Ухвала суду № 57429860, 26.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року справа №805/4554/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д.,

за участі секретаря судового засідання: Корадо А.А.

Позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: Вовченка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі № 805/4554/15-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 26.08.2015 року №0000042204, №0000052204, №0000032204,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 26.08.2015року за №0000032204, №0000042204, №0000052204.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.07.2015 року співробітниками контролюючого органу без законних підстав (не пред'явлення наказу та направлення на перевірку) було проведено фактичну перевірку магазину "Теремок", який розташований за адресою: м. Красний Лиман, пров. Базарний, буд.17. Зазначив, що порушення, викладені в акті перевірки від 29.07.2015року за №54/05/99/22/04/НОМЕР_1 не мали місця. Документів, які підтверджують порушення відповідачем надано не було.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у позовних вимогах відмовлено. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення позивачем порушень ст.11,15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п.1,2,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", ст.85 Податкового кодексу України, які були відображені в акті перевірки від 29.07.2015року за №54/05/99/22/04/НОМЕР_1.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив що відповідачем незаконно та безпідставно було проведено фактичну перевірку без відповідних на це документів. Апелянт вважає не доведеним фактів проведення перевірки, контрольної закупівлі працівниками податкового органу. Також зазначив, що на час проведення перевірки касовий апарат не працював так як на ньому перевстановлювалося програмне забезпечення. Просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні позивач скаргу підтримав, а представник відповідача проти її задоволення заперечував.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

На підставі направлень №108,109 від 16.07.2015р. та наказу про проведення фактичної перевірки від 01.07.2015року за №102 згідно п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України 20.07.2015року Головним управлінням ДФС у Донецькій області була проведена фактична перевірка відділу магазину "Теремок" за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, пров. Базарний, буд.17, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_2.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перед початком перевірки працівниками ГУ ДФС у Донецькій області, як то передбачено приписами Податкового кодексу України, було ознайомлено позивача з направленнями на перевірку за №108,109 від 16.07.2015р. та наказом про проведення фактичної перевірки від 01.07.2015року за №102, проте, від підпису у направленнях на перевірку позивач відмовився, про що було складено акт відмови від підпису у направленні на перевірку за №40/05/99/22/04/НОМЕР_1 від 20.07.2015року (арк.с.75).

Працівниками податкового органу до початку фактичної перевірки відділу у магазині "Теремок" було здійснено контрольну розрахункову операцію в розмірі 91,60грн., а саме придбано: одну пляшку горілки "Перепілка", об'ємом 0,7л, 40% обертів за ціною 68,50грн., та одну пачку сигарет "Кент Нанотек 4" за ціною 23,10грн.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт №54/05/99/22/04/НОМЕР_1 від 29.07.2015року, який було направлено позивачу засобами поштового відправлення, оскільки він відмовився від підпису акту перевірки та отримання його другого примірника, про що було складено акт про відмову від отримання та підпису акту перевірки від 29.07.2015року за №55/05/99/22/04/НОМЕР_1 (арк.с.22).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п.20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України) у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п.75.1.3. ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2. ст.80 фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п.80.5 ст.80 Кодексу допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно приписів п.п.20.1.11 п.20 ст.20 Податкового кодексу України законодавцем закріплено за контролюючим органом право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків.

Згідно приписів п.86.5, п.86.6 ст.86 Кодексу акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

В акті перевірки від 29.07.2015року встановлені наступні порушення податкового законодавства: ст.11,15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині здійснення продажу алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка ті відсутність відповідних ліцензій, п.1,2,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" в частині не проведення розрахункової операції через зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи РРО та не видачі розрахункового документу встановленого зразку, не ведення обліку товарів, що знаходиться в реалізації, у встановленому законодавством порядку, постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчою від мінімальної роздрібної ціни, встановленої відповідно до постанови КМУ, ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання дозвільних та реєстраційних документів до перевірки на вимогу перевіряючих.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про державне регулювання, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно ст.11 Закону України "Про державне регулювання, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до приписів п.п.1,2,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

За приписами п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ст. 17 Закону).

