Ухвала суду № 57429491, 27.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року справа №812/1585/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., секретаря судового засідання Борисова А.А., за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» та Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 р. у справі № 812/1585/15 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Приватного підприємства «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» про визнання протиправним рішення органу владних повноважень, наказу, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409», в якому з урахуванням уточнення просило: визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті № 395 від 13.10.2015 року «Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні конкурсного комітету на перевезення пасажирів на міжміському та приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) 02 вересня 2015 року, в частині визначення переможцем конкурсу ПАТ «Костянтинівське АТП - 11409» (м. Костянтинівка, Донецька область) на обслуговування маршруту «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси № 105/106) (пункти 4 Наказу) та Дозвіл на обслуговування маршруту «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси № 105/106) - виданий ПАТ «Костянтинівське АТП - 11409» (м. Костянтинівка, Донецька область) як переможцю конкурсу; зобов'язати Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті ввести в дію рішення конкурсного комітету в частині визначення переможця конкурсу за об'єктом конкурсу - маршрутом «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси 105/106)-ПП «Сєвєродонецьке Комфорт Авто», оформленого Протоколом № 45 від 2 вересня 2015 року шляхом видачі відповідного наказу та на підставі цього наказу видати Дозвіл на обслуговування маршруту «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси 105/106)-ПП «Сєвєродонецьке Комфорт Авто» як переможцю конкурсу строком на 5 років (а.с.3-4, 203 т.1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував наказ Державної служби України з безпеки на транспорті № 395 від 13.10.2015 року «Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні конкурсного комітету на перевезення пасажирів на міжміському та приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) 02 вересня 2015 року, в частині визначення переможцем конкурсу ПАТ «Костянтинівське АТП - 11409» (м. Костянтинівка, Донецька область) на обслуговування маршруту «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси № 105/106) (пункти 4 Наказу) та Дозвіл на обслуговування маршруту «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси № 105/106) - виданий ПАТ «Костянтинівське АТП - 11409» (м. Костянтинівка, Донецька область) як переможцю конкурсу; зобов'язав Державну службу України з безпеки на транспорті ввести в дію рішення конкурсного комітету в частині визначення переможця конкурсу за об'єктом конкурсу - маршрутом «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси 105/106)-ПП «Сєвєродонецьке Комфорт Авто», оформленого Протоколом № 45 від 2 вересня 2015 року шляхом видачі відповідного наказу та на підставі цього наказу видати Дозвіл на обслуговування маршруту «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси 105/106)-ПП «Сєвєродонецьке Комфорт Авто» як переможцю конкурсу строком на 5 років (а.с.234-237 т.2).

Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» не погодившись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка обставинам та доказам у справі (а.с.265-273 т.2).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач з метою отримання більшої кількості балів завищив показник середньооблікової кількості працівників зазначених в анкеті до 54 осіб, проте, з листа ДФС України від 25.08.2015 року № 20246/5/99-99-17-14-01-16 та інших матеріалів справи вбачається, що середньооблікова кількість працівників складає 43 особи. Також зазначає, що середньооблікова кількість працівників розраховується відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722. Відповідно до вказаної Інструкції та наданих позивачем табелів робочого часу, з урахуванням осіб, які припинили роботу без попередження адміністрації, а потім були звільненні, та осіб, які працюють не на повну ставку, середньооблікова кількість працівників позивача повинна бути 51 особа. Крім того, зазначає, що до середньооблікової кількості працівників включаються особи із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, а відповідно з наданими позивачем розрахунково-платіжними відомостями їх кількість дорівнює 47 осіб. Також, із штатного розкладу на І та ІІ квартали 2015 року та журналів обліку робочого часу вбачається, що позивачем протиправно зараховано до середньооблікової кількості працівників деяких працівників, а саме, згідно штатного розкладу на підприємстві передбачено 3 механіки, натомість з журналів обліків робочого часу механіків 4, отже одного з фактично зайнятих на підприємстві механіків у розрахунок включати неможна та у штатному розкладі не передбачено таких штатних одиниць, як «Фельдшер» та «Інспектор відділу кадрів», проте, у журналах обліків робочого часу такі особи є, а тому вказані особи неповинні включатись до розрахунку. За відсутністю в матеріалах справи штатних розкладів за ІІІ та IV квартали 2014 року за період з липня по грудень 2014 року неможливо встановити вищевказаних штатних одиниць. Таким чином, середньооблікова кількість працівників позивача за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, складає 46 осіб. На підставі викладеного, апелянт вважає, що відповідачем прийнято правомірне рішення щодо надання дозволу ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» на обслуговування маршруту «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси 105/106).

