Постанова № 57427544, 25.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 р.Справа №804/16143/15 10 год. 40 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Припутень Н.Г. Шурпінової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дії неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

4 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:

- визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року, наданою з листом від 28 липня 2014 року за №28/07, «податковою звітністю», у зв'язку з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України з причини невірного зазначення обов'язкового реквізиту - місцезнаходження платника податків;

- визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині внесення безпідставних висновків до акту камеральної перевірки від 20 січня 2015 року №199/151/38199252.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року в адміністративній справі №804/16143/15 відкрито провадження (суддя Ніколайчук С.В.).

У зв'язку із закінченням повноважень судді Ніколайчук С.В. здійснено повторний автоматизований розподіл справи №804/16143/15 та передано останню на розгляд судді Верба І.О.

Оскільки провадження у справі уже відкрито, ухвалою судді від 29 лютого 2016 року справу прийнято до провадження.

Ухвалами суду від 14 квітня 2016 року причини пропуску строку звернення до адміністративного суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» із цим позовом визнані поважними, у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №804/16143/15 в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині внесення безпідставних висновків до акту камеральної перевірки від 20 січня 2015 року №199/151/38199252 відмовлено.

В обґрунтування позову зазначено, що податкова декларація позивача з ПДВ за червень 2014 року неправомірно не визнана податковою звітністю, оскільки містила усі обов'язкові реквізити та відповідала чинному законодавству, у зв'язку із чим висновки акту перевірки є безпідставними та не відповідають дійсності.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що: податкова декларація правомірно не прийнята контролюючим органом з причин допущення підприємством помилок при її оформленні, а саме недостовірно вказано місцезнаходження підприємства (відсутні дані країни), що є порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України; висновки акту перевірки є правомірними та відповідають дійсним обставинам, оскільки фактично податкова декларація подана 12 січня 2015 року, отже, вимоги відповідача безпідставні та задоволенню не підлягають.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» направило до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року.

Згідно квитанції №2 вищевказаний документ J0200114 прийнято за реєстраційним номером 9041703024 та доставлено до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 20.07.2014 року о 18:34:35.

Листом від 21.07.2014 року за вих. №21/07 ТОВ «Золотий Урожай Дніпро» надано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська підтверджуючі документи до податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року, а саме копії: податкової накладної від 30.06.2014 року №235, від 30.06.2014 року №273, Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних від 30.06.2014 року №20175014, акту виконаних робіт від 30.06.2014 року №191, платіжних доручень від 02.06.2014 року №176, №174, від 10.06.2014 року №196, від 11.06.2014 року №205, від 12.06.2014 року №211.

22.07.2014 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за вих. №20117/10/04-62-18-02-28 повідомила платника податків про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України в частині недостовірного заповнення обов'язкового реквізиту, а саме: «місцезнаходження платника податку», таким чином податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року не вважається податковою звітністю з причин порушення норм статті 48 Податкового кодексу України, та запропоновано оформити податковий звіт згідно діючого законодавства та надати до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

У декларації від 20.07.2016 року рядок 06 «податкова адреса» заповнений наступним чином: Шинна, буд. 18, к. 231, Бабушкінський р-н, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська обл., 49107.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.08.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» має код ЄДРПОУ 38199252, місцезнаходження юридичної особи: 49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Шинна, будинок 18, кімната 231, як платник податків взятий на облік у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з 21.05.2012 року.

28.07.2014 року ТОВ «Золотий Урожай Дніпро» повторно нарочно надано декларацію з податку на додану вартість за період червень 2014 від 20.07.2014 року, яку зареєстровано в базі даних АІС «ПОДАТКОВИЙ БЛОК» за реєстраційним номером 140001414517.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що підприємством подана декларація, ідентична до первинної, яка була направлена електронним зв'язком 20.07.2014 року.

30.07.2014 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за вих. №20973/10/04-62-18-02-28 повідомила платника податків про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України в частині недостовірного заповнення обов'язкового реквізиту, а саме: «місцезнаходження платника податку», таким чином податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року не вважається податковою звітністю з причин порушення норм статті 48 Податкового кодексу України, та запропоновано оформити податковий звіт згідно діючого законодавства та надати до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Судом встановлено, та підтверджено представниками сторін, що лист податкового органу від 30.07.2014 року підприємством не отриманий, поштовий конверт повернутий за закінченням терміну зберігання.

Підприємством 29.12.2014 року повторно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками №№1, 5, 8, яка зареєстрована за №9075702439, підтверджуючі документи надані 30.12.2014 року листом від 29.12.2014 року за вих. 29/12.

ТОВ «Золотий Урожай Дніпро» за вих. №12/01 від 12.01.2015 року направлений лист до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з проханням декларацію з ПДВ за червень 2014 року, відправлену в електронному вигляді 29.12.2014 року, вважати «до відома» у зв'язку із програмною помилкою.

13.01.2015 року старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Литвин І.О. у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Золотий Урожай Дніпро» за червень 2014 року, за результатами якої складений акт від 13.01.2015 року №53/151/38199252.

