

за позовом приватного виробничо- торгового підприємства "Світязь"

до відповідача фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2577грн. 87коп.

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2- представник, довіреність від 21.04.2016р.

від відповідача: н/з

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач ПВТП «Світязь» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 6045,53грн., в тому числі 3467,02грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №157 від 08.04.2015р., 580,94грн. пені за період з 07.11.2015р. по 24.03.2016р. за прострочення виконання грошового зобовязання, 1733,51грн. штрафу та 264,06грн. 20% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно укладеного договору поставки №157 від 08.04.2015р., позивач поставляв відповідачу товар. Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем по договору, а відповідач прийняв товар, та не мав жодного заперечення щодо якості, кількості, асортименту та строків поставленого товару. Прийнятий товар відповідач оплатив частково, в звязку з чим у нього виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 3467,02грн., на яку позивач нарахував пеню, річні та штраф відповідно до договору та чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій повідомив суд про те, що відповідачем сплачено суму основного боргу за поставлений товар згідно договору №157 від 08.04.2015р. в розмірі 3467,02грн.; просив зменшити розмір позовних вимог на суму основної заборгованості та стягнути з відповідача 580,30грн. пені згідно п. 5.1 договору за період з 07.11.2015р. по 24.03.2016р., 20% річних (п. 5.2 договору) в розмірі 264,06грн., 50% штрафу (п.5.3 договору) в розмірі 1733,51грн., а також судовий збір в розмірі 1378грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заяви позивача про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №4301033893293.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

08.04.2015р. між позивачем ПВТП "Світязь" та відповідачем- ФОП ОСОБА_1 був укладений договір поставки № №157 (а.с.8-9).

Згідно п.1.1 договору Позивач зобов'язувався продавати продукцію, а Відповідач зобов'язувався оплачувати цю продукцію та своєчасно приймати її на умовах Договору.

На виконання умов договору поставки за період із 10.07.2015 року по 30.10.2015 року ПВТП «Світязь» поставило відповідачу товар на загальну суму 6 485,02 грн., що підтверджується видатковими накладними №Б0030023248 від 10.07.2015 року, №Б0030023257 від 10.07.2015 року, №Б0030029191 від 30.10.2015 року.

Відповідно до п. 3.3. договору Продавець проводить розрахунки за отриману продукцію на протязі 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідачем здійснена оплата за товар 28.10.2015 року в сумі 3018,00 грн., що підтверджується фіскальними чеками.

В порушення умов договору відповідач не оплатив товар в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за товар в розмірі 3467,02грн.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку із сплатою відповідачем основної заборгованості в розмірі 3467,02грн. після порушення провадження у справі.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1. договору у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Згідно п. 5.2. договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити на користь продавця за час прострочення 20 % річних з простроченої суми у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за прострочення понад 30 календарних пнів Покупець сплачує штраф в розмірі 50% від суми боргу.

На день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно договору поставки №157 від 08.04.2015р. складала 3467,02грн.

В зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань по договору(прострочки сплати) позивачем нараховано відповідачу 580,30грн. пені за період з 07.11.2015р. по 24.03.2016р., 1733,51грн. штрафу та 264,06грн.- 20% річних за період з 07.11.2015р. по 24.03.2016р., які є підставні та підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44142, Волинська обл., Ратнівський р-н, смт. Заболоття, вул. Заводська, 9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" (43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Офіцерська, 20-А код ЄДРПОУ 13364650) 2577грн. 87коп. (з них: 580,30грн. пені, 1733,51грн. штрафу та 264,06грн.- 20% річних), а також 1378грн. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено 27.04.2016р.

СуддяО. Г. Сур'як