Державна служба України з безпеки на транспорті не погодившись з прийнятим судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка обставинам та доказам у справі (а.с.4-8 т.3).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що засідання конкурсного комітету було проведено 02.09.2015 року та переможцем конкурсу на виконання рейсів 105/106 маршруту Сєвєродонецьк-Дніпропетровськ визнано ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто». Відповідно до додатку 5 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081 (далі - Порядок № 1081), перевізник подає заповнену анкету, яка додається до заяви про участь у конкурсі. У пункті 2 цього Додатку, передбачено вказувати середньооблікову кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку. Позивачем у даному пункті було зазначено середньооблікову кількість працівників - 54 особи. Відповідно до інформації, наданої листом Державної фіскальної служби України від 25.08.2015 № 20246/5/99-99-17-14-01-16, що надійшов 02.09.2015 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, кількість працівників, які відпрацювали повний звітний період, у т.ч. із заробітною платою не менше мінімальної, перевізника - претендента ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» за ІІІ квартал 2014 року становила 38 осіб, ІV квартал 2014 року - 42 особи, І квартал 2015 року - 45 осіб, ІІ квартал 2015 року - 47 осіб. Тобто середньооблікова кількість працівників позивача за чотири квартали складає 43 особи. Таким чином, враховуючи лист ДФС України, відповідно до підпункту 1 пункту 55 Порядку № 1081, прийнято рішення про відмову у введенні в дію рішення конкурсного комітету по об'єкту 19, в частині визнання переможцем конкурсу ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто».

Представники позивача в судовому засіданні надали письмові заперечення, проти задоволення апеляційних скарг заперечували, вважають, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги не обґрунтованими та такими що підлягають залишенню без задоволення.

Представник третьої особи в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засіданні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне підприємство «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» зареєстровано в якості юридичної особи (а.с.5 т.1).

На сайті Укртрансінспекції та у журналі «Перевізник UA» було розміщено оголошення про проведення Укртрансінпекією конкурсу із перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування.

02 вересня 2015 року Конкурсним комітетом з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) проведено засідання, на якому вирішувалося питання про обрання переможця конкурсу по об'єкту конкурсу № 19 за маршрутом «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси №105/106).

Для участі у конкурсі за зазначеним об'єктом надали документи ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» (а.с.111-133 т.1), ПАТ «Константинівське АТП-11409» (а.с.134-171 т.1) та ФОП ОСОБА_6 (а.с.172-187 т.1).

Позивачем до заяви про участь у конкурсі подано Анкету. У анкеті зазначено, що середньооблікова кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку становить 54 осіб, кількість працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють контроль за технічним станом транспортних засобів - 3 особи, кількість працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які проводять щоденний огляд стану здоров'я водіїв - 2 особи (а.с.121 т.1).

13 серпня 2015 року Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті направлено лист № 1376/11/16-15 до Державної фіскальної служби України щодо надання інформації про перевізників-претендентів, які подали документи комітету з проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування.

Державна фіскальна служба України на вищезазначений лист надало відповідь від 25.08.2015 року № 20246/5/99-99-17-04-01-16 щодо середньооблікової кількості штатних працівників претендентів-перевізників, які виплачували заробітну плату працівникам з ІІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року з відповідними додатками, яке отримано відповідачем 02.09.2015 року (а.с.190-194 т.1).

Згідно пунктом 23 (19) протоколу № 45 засідання Конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) від 02.09.2015 року, результати оцінювання пропозицій перевізників-претендентів становлять: ПП «Сєвєродонецьке комфорт-авто» - 33 балів; ПАТ «Константинівське АТП-11409» - 22 балів; ФОП ОСОБА_6 - 3 бали. Вирішено одноголосно затвердити результати оцінювання пропозицій перевізників-претендентів за бальною системою у відповідності до кількості набраних балів між ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» м. Сєвєродонецьк Луганська область, ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» м. Костянтинівна Донецька область, ФОП ОСОБА_6 м. Сєвєродонецьк Луганська область. Визнано переможцем конкурсу ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» на самостійне виконання рейсів 105/106 маршруту Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ. Визнано таким, що зайняв друге місце ПАТ «Костянтинівське АТП 11409». За це рішення члени конкурсного комітету проголосували одноголосно (а.с.195 т.1).

Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті 13 жовтня 2015 року видано наказ № 395, яким відповідно до статей 31, 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) та пунктів 49-51, 53 Порядку № 1081, враховуючи рішення засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), оформлені Протоколом від 02.09.2015 року № 45, листи ФОП ОСОБА_8 від 04.09.2015 року, ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» від 03.09.2015 року № 122, Державної фіскальної служби України від 25.08.2015 року № 20246/5/99-99-17-04-01-16, було введено в дію рішення, прийнятих на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) 02 вересня 2015 року (пункт 1 наказу). Пунктом 4 даного наказу, визнано переможцем конкурсу та видано дозвіл на обслуговування маршруту Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ рейсів 105/106 ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» (а.с.188 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірний наказ, у частині визначення переможцем конкурсу ПАТ «Костянтинівське АТП - 11409», порушує права позивача, як переможця у конкурсі за протоколом конкурсного комітету та підлягає скасуванню, з зобов'язанням ввести в дію рішення конкурсного комітету в частині визначення переможця конкурсу позивача шляхом видачі відповідного наказу та на підставі цього наказу видати Дозвіл на обслуговування маршруту як переможцю конкурсу строком на 5 років.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Спірні правовідносини у сфері організації та діяльності автомобільного транспорту, визначення процедури підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначаються Законом № 2344-III, Порядком № 1081 та Інструкцією із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 7 Закону № 2344-ІІІ визначає, що забезпечення організації пасажирських перевезень на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 р. № 299, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт).

Основними завданнями Укртрансінспекції є: 1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; 3) здійснення державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Так, у відповідності до частини 1 статті 43 Закону № 2344-ІІІ, визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Частинами 1, 9 та 11 статті 44 цього Закону визначено, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту.

Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.

За частиною 12 статті 44 Закону № 2344-ІІІ, порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 1081 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Пунктом 29 Порядку № 1081 визначено, що для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні); перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою «з місцем водія/без місця водія»), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті; копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації); перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність; анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали. Комплектність поданих документів перевіряє в міру їх надходження організатор.

Пунктом 37 Порядку № 1081 встановлено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

Колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено перевірка достовірності інформації перш за все до проведення конкурсу.

За частиною 2 статті 45 Закону № 2344-ІІІ, до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які зокрема подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.

Відповідно до підпункту 1 пункту 12 Порядку № 1081, конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.

Тобто, законодавець Законом так і Порядком визначив умови недопущення автомобільного перевізника до участі в конкурсі та обов'язок Конкурсного комітету ухвалити рішення з цього приводу. Серед таких умов, зокрема: подання до участі в конкурсі недостовірної інформації.

До дати проведення конкурсу, недостовірність інформації викладеній позивачем у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, конкурсним комітетом та організатором не було встановлено.

В судовому засіданні встановлено, що конкурсним комітетом на засіданні, яке відбулось 02 вересня 2015 року, розглянуто документи надані перевізниками претендентами, у тому числі позивачем. За результатами обговорення не встановлено, що позивач у поданих документах (анкетах) на об'єкт конкурсу зазначив недостовірну інформацію щодо середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку складає.

Відповідно до матеріалів справи інформація Державної фіскальної служби України щодо середньооблікової кількості штатних працівників претендентів-перевізників від 25.08.2015 за № 20246/5/99-99-17-04-01-16 була отримана організатором в день засідання конкурсного комітету. Таким чином, з урахуванням дати надходження інформації ДФС України, організатор в день проведення конкурсу мав цю інформацію та конкурсний комітет при прийнятті рішення щодо переможця конкурсу повинен був врахувати вищевказану інформацію. Разом з цим, організатор та конкурсний комітет не визнав інформацію позивача стосовно середньооблікової кількості штатних працівників позивача з урахуванням отриманої інформації ДФС України недостовірною. Відповідачем зазначена інформація розглянута тільки 13.10.2015 року, після надходження скарги перевізника-претендента який посів друге місце.

