Ухвала суду № 57430154, 21.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 682/243/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Зеленська В.І.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

21 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Дмитришеної С.В.

представника відповідача Федорук С.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною відмови в призначенні соціальної допомоги та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною відмови в призначенні соціальної допомоги та стягнення моральної шкоди.

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 09.03.2016 року вказаний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом зокрема зазначено, що він не погоджується з постановою в частині розміру стягненої моральної шкоди та вважає, що суд не повною мірою врахував обставини справи та стягнув на користь позивача лише 1000 грн. моральної шкоди з 30000 грн заявлених.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, в свою чергу представники відповідача заперечили проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 05.11.2015 р позивач звернулася до Славутського міського управління праці та соціального захисту населення із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім"ї та подала Декларацію про доходи і майновий стан, Довідку № 264 від 11.09.2015 р, видану ДПТНЗ "Славутський професійний ліцей" про те, що ОСОБА_6 навчається в цьому ліцеї на 1 курсі, стаціонарної форми навчання, термін навчання з 01.09.2015 р по 26.02.2017 р, Довідку про те, що вона перебуває на обліку у Славутському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна та отримує допомогу по безробіттю з березня 2015 р в розмірі 544 грн на місяць (а.с.23-24, 25-26, 6, 7).

Рішенням № б/н від 13 листопада 2015 р Славутське міське управління праці та соціального захисту населення Хмельницької області відмовило ОСОБА_2 в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім"ї на підставі п. 10 абз.1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям, так як на момент звернення із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім"ї її повнолітній працездатний син ОСОБА_6 не працював, не служив, не вчився за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передували місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (а.с.22).

27.11.2015 р Славутське міське управління праці та соціального захисту населення надіслало ОСОБА_2 повідомлення про відмову в призначенні соціальної допомоги малозабезпеченій сім"ї з наведених у рішенні підстав, вих.№ 2407-45/3648 (а.с.5).

Позивач, вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, звернувся до суду із адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Пленум Верховного суду України своєю постановою № 4 від31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Окрім того, суд, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як встановлено частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до чинного законодавства моральна (немайнова) шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі. При цьому, якщо дії винної особи заподіяли як майнову, так і моральну (немайнову) шкоду, то відшкодування майнової шкоди не звільняє таку особу від обов'язку відшкодувати моральну шкоду.

При вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, слід мати на увазі, що винна у заподіянні цієї шкоди особа може бути звільнена від обов'язку відшкодування тільки за умови, якщо вона доведе відсутність своєї вини (умислу або необережності). Таким чином, позивач повинен довести лише факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем, а не наявність у цьому вини останнього.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судом першої інстанції досліджено обставини справи, щодо завдання позивачу моральної шкоди та стягнено на його користь 1000 грн.

Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо встановлення факту доведеності заподіяння моральної шкоди позивачу у зв'язку з незаконним рішення відповідача та визначенням розміру її відшкодування. Однак з визначенням розміру відшкодування моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, погодитися не можна, оскільки він не відповідає наявним у справі доказам з цього питання, а тому підстави для зміни судового рішення відсутні.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 квітня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.