Постанова № 57428425, 22.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2016 року № 813/408/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

суддів Клименко О.М.

Гавдика З.В.

секретар судового засідання Булавко О.З.

з участю представників сторін:

від позивача - Сабат В.І.,

від відповідача - Лешик І.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «АН Лімітед» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «АН Лімітед» звернулося в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області про визнання протиправними дій в частині винесення постанови від 28.01.2016 року за №1з/4пз/1013-6/436-16 та про її скасування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що як стверджує позивач ним не вносились недостовірні дані про замовника будівництва до декларації про початок будівельних робіт. Також, вважає, що чинним законодавством не передбачено будь-які додатки до декларації про початок будівельних робіт. Звертає увагу суду на те, що до акта перевірки внесені неправдиві відомості в частині присутності осіб під час проведення перевірки. Крім того, зазначає, що підстав для проведення перевірки не було. Не може бути притягнутий до відповідальності позивач, продовжує останній, оскільки він, як стверджує контролюючий орган не є замовником будівництва.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити.

Відповідач в письмових запереченнях на позов зазначає, що оскільки користувачем земельної ділянки, на якій проводяться будівельні роботи, є ТзОВ «АЙПІЄ-Л» позивач не може бути замовником будівництва в силу положень ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність». Відтак, відомості у декларації про початок будівельних робіт, в частині замовника, продовжує відповідач, є недостовірними. Також, звертає увагу суду відповідач, дія мораторію на час проведення перевірки закінчилась.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить у задоволенні позову відмвити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.

За результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено акт за №05-1552 від 29.12.2015 року та прийнято постанову за №1з/4пз/1013-6/436-16 від 28.01.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В акті перевірки зазначено, зокрема, що у декларацію про початок виконання будівельних робіт - «Будівництво чотирьохповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул.Городоцькій, 257 у м.Львові» внесено недостовірні дані в частині замовника будівництва.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до положень ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI, з наступними змінами та доповненнями, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації, зокрема, на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

У відповідності до положень абзацу 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV, з наступними змінами та доповненнями, замовником вважається фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Наведена норма дозволяє суду констатувати, що замовником будівництва є особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку.

В матеріалах справи наявний інвестиційний договір від 14.05.2014 року, укладений між ТзОВ «АЙПІЄ-Л» (учасник) та позивачем (інвестор), у п.1.1 якого зазначено, що земельна ділянка площею 0,1102 га, яка знаходиться за адресою: Україна, м.Львів, вул.Городоцька, 257, перебуває у постійному користуванні учасника відповідно до Державного акта на право постійного користування землею ЛВ 30901001.

Дані обставини також підтверджуються актом перевірки.

Замовником, згідно вимог наведеної норми, який зазначається у декларації про початок виконання будівельних робіт, та документів, які були предметом дослідження під час перевірки, не може бути позивач.

Відтак, оскільки, згідно п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єктом відповідальності має бути замовник будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або той, що виконує функції замовника і підрядника одночасно, а позивач не є таким, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи докази та висновки перевірки, і як наслідок не може нести відповідальності згідно наведеної норми.

Як наслідок, спірне рішення відповідача не може вважатись законним.

При цьому, не стосуються предмету судового дослідження посилання позивача на те, що до декларації про початок будівельних робіт не подаються будь-які документи в тому числі, які засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, оскільки товариство притягнуто до відповідальності за внесення недостовірних даних до декларації, а не за неподання документів.

Що стосується, мотивів позовної заяви з приводу внесення неправдивих відомостей до акта перевірки, то такі не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зафіксованим порушенням та не спростовують зазначених обставин.

З приводу посилань позивача на відсутність підстав для проведення перевірки, то суд зазначає таке.

У відповідності до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Дана норма вводить в дію мораторій на проведення перевірок протягом січня-червня 2015 року та стосується всіх контролюючих органів, окрім двох центральних органів виконавчої влади - Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, яким установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Зазначені обмеження на переконання суду не стосуються відповідача у справі, оскільки згаданий Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII, стосується податкової реформи, а відтак, не поширюється на контролюючі органи, які не мають відношення до такої реформи.

Наведене дозволяє прийти до такого висновку - оскільки дія мораторію запроваджена Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII, закінчилась у червні 2015 року, а Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, не поширюється на контролюючі органи, які не мають відношення до податкової реформи, не відповідача не поширювались обмеження щодо проведення перевірок у грудні 2015 року.

Крім того, слід зазначити, що наслідком дій в частині винесення спірної постанови, є прийняття останньої, яка безпосередньо спричиняє порушення прав позивача, а тому достатнім та повним захистом є скасування самої постанови, а не визнання протиправними дій щодо її прийняття.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підставними щодо скасування спірної постанови, а тому у цій частині позов підлягає до задоволення. В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.

При цьому, у резолютивній частині постанови, у відповідності до положень ст.162 КАС України, належить зазначити про протиправність спірного рішення суб'єкта владних управлінських функцій.

Щодо судового збору, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такий належить присудити з позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати, прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, постанову за №1з/4пз/1013-6/436-16 від 28.01.2016 року.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АН Лімітед» 482 грн. 30 коп. (чотириста вісімдесят дві гривні тридцять копійок) сплаченого судового збору.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 квітня 2016 року.

Головуючий-суддя В.Я.Мартинюк

суддя О.М.Клименко

суддя З.В.Гавдик