Пунктом 40 Порядку № 1081 визначено, за якими показниками під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів. Перелік показників є вичерпним.

Положеннями пункту 46 Порядку № 1081 передбачено, що переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Відповідно до пунктів 19, 42 Порядку № 1081, переможцем конкурсу визначається підприємство (організація), яке за оцінкою конкурсного комітету найбільше відповідає умовам конкурсу. У разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт». Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

Таким чином, аналізуючи положення Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1081, колегія суддів зазначає, що встановлення організатором конкурсу факту подання перевізником-претендентом недостовірної інформації має значення до моменту проведення самого конкурсу, оскільки є підставою для його не допуску до участі у конкурсі про що повинно прийматись рішення організатором або робочим органом, яке може бути предметом судового оскарження.

Згідно з пунктом 49 Порядку № 1081, рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.

Відповідно до пункту 53 Порядку № 1081, організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом. У разі письмової відмови перевізника-претендента, який став переможцем конкурсу, від укладення з організатором договору (одержання дозволу) договір укладається (дозвіл видається) з перевізником-претендентом, який посів друге місце. У разі відсутності перевізника-претендента, який посів друге місце, рейс (маршрут) включається до об'єкта іншого конкурсу.

З аналізу наведених норм вбачається, що організатор конкурсу після отримання рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу з переможцем конкурсу, не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті).

Отже, з пункту 53 Порядку № 1081 вбачається, що право організатора на надання дозволу претенденту-перевізнику який посів друге місце може мати місце лише у випадку відмови перевізника-претендента , який став переможцем конкурсу від одержання дозволу та не передбачає право організатора самостійно визначати переможця.

Колегія суддів зазначає, що за підпунктом 1 пункту 55 Порядку № 1081, організатор має право прийняти рішення про відмову у введенні в дію рішення (чи його окремої частини) конкурсного комітету за окремими об'єктами конкурсу у разі надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання перевізником-претендентом, який за результатами конкурсу визнаний переможцем конкурсу, недостовірної інформації.

Колегія суддів зазначає, що Порядком з цих підстав не передбачено право організатора після прийняття рішення про відмову у введенні в дію рішення (чи його окремої частини) визнати переможцем конкурсу перевізника, який за результатами конкурсу посів друге місце.

Крім того, за пунктом 3 та 4 пункту 55 Порядку № 1081, достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі: порушення ним умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору (дозволу), який було розірвано (позбавлено), а в разі його відмови чи відсутності - призначати до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більш як три місяці; надходження від органів виконавчої влади письмової інформації, що підтверджує факт подання ним недостовірної інформації; порушення ним умов договору (дозволу) під час виконання перевезень на маршруті як перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце.

Укласти договір (видати дозвіл) з автомобільним перевізником, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, у разі: настання обставин, що передбачені абзацом третім підпункту 3 цього пункту на строк дії договору (дозволу), який було розірвано; відмови перевізника-претендента, який визнаний переможцем конкурсу, від укладення договору (одержання дозволу).

З аналізу зазначених норм вбачається, що договір укладається з автомобільним перевізником, який зайняв друге місце, у разі дострокового розірвання договору з автомобільним перевізником, який визнаний переможцем конкурсу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав за якими організатор має право укладати договір (надає дозвіл) з автомобільним перевізником, який за результатами конкурсу посів друге місце, що в даному випадку не було дотримано відповідачем.

Тобто, відповідно до приписів статей 43, 44 Закону № 2344-ІІІ визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах, таким чином в Укртрансінспекції не було правових підстав без повторного проведення конкурсу визнати переможцем ПАТ «Костянтинівське АТП 11409», який зайняв друге місце у конкурсі.

Крім того, згідно з пунктом 66 Порядку №1081, скарги за результатами конкурсу можуть подаватися протягом 10 днів з дати його проведення та розглядатися організатором протягом 30 днів з дня надходження скарги від перевізника-претендента. Неврегульовані організатором спори розв'язуються в установленому порядку. Скарги, що надійшли з порушенням установленого строку, не розглядаються.

ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» на адресу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті направлено лист від 03.09.2015 за № 122 з проханням перевірити достовірність даних, наведених перевізником ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» у анкеті для участі у конкурсі (а.с.229 т.2).

Відповідно до матеріалів справи, організатором не приймалось рішення щодо відмови у введенні в дію рішення конкурсного комітету чи його окремої частини за об'єктом конкурсу- маршрутом «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси 105/106). Натомість, пунктом 1 наказу було введено в дію рішення, прийняте на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) 02 вересня 2015 року, тобто організатором не визначено яку частину рішення не введено в дію, а фактично введено в дію рішення цілком. Водночас визначено переможцем конкурсу ПАТ «Костянтинівське АТП 11409», яке посіло друге місце за результатами конкурсу, без будь-якого обґрунтування такого рішення. Зазначене спростовує посилання відповідача в апеляційній скарзі на прийняття рішення про відмову у введені в дію рішення Конкурсної комісії в частині визначення переможця конкурсу ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто».

Також, згідно з пунктом 32 Порядку № 1081, до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Додатком 5 до Порядку визначено, що в пункті 2 анкети до заяви про участь у конкурсі має бути зазначена середньооблікова кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, осіб.

Ні Законом № 2344-ІІІ, ні Порядком № 1081, не визначено, на підставі яких відомостей, перевізники повинні визначати кількість автотранспорту та середньооблікову кількість працівників.

Разом з цим, при здійсненні розрахунку середньооблікової кількості працівників за рік до дати оголошення конкурсу, повинні враховуватися особи, які працювали на підприємстві повну ставку з окладом за штатним розписом, із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму.

Позивач, у пункті 2 Анкети зазначив середньооблікову кількість працівників - 54 особи, розраховану відповідно до Інструкції № 286.

Так, на запит відповідача ДФС України було направлено, інформацію щодо середньооблікової кількості штатних працівників претендентів-перевізників, які виплачували заробітну плату працівникам з ІІІ кварталу 2014 року по ІІ квартал 2015 року з відповідними додатками, яке отримано відповідачем 02.09.2015 року.

З листа та додатку вбачається, що у позивача кількість працівників, які відпрацювали повний звітній період в т.ч. із заробітною платою не менше мінімальної, за даними 1-ДФ (Ознака доходу 101 - доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абзаці третьому пункту 4 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу): у ІІІ кварталі 2014 року всього становило - 47 осіб, у т.ч. ЗП більше або дорівнює 3654 грн. за квартал - 38; у IV кварталі 2014 року всього становило - 50 осіб, у т.ч. ЗП більше або дорівнює 3654 грн. за квартал - 42; у І кварталі 2014 року всього становило - 50 осіб, у т.ч. ЗП більше або дорівнює 3654 грн. за квартал - 45; у ІІ кварталі 2014 року всього становило - 52 осіб, у т.ч. ЗП більше або дорівнює 3654 грн. за квартал - 47 (а.с.194 т.1).

Також зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу юридичної особи чи само зайнятої фізичної особи визначається відповідно до Інструкції № 286.

Відтак, ДФС України у листі посилалось на необхідність розрахунку показника середньооблікової кількості штатних працівників відповідно до Інструкції № 286. Відповідно до матеріалів справи позивачем зазначений у пункті 2 Анкети показник середньооблікової кількості штатних працівників розрахований відповідно до вказаної Інструкції.

Пункт 1.1 Розділу 1 Інструкції № 286 містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці.

Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 286, показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях.