Крім того, відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Стосовно порушень які відображені в акті перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.215.1 ст.215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Пунктами 226.1,226.2, 226.6 ст.226 та п.228.2 ст.228 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів

Контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Згідно ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Проте, в реалізації магазину "Теремок", в якому здійснює господарську діяльність позивач, знаходився 1 пакет вина "Тамянка Виниа", об'ємом 1 літр, 12% обертів за ціною 30,00грн., що підтверджується фотознімками, що були зроблені перевіряючими під час перевірки позивача та висновками акту перевірки.

Висновками перевірки, окрім іншого, встановлено реалізацію однієї пляшки горілки "Перепілка", об'ємом 0,7л, 40% обертів за ціною 68,50грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008року за №957 мінімальна роздрібна ціна пляшки горілки місткістю 0,7л та лікеро-горілчаних виробів міцності 40% встановлена на рівні 69грн.86коп.

Всупереч зазначеному, у магазині, в якому здійснює свою господарську діяльність позивач, було реалізовано пляшку горілки місткістю 0,7л за ціною 68,50грн., що є нижче рівня мінімальних цін на такі товари.

Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15 червня 2006 року із змінами та доповненнями, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Пунктами 12 та 20 постанови Кабінету Міністрів України № 854 від 30.07.1996 року "Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями" передбачено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Перед продажем алкогольних напоїв продавцем обов'язково перевіряється їх якість за зовнішнім виглядом (прозорість, колір, інші ознаки, які піддаються перевірці без відкупорювання одиниці паковання).

Відповідно до вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання, з урахуванням вимог абзаців 13, 15 частини 2 статті 17 вище зазначеного закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Також, висновками акту перевірки встановлені порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині здійснення продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів за відсутності відповідних ліцензій.

Стосовно порушень приписів п.1,2,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" в частині не проведення розрахункової операції через зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи РРО та не видачі розрахункового документу встановленого зразку, не ведення обліку товарів, що знаходяться в реалізації, у встановленому законодавством порядку, суд зазначає наступне.

Позивачем було зазначено в позові про наявність документів, що підтверджують знаходження касового апарату в неробочому стані у зв'язку з встановленням нового програмного забезпечення за вимогою податкової інспекції та надання їх в судовому засіданні. Проте, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду апеляційної скарги, позивачем не надано жодних доказів в підтвердження вищевказаного.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано а ні за результатами розгляду його скарги на акт перевірки, а ні в судовому засіданні документів, що підтверджують ведення обліку товарів, що знаходяться в реалізації позивача та зазначені у відомості у розмірі 3986,65грн., що є невід'ємною частиною акту перевірки, у встановленому законодавством порядку.

Відповідальність згідно п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Відповідальність за неведення позивачем у встановленому порядку обліку товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації на загальну суму 3986,65грн. передбачена Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" та становить подвійний розмір вартості не облікованих товарів, за цінами реалізації.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами, що викладені в акті перевірки в частині порушення позивачем приписів ст.85 Податкового кодексу України стосовно ненадання дозвільних та реєстраційних документів до перевірки на вимогу перевіряючих.

Вищезазначені документи, позивачем не були надані суду під час розгляду справи.

Відповідальність за зазначене порушення передбачена п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України та тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510грн.

Як вбачається з матеріалів справи, по суті виявлених в акті перевірки порушень, судом першої інстанції було допитано в якості свідка ОСОБА_4, яка є продавцем у магазині "Теремок". Свідок ОСОБА_4 пояснила, що дійсно 20.07.2015року працівниками податкового органу було розпочато фактичну перевірку. Проте, вона не бачила, чи була здійснена розрахункова операція перевіряючими, оскільки в магазині працює декілька продавців.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача стосовно необґрунтованості зазначених порушень з посиланням на пояснення продавця, оскільки з приписів ст.86 Податкового кодексу України вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що акт перевірки від 29.07.2015року за №54/05/99/22/04/НОМЕР_1 та податкові повідомлення-рішення від 26.08.2015 року №0000042204, №0000052204, №0000032204 винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені по справі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду 1 інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції і підстави для скасування постанови відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі № 805/4554/15-а - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.В. Ляшенко

Судді Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць