Ухвала суду № 57428596, 25.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1068/16

УХВАЛА

25 квітня 2016 року суддя Одеського окружного адміністративного суду Бжассо Н.В., дослідивши адміністративний позов Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1022, 69 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов, за результатом розгляду якого позивач просить: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) податковий борг в сумі 1022,69 грн, а саме - по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 1022,69 грн. на р/р314112699700388 в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37958382 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

Ухвалою суду від 18 березня 2016 року адміністративний позов було залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору.

Ухвалою суду від 13 квітня 2016 року було продовжено строк для усунення недоліків адміністративного позову.

25.04.2016 року від відповідача, повторно, надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред'явлення адміністративного позову має відбуватися з додержанням положень ст. ст. 105, 106 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків коли його не належить сплачувати.

Згідно положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менша 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, ставка судового збору для звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом, становить (1022,69) х 0.015 = 15 гривень 34 копійки що є меншим за 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на день подачі позову. Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1378 гривень, однак жодних документів на підтвердження сплати судового збору позивачем не надано.

Позивачем до позову, повторно, надано заяву про звільнення від сплати судового збору відстрочення або розстрочення сплати судового збору, в якій позивач посилається на те, що кошторисом Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області не передбачені кошти на сплату судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив наступне. Роздільнянська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області здійснює свою фінансову діяльність відповідно до Положення, Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України. Державна установа (організація) відповідає своїми зобов'язаннями лише коштами, що є в її розпорядженні. Тимчасовим кошторисом на утримання Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на 1 квартал 2016 року був затверджений 19.01.2016 року, відповідно в кошторисі не могла бути врахована потреба коштів яка виникла у зв'язку з прийняттям закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, який набув чинності з 01.09.2015 року.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст.8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати частково або повністю.

Позивачем, в порушення ч. 1 ст. 71 КАС України, ч. 2 ст. 106 КАС України, не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що подання адміністративного позову державним органом, суб'єктом владних повноважень не є безумовною ознакою скрутного матеріального становища, а тому не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову, оскільки ст.5 Закону України "Про судовий збір" чітко встановлює пільги щодо сплати судового збору.

Також, звільнення, розстрочення та відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.

В Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача.

Крім того, невмотивоване звільнення, розстрочення та відстрочення сплати судового збору суб'єктів владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду за захистом в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Адже, відповідно до п.3 ч.1 ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки, у встановлений судом строк вимоги суду щодо сплати судового збору виконані не були, натомість позивачем повторно подано клопотання про відстрочення, розстрочення, або звільнення від сплати судового збору, без зміни обґрунтувань, через що недоліки в адміністративному позові позивачем не усунуті.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Повернути позивачеві адміністративний позов Роздільнянської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1022, 69 грн.

Ухвала суду про повернення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.В.Бжассо