Постанова № 57427680, 21.04.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року м.Житомир справа № 806/497/16

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представників позивача Лозовик О.І., Шилюк Л.І.,

представника відповідача Башинської Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного торгово-виробничого підприємства "Ірша" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про зобов`язання повернути кошти 22600,99 грн.,

встановив:

Колективне торгово-виробниче підприємство "Ірша" звернулося до суду з позовом, в якому просить зобов"язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області повернути кошти у розмірі 22600,99 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення сплачених ним сум штрафних санкцій у загальній сумі 22600,99, що були нараховані контролюючим органом за несвоєчасно сплачене грошове зобов"язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток по податковим повідомлення рішенням №0000312301/2 від 29.10.2008 та №0000212301/2 від 29.10.2008, які в подальшому скасовані за результатами судового оскарження. Листом від 15.03.2016 р. № 548/9/10- 10 позивачу було відмовлено в такому поверненні з тих підстав, що податкові повідомлення-рішення, згідно яких підприємству були нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов"язання в судовому порядку не оскаржувались. Тому позивач звернувся до суду та просить зобов"язати відповідача повернути надміру сплачений ним штраф.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала. Зокрема пояснила, що відповідач не вбачає підстав для повернення сплачених позивачем штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень № 0000441601 від 28.10.2011, №0000431601 від 28.10.2011, №0002991501 від 30.11.2011, №0002641501 від 01.08.2011, оскільки такі рішення ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувалися.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що у 2008 році Володарсько-Волинською МДПІ Житомирської області було проведено виїзну планову документальну перевірку Колективного торгово- виробничого підприємства "Ірша" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт № 18/5/23-07/00198539 від 31.07.2008 р..

На підставі акту перевірки 29.10.2008 р. контролюючим органом були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000312301/2 від 29.10.2008 р. про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 188162,0 грн., штрафної санкції - 94397 грн., разом - 282559 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000212301/2 від 29.10.2008 р. про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 12557 грн., штрафної санкції - 4829 грн., разом - 17386 грн.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку.

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 р. у справі №2а-1931/09/0670 адміністративний позов Колективного торгово-виробничого підприємства "Ірша" був задоволений. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області № 0000312301/2 від 29.10.2008 р. в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 180749,0 грн, застосування штрафної санкції у розмірі 90690,50 грн., разом - 271439,50 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області №0000212301/2 від 29.10.2008 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 р. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 р. було скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, стали узгодженими та були сплачені позивачем до бюджету в повному обсязі, однак, після закінчення 10-ти денного терміну для сплати, визначеного Податковим кодексом України.

В той же час, за несвоєчасну сплату даних грошових зобов'язань, податковим органом до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 22600,99 грн., що включають в себе: згідно податкового повідомлення-рішення № 0000441601 від 28.10.2011 р. суму 20583,19 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000431601 від 28.10.2011 р. суму 1328,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0002991501 від 30.08.2011 р. суму 589,80 грн., податкового повідомлення-рішення № 0002641501 від 01.08.2011 р. суму 100,00 грн.

Суми штрафних санкцій, визначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях позивачем були сплачені до бюджету в повному обсязі.

Разом з тим, не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року, КТВП "Ірша" подало касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.04.2015 р. касаційну скаргу КТВП "Ірша було задоволено. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року скасовано, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 р. залишено в силі.

У зв"язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.06.2015 №20 про повернення сплачених надміру коштів з податку на прибуток у сумі 17386,00 та з податку на додану вартість у сумі 271439,50 грн., а також, нарахованих штрафних санкцій за скасованими податковими повідомленням-рішеннями.(а.с.10)

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України, податковим органом, згідно висновків №319-20 від 16.09.2015 р. та №330-20 від 28.09.2015 р., було повернуто лише сплачені позивачем грошові зобов"язання за скасованими податковими повідомленнями-рішеннями з податку на прибуток в сумі 17386,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 271439,50 грн.

В подальшому позивач неодноразово звертався із заявами до відповідача про повернення сплаченого ним штрафу у загальній сумі 22600,99 грн. у зв"язку з тим, що податкові повідомлення-рішення на суми яких був нарахований зазначений штраф є скасованими, а тому і автоматично штраф підлягає скасуванню та поверненню.(а.с.9,11)

15.03.2016 р. в.о. начальника Володарсько-Волинської ОДПІ ГУ ДФС листом №548/9/10-10 відмовила позивачу у поверненні сплаченого штрафу посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача застосовані штрафні санкції, що разом становлять суму 22600,99 грн., ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувались.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 17.1.10. пункту 17.1. статті 17 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.14.1.115 ст.14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Матеріалами справи підтверджено, що за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань, скасованих за результатами судового оскарження, податковим органом до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 22600 грн. 99 коп. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000441601 від 28.10.2011 р. суму 20583,19 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000431601 від 28.10.2011 р. суму 1328,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0002991501 від 30.08.2011 р. суму 589,80 грн., податкового повідомлення-рішення № 0002641501 від 01.08.2011 р. суму 100,00 грн.

Вказані суми штрафних санкцій були сплачені позивачем до бюджету в повному обсязі, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

За приписами пп. 60.1.4 п. 60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених пп. 60.1.4 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, то таке повідомлення рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, за приписами п. 57.4 ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що при скасуванні податкових повідомлень-рішень № 0000312301/2 від 29.10.2008 р. та № 0000212301/2 від 29.10.2008 р., якими позивачу було донараховано грошове зобов"язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, також підлягають і скасуванню штрафні санкції, що нараховані податковим органом за несвоєчасну сплату таких грошових зобов"язань.

Таким чином, застосовані до позивача штрафні санкції у сумі 22600 грн. 99 коп. є надміру сплаченими грошовими зобов"язаннями.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбаченні статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, положеннями ст.43 Податкового кодексу України передбачено право та порядок його реалізації платника податків на повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.43.1,43.2 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань в сумі 22600,99 грн. шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок.(а.с.9-11)

При цьому, в судовому засіданні відповідачем не заперечувався факт відсутності у позивача, на момент подачі заяви, податкового боргу.

Таким чином, у зв"язку з відсутністю податкового боргу, позивач мав право на повернення надміру сплачених грошових збов"язань в сумі 22600,99 грн. на його поточний рахунок в установі банку.

Суд не приймає до уваги доводів відповідача щодо того, що підстав для повернення сплаченого штрафу немає у зв"язку з тим, що податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов"язання не оскаржені ні в судовому ні в адміністративному порядку, оскільки, як вже зазначалось, п.57.4 ст. 57 ПК України чітко встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Зазначене свідчить, що дії відповідача щодо відмови у поверненні звернення КТВП "Ірша" надміру сплачених коштів у сумі 22600,99 грн. є неправомірними та призвели до порушення прав позивача.

Водночас, під час судового розгляду справи представником відповідача фактично не заперечувався ні факт надмірної сплати позивачем грошових зобов'язань , ні право позивача на повернення вказаних сум з бюджету, проте відповідачем не доведено правомірності дій щодо невиконання передбачених ст. 43 ПК України заходів щодо повернення позивачу надміру сплачених коштів у сумі 22600,99 грн.

Зважаючи на те, що факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження, однак на думку суду позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, з метою захисту порушеного права позивача та відповідно до ст. 162 КАС України, суд вважає за доцільне визнати неправомірними дії Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, які виразилися у відмові повернути Колективному торгово-виробничому підприємству "Ірша" надміру сплачені кошти в сумі 22600,99 грн. та зобов'язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області повернути Колективному торгово-виробничому підприємству "Ірша" надміру сплачені кошти в сумі 22600,99 грн. на розрахунковий рахунок позивача в банківській установі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в сумі1378,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області..

Керуючись статтями 11,86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, які виразилися у відмові повернути Колективному торгово-виробничому підприємству "Ірша" надміру сплачені кошти в сумі 22600,99 грн.

Зобов"язати Володарсько-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області повернути Колективному торгово-виробничому підприємству "Ірша" (ЄДРПОУ 00198539) надміру сплачені кошти в сумі 22600,99 грн. (двадцять дві тисячі шістсот гривень дев"яносто дев"ять копійок) на розрахунковий рахунок позивача в банківській установі.

Відшкодувати Колективному торгово-виробничому підприємству "Ірша" (ЄДРПОУ 00198539) 1378,00 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 27 квітня 2016 р.