За пунктом 2.4 Інструкції № 286, до облікової кількості включаються штатні працівники, які: фактично з'явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою (п.п.2.4.1); прийняті на роботу з випробувальним терміном (п.п.2.4.2); прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу. До працівників, прийнятих та переведених на роботу на неповний робочий день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема: працівники, молодші 18 років; зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці; жінки, яким надані додаткові перерви у роботі для годування дитини, інші категорії працівників (п.п.2.4.3); перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні (п.п.2.4.4); уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники). До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці (п.п.2.4.5); прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин) (п.п.2.4.6); працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства (п.п.2.4.7); направлені для виконання робіт вахтовим методом (п.п.2.4.8); прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних (п.п.2.4.9); іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату (п.п.2.4.10); студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори (п.п.2.4.11).

Згідно пункту 2.5 Інструкції № 286, в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин: не з'явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність) (п.п.2.5.1); у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків (п.п.2.5.2); тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб'єктами господарювання (п.п.2.5.3); направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон (п.п.2.5.4); навчаються у навчальних закладах, аспірантурах, та перебувають у відпустках у зв'язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з'явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їхньої оплати (п.п.2.5.5); перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту) (п.п.2.5.6); перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації (п.п.2.5.7); перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами (п.п.2.5.8); перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п.2.5.9); мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства (п.п.2.5.10); одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні (п.п.2.5.11); беруть участь у страйках (п.п.2.5.12); здійснили прогули (п.п.2.5.13); відсторонені від виконання повноважень (п.п.2.5.14); перебувають під слідством до рішення суду (п.п.2.5.15).

За підпунктом 2.6.7 пункту Інструкції № 286, не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Згідно з підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Інструкції № 286, середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Згідно підпункту 3.2.5 пункту 3.2 вказаної Інструкції, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Як вбачається з даних позивачем документів (а.с.3-186 т.2), середньооблікова кількість штатних працівників ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» відповідно до Інструкції № 286 становила: липень 2014 року - 62 (а.с.3, 9 т.2); серпень 2014 року - 58 (а.с.3, 10 т.2); вересень 2014 року - 54 (а.с.4, 11 т.2); жовтень 2014 року - 52 (а.с.4, 12 т.2); листопад 2014 року - 51 (а.с.5, 13 т.2); грудень 2014 року - 53 (а.с.5, 14 т.2); січень 2015 року - 52 (а.с.6, 15 т.2); лютий 2015 року - 51 (а.с.6, 16 т.2); березень 2015 року - 52 (а.с.7, 17 т.2); квітень 2015 року - 52 (а.с.7, 18 т.2); травень 2015 року - 50 (а.с.8, 19 т.2); червень 2015 року - 56 (а.с.8, 20 т.2).

З матеріалів справи вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників позивача за період з липня 2014 року по червень 2015 року включно з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працює на повну ставку, складала 54 особи (а.с.2 т.2).

Таким чином, позивачем середньооблікову кількість працівників обчислено саме шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства за період протягом року до дати оголошення конкурсу та ділення одержаної суми на кількість місяців, що відповідає вимогам Інструкції № 286.

Зазначене дає підстави вважати, що ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» до участі у конкурсі на об'єкт № 19 за маршрутом «Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ» (рейси № 105/106) було подано достовірну інформацію.

Відповідач, обґрунтовуючи свій висновок про невідповідність поданої інформації щодо середньооблікової кількості працівників послався на лист ДФС України від 23.07.2014 року № 20/4/10-36-17-01, в якому міститься інформація про середньооблікову кількість працівників, які працювали повний квартал.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що Інструкцією № 286 не передбачено, що визначення середньооблікової кількості працівників за рік має бути обраховано виходячи з середньооблікової кількості працівників, які працювали повний квартал, більше того, такий розрахунок буде суперечити пп. 3.2.5 Інструкції № 286.

Додаток 4 «Перелік показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів» до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1081 також не передбачає надання інформації про середньооблікову чисельність працівників з врахуванням середньооблікової кількості працівників, які пропрацювали повний квартал.