Проведеною перевіркою встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме декларація за червень 2014 року із граничним строком подання 21.07.2014 року отримана податковим органом 12.01.2015 року. Відповідальність платника за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

20.01.2015 року старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Литвин І.О. на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ «Золотий Урожай Дніпро», за результатами якої складений акт від 20.01.2015 року №199/151/38199252.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: включення сум податкового кредиту в декларації за червень 2014 року по незареєстрованій податковій накладній у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та ненадання підтверджуючих документів: копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку із придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до законодавства, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У зв'язку із встановленням вказаних порушень платнику податків збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1122932 грн.

Вирішуючи заявлений спір та задовольняючи позов частково суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 48.4 цієї статті у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити, як: відмітку про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пункту 49.9 статі 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених зазначеною статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

З підпункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України вбачається, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою, протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Спірна податкова декларація отримана відповідачем вперше 20.07.2014 року, повідомлення про відмову у прийнятті направлено 22.07.2014 року та отримано позивачем. Вдруге декларація подана підприємством 28.07.2014 року, повідомлення про відмову у прийнятті направлено 30.07.2014 року, та не отримано позивачем у зв'язку із поверненням поштового відправлення за закінченням строку зберігання.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» 20.07.2014 року та 30.07.2014 року декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року повністю відповідає вимогам, встановленим податковим законодавством.

Суд зазначає, що вказана у податковій декларації податкова адреса декларанта відповідає вказаному у державному реєстрі місцезнаходженню юридичної особи, отже, контролюючий орган неправомірно відмовив у прийнятті податкової декларації посилаючись на незазначення декларантом обов'язкового реквізиту - місцезнаходження платника податку. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в адресі було відсутнє слово «Україна».

Згідно із підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З огляду на викладене, суд виходить за межі позовних вимог, оскільки вважає це необхідним для повного захисту прав позивача, визнає протиправними та скасовує відмову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» від 22 липня 2014 року №20117/10/04-62-18-02-28, від 30 липня 2014 року №20973/10/04-62-18-02-28, та з метою відновлення порушених прав також виходячи за межі позовних вимог зобов'язує відповідача прийняти спірну декларацію датою її фактичного отримання.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача в частині невизнання податковою звітністю податкової декларації з ПДВ за червень 2014 року, наданою з листом від 28 липня 2014 року за №28/07, з підстав обрання позивачем у такому випадку неналежного способу захисту порушеного права, оскільки позивач мав ставити на розгляд суду законність рішення контролюючого органу, що фактично розглянуто судом поза межами позовних вимог, а не оскаржувати дії по невизнанню декларації, які є складовою частиною процедури винесення такого рішення.

Вирішуючи по суті позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача в частині внесення безпідставних висновків до акту камеральної перевірки від 20 січня 2015 року №199/151/38199252, а не закриваючи провадження у справі в частині вказаних позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (пункт 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року №9-зп).

Положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами (пункт 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002.

Офіційне тлумачення норми права Конституційним Судом України є його інтелектуально-волевою діяльністю, спрямованою на з'ясування розуміння, роз'яснення і трактування змісту положень Конституції і законів України.

Таке тлумачення має низку завдань різного суспільного значення і спрямування. Наприклад, в правореалізуючій діяльності - це однакове розуміння дійсного змісту норми права і правильного її застосування усіма суб'єктами суспільних відносин, у правовиховній діяльності - розуміння суб'єктами суспільних відносин концептуальних ідей, цілей, принципів права, тощо.

Завданням судів всіх рівнів є забезпечення верховенства конституційних приписів при здійсненні судочинства.

Принцип законності, про який йдеться у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України перебуває в органічному зв'язку з положенням частини першої статті 129 Конституції України і його не можна трактувати відірвано від цього припису.

Саме тому законодавець у процесуальних кодексах, прийнятих на основі Конституції України, акцентував увагу на обов'язку суду роз'яснити особі, якій відмовляється у відкритті провадження або закривається провадження у справі, до суду якої юрисдикції належить звертались для вирішення заявленого спору.

Підсудність справ та особливості процедури їх розгляду судами загальної юрисдикції відповідного рівня підлягає визначенню процесуальним законом.

З огляду на характер спірних правовідносин та суб'єктний склад осіб, які приймають участь у справі, з врахуванням конституційного принципу відсутності спорів, на які не поширюється юрисдикція судів України, суд вирішує заявлені позовні вимоги про визнання неправомірними дій при складанні акту перевірки по суті.

Позивач в обґрунтування такої вимоги зазначив, що не згоден із викладенням в акті перевірки виявлених порушень.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині суд зазначає, що акт перевірки це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн. згідно частини задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22 липня 2014 року №20117/10/04-62-18-02-28 у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» (код ЄДРПОУ 39158369).

Визнати протиправною та скасувати відмову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 30 липня 2014 року №20973/10/04-62-18-02-28 у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» (код ЄДРПОУ 39158369).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» (код ЄДРПОУ 39158369), реєстраційний №9041703024, датою її отримання - 20 липня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у десятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили, подати звіт про виконання судового рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Урожай Дніпро» (код ЄДРПОУ 39158369) судовий збір у розмірі 1218 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25 квітня 2016 року.

Суддя І.О. Верба