Постанова № 57428240, 22.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2016 року справа № 813/461/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідан ня Бугари М.Р.

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Сціри Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про:

-визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо ненадання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Станильської сільської ради Дрогобицького району;

- визнання протиправним, немотивованим та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17.12.2015 р. №К - 497/0-1073/25-15, викладене у формі листа-відповіді про розгляд клопотання;

-зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Станильської сільської ради Дрогобицького району та прийняти рішення відповідно до вимог ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в порядку статті 118 Земельного кодексу України звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га. Проте, рішенням № К-497/0-1073/25-15 від 17.12.2015 року йому відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га. Вважає таку відмову протиправною, та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що підстави, порядок та норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам регулюються ст.ст. 116, 118 та 121 Земельного кодексу України. В результаті розгляду клопотання позивача Головним управління Держземагенства у Львівській області надано відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, оскільки відповідно до державної статистичної звітності з земельних ресурсів форми 6-зем та інформації, наданої Управлінням Держземагентства у Дрогобицькому районі, запропонована позивачем до відведення земельна ділянка знаходиться на сільськогосподарських угіддях-пасовища, які передбачені для випасання худоби. Дана земельна ділянка відповідно до ст.. 34 Земельного кодексу України може надаватися громадянам в оренду для випасання худоби. Також зазначив, що відповідно до доручення Віце-прем`єр-міністра України від 08.10.2014 р. №37732/0/1-14 та рішення колегії Держземагенства України №2/1 від 14.10.2014 р. Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при прийнятті рішення щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності зобов'язане враховувати обов'язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування. Разом з тим, у відмові позивачу було наголошено на врахування обов'язковості погодження Станильської сільської ради Дрогобицького району при наданні відповідного дозволу Головним управлінням на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у запереченнях, просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

14.09.2015 р. ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Станильської сільської ради Дрогобицького району для ведення особистого селянського господарства в порядку, встановленому ч. 6. ст.118 Земельного кодексу України.

17.12.2015 року Головне управління Держгеокадастру у Львівській області надало відповідь № К-497/0-1073/25-15, згідно якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки запропонована земельна ділянка знаходиться на сільськогосподарських угіддях-пасовища, які передбачені для випасання худоби. Дана земельна ділянка відповідно до ст. 34 Земельного кодексу України може надаватися громадянам в оренду для випасання худоби.

Окрім того, відповідно до доручення від 08.10.2014 р. 37732/0/1-14 Віце-прем`єр-міністра України, рішення колегії Держземагенства України № 2/1 від 14.10.2014 р. та доручення голови Львівської облдержадміністрації №13/0/6-15 від 14.02.2015 р., згідно яких Головне управління Держгеокадастру у Львівській області при прийнятті рішень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності враховує обов'язковість погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування. Проте, таке погодження Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області позивачем до заяви не долучено.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно п.б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі - не більше 2,0 гектара.

Згідно ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до п.7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 2,0 га на території Станильської сільської ради Дрогобицького району (за межами населеного пункту), яку бажає отримати позивач, є вільною та відноситься до земель запасу сільської ради.

Відповідно до п. 6 ст.118 ЗКУ у разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Пунктом 7 ст. 118 Земельного кодексу України чітко передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, даний перелік підстав є вичерпним.

Відповідно до схеми розміщення земельної ділянки, що надається ОСОБА_2 у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (за межами населеного пункту) дана ділянка відповідає місцю розташування.

Перевіривши оскаржені позивачем дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, суд дійшов висновку, що такі дії вчинені відповідачем без урахування вимог Земельного кодексу України. Зокрема, нормами Земельного кодексу України не передбачено заборони передачі у власність громадянам у межах норми земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі.

Щодо погодження надання дозволу із Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області відповідно до доручення Віце-прем`єр-міністра України від 08.10.2014 р. №37732/0/1-14 та рішення колегії Держземагенства України №2/1 від 14.10.2014 р. та враховування обов'язковості погодження надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з органами місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що відповідно до вказаного доручення Держземагенство зобов`язане направляти на розгляд до місцевих рад питання щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що відповідач звертався до Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області та доказів того, що Станильська сільська рада Дрогобицького району відмовила в такому погодженні немає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо ненадання дозволу ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Станильської сільської ради Дрогобицького району , то слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи клопотання ОСОБА_2 надійшло до Головного управління 25.11.2015 р. реєстр. номер №К-497/0/24-15, а відповідь управління надало 17.12.2015 р., тобто в межах встановлених законом, у місячний строк.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1102, 42 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, оформлене листом від 17.12.2015 р. № К- 497/0-1073/25-15 про відмову ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (за межами населеного пункту).

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Станильської сільської ради Дрогобицького району Львівської області (за межами населеного пункту).

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2( ід.н. НОМЕР_1) 1102, 42 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 27.04.2016 року.

Суддя Братичак У.В.