Постанова № 57428040, 04.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року 810/785/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання Гай А.В.,

за участю:

представника позивача - Рибченко Н.М.;

відповідача - Стужука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, ГУ ДКС України у Київській області про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Васт-Транс" пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ за період з 06.03.2015 по 03.03.2016 на суму 47 478, 29 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 1 не виконав свого обов'язку по бюджетному відшкодуванню в строки встановлені ст. 200 ПК України та не подав до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ТОВ «Васт-Транс». По факту простроченої заборгованості у позивача виникло право на відшкодування пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, сума пені згідно розрахунку за період з 06.03.2015 року по 03.03.2016 становить 47478, 29 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд в його задоволені відмовити.

Представник відповідача - ГУ ДКС України у Київській області в судове засідання не прибув, про причин неприбуття в суд не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи та матеріали, встановивши фактичні обставини справи у співставленні з нормами чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог, з урахуванням наступного:

19.12.2014 ТОВ «Васт-Транс» подало до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а також її розрахунок у розмірі 151510 грн.

Згідно даних податкової декларації зобов'язання позивача за вищезазначений період складали 67 989 грн., податковий кредит - 135 512 грн., від'ємне значення - 151 510 грн., а бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягала сума у розмірі 151 510 грн.

23.02.2015, на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ, п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» та відповідно до п.200.11 ст.200 ПКУ, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Васт-Транс» заявленої на розрахунковий рахунок платника у банку суми 151 510, 00 грн, відображеної у податковій декларації з ПДВ, поданій за період листопад місяць 2014 р. (вх. №9073796126 від 19.12.2014). За результатами перевірки складено довідку від 23.02.2015 № 57/10-13-15-01/30367782.

Проведеною перевіркою було підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника, відображене у деклараціях з ПДВ за листопад 2014 р. в сумі 151 510, 00 грн. Проте, позивачу не була повернута сума бюджетного відшкодування у строк, встановлений п.200.13 ст.200 ПКУ.

У зв'язку з цим, позивач, посилаючись на правові позиції Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України звернувся з вимогою про стягнення пені за невідшкодовану суму заборгованості з бюджетного відшкодування з відповідачів.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПКУ бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПКУ.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 ПКУ.

Згідно з п.200.7 ст.200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.11, 200.12, 200.13, 200.14 ст. 200 ПКУ (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.23 ст. 200 передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що неподання контролюючим органом після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та може здійснюватися лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 21-131а14 та в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.03.2015 у справі №К/9991/94791/11 та від 10.11.2015 у справі №К/800/43164/14.

Судом були досліджені наявні первинні документи позивача, зокрема податкова декларація за період листопад місяць 2014 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 р., заява про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2014 р., довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, квитанція №2 від 19.12.2014 р. про прийняття податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 р. ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області; довідка №57/10-13-15-01/30367782 від 23.02.2015 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Васт-Транс», з питань перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2014 р.,

Зі змісту довідки №57/10-13-15-01/30367782 від 23.02.2015 слідує, що контролюючим органом не встановлено підстав, передбачених п. 200.5 ст. 200 ПКУ для відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за листопад 2014 р. Крім того, перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Васт-Транс» бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 151 510 грн. за листопад 2014 р. (а.с.22).

З обставин справи вбачається, що за наслідками перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету не направлявся органу Державної казначейської служби, як того вимагає п.200.12 ст.200 ПК. Крім того, інформація про надання такого висновку не надходила і до позивача.

Щодо розрахунку розміру пені, яка передбачена для виплати позивачу, суд зазначає наступне: відповідно до п.200.23 ст.200 ПКУ на суми податку, не відшкодовані протягом визначених ст.200 ПКУ строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Згідно зі ст. 1 ЗУ від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів. Статтею 27 Закону №679-XIV передбачено, що Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Згідно інформації електронного ресурсу Національного банку України облікова ставка НБУ з 06.03.2015 по 27.08.2015 р. становила 30%, з 28.08.2015 по 24.09.2015 - 27%, з 25.09.2015 по 03.03.2016 - 22%. Отже, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що сума пені визначена вірно. Даний факт у процесі судового розгляду справи відповідачем спростовано не було.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд прийшов висновку, що позивачем були виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області своєчасно не надала ГУ ДКС України у Київській області висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету, внаслідок чого ГУ ДКС України у Київській області не було здійснено перерахування позивачу бюджетної заборгованості, а, відтак, у позивача виникло право на стягнення з Державного бюджету України пені за заборгованість з відшкодування ПДВ платнику податків.

За таких умов, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Васт-Транс" пені на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за період з 06.03.2015 по 03.03.2016 у розмірі 47 478, 29 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 1378, 00 грн. (платіжне доручення від 01.03.2016 № 3717).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 1378, 00 грн.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" 47 478, 29 грн. (сорок сім тисяч чотириста сімдесят вісім) 29 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" 1 378 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 квітня 2016 р.