Також, колегія суддів зазначає, що надана ДФС України інформація містить дані про кількість працівників яким нараховані (виплачені) доходи у вигляді заробітної плати відповідно до умов трудового договору (контракту) у звітній період. В анкеті зазначається інформація щодо середньооблікової кількості працівників з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму. Тобто, анкета не містить вимог щодо зазначення осіб, яким саме нарахована (виплачена) заробітна плата. З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахована середньооблікова кількість працівників, які працювали на посадах, які передбачають оклад за штатним розписом не менше встановленого законодавством мінімуму (а.с.21-32, 34-40, 42-44, 46, 48-67, 69, 71-84, 86, 88, 91, 92-94, 96, 104-105, 108, 112-113, 115-117, 119, 122-124, 132-133, 135-136, 138-140, 142-143, 146, 150-152, 154, 158, 160, 163-164, 167-169, 172, 177, 179-186 т.2).

Таким чином, висновок відповідача про те, що ПП «Сєвєродонецьке Комфорт-Авто» було подано недостовірну інформацію щодо середньооблікової кількості працівників є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, відповідно до Переліку показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів, який є додатком 4 до постанови КМУ № 1081, бали нараховуються у кількості 8 у разі наявності понад 50 працівників, які за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, осіб (для міжміських маршрутів), та у кількості 6 балів у разі наявності від 30 до 50 працівників.

Відповідно до матеріалів справи, позивачу за результатами конкурсу були нараховані 33 бали, апелянту 22 бали, тобто, зазначена позивачем середньооблікова кількість працівників вплинула на отримання позивачем додаткових 2 бали та з урахуванням загальної кількості отриманих балів не могла вплинути на результати конкрусу при визначенні переможця.

Стосовно посилання апелянта щодо безпідставного включення до розрахунку середньооблікової кількості працівників, осіб, які припинили роботу без попередження адміністрації, а потім були звільненні, осіб, які працюють не на повну ставку (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7) та осіб, із заробітною платою менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем працівники які працюють не на повну ставку не були включені до розрахунку.

За підпунктом 2.5.13 Інструкції № 286, в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово були відсутні зокрема які здійснили прогули.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, прогул, який мав місце з боку працівника, був визнаний позивачем, як такий, що здійснений за поважних причин, дисциплінарна відповідальність за цей прогул не наставала, оскільки, спірний період, припадає на той час, коли на території розташування позивача проводились активні бойові дії АТО. Також, вказаним працівникам не нараховувалась заробітна плата через прогул. Проте, посади на яких працювали вказані особи передбачають оклад не менше мінімальної заробітної плати встановленої законодавством. Зазначені працівники не звільнялись позивачем за «прогул» відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, а звільненні в подальшому на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України після отримання заяв працівників, що підтверджується наданими наказами. Тобто, вказані особи залишались у штаті підприємства за посадами з окладом не менше мінімальної заробітної плати встановленої законодавством, та були звільненні в подальшому (а.с.34-186 т.2), а тому підлягають врахуванню під час розрахунку середньооблікової кількості працівників позивача.

Щодо посилання апелянта на штатний розклад на І та ІІ квартали 2015 року та журнали обліку робочого часу з яких вбачається, що позивачем протиправно зараховано до середньооблікової кількості працівників деяких працівників, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні журнали обліку робочого часу, а наявні табелі обліку робочого часу та накази по кадрах, з яких вбачається, що в кожному окремий період часу на підприємстві працювало не більше 3 механіків.

З огляду на викладене та враховуючи Методологічні положення Інструкції № 286, анкета до заяви про участь у конкурсі позивача містила достовірну інформацію щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу цього підприємства - 54 особи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що подання недостовірної інформації має місце тільки при наявності умислу в поданні такої інформації, а в даному випадку вбачається неоднакове застосування способу розрахунку середньооблікової кількості працівників, що не може вважатись недостовірною інформацією, а як вже зазначалось як позивач так і ДФС України при здійсненні розрахунку користувались Інструкцією № 286.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення конкурсного комітету в частині визнання переможцем конкурсу позивача є правомірним, а наказ відповідача щодо визнання переможцем конкурсу ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» на обслуговування маршруту Сєвєродонецьк - Дніпропетровськ (рейсів 105/106) та дозвіл на обслуговування вказаного маршруту виданий ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» є протиправними.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи, що є підставою для відмови в задоволенні апеляційних скарг.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» та Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 р. у справі № 812/1585/15 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 р. у справі № 812/1585/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 27 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді І.А. Васильєва

С.В. Жаботинська