Постанова № 57427510, 20.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Луцьк Справа № 803/411/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представників позивача Ковальчука Т.І., Глинянчука С.Д., Стецюка Р.С.,

представника відповідача Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріор Контракт» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріор Контракт» (далі - ТзОВ «Пріор Контракт», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2016 року № 0000492206, №0000512206.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання ТзОВ «Пріор Контракт» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими МД, про що складено акт від 01 березня 2016 року №65/03-20-14-06-08/0037236277.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області ТзОВ «Пріор Контракт» занизило податкове зобов'язання на загальну суму 7 374,24 грн., в тому числі ввізне мито 2 304,45 грн., податок на додану вартість при ввезенні на митну територію України 5 069,79 грн. за митною декларацією №205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року. Акт перевірки отримано посадовими особами позивача 12 березня 2016 року. У встановленому законодавством порядку, товариством до ГУ ДФС у Волинській області за вих №15 від 17 березня 2016 року було надіслане заперечення на даний акт перевірки 18 березня 2016 року. ГУ ДФС у Волинській області за №0000492206 та №0000512206 прийняте повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 9 217,80 грн., які отримані ТзОВ «Пріор Контракт» 21 березня 2016 року.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на таке.

В акті перевірки №65/03-20-14-06-08/0037236277 від 01 березня 2016 року відповідачем було встановлено факти заниження податкових зобов'язань в результаті надання недостовірних даних щодо митної вартості товару (легкового автомобіля марки (Renault Kanqoo), та згідно з документами, отриманими від митних органів Литовської Республіки, вартість товару є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні. Проте, позивач не погоджується із такими висновками перевірки та вказує, що митне оформлення транспортного засобу - автомобіля марки Renault Kanqoo, 2009 р. в., ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_4 у фірми Poltred Corporation, 50 Street, Global Plaza Tower, 19 Floor, Suite H, Panama Citi, Republik of Panama, що підтверджується інвойсом №45.12.EXP.2014 від 23 грудня 2014 року та МД-2 №205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року. Про вказаного в Акті перевірки одержувача на території Республіки Литва ОСОБА_8 посадовим особам ТзОВ «Пріор Контракт» нічого не відомо. Перевізником автомобіля, згідно пропуска EE №205000000/2014/954957, був ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_5. Крім того, ГУ ДФС у Волинській області, не вивчивши законодавства держав Євросоюзу, абсолютно виключило можливість наступного продажу автомобіля вказаною в акті перевірки особою ОСОБА_8. Нарахування, по розмитненню автомобіля Renault Kangoo, 2009 р.в., кузов НОМЕР_4 здійснювала Ягодинська митниця Міндоходів. Визначення митної вартості здійснювалось згідно статті 64 Митного кодексу України резервним методом, про що вказано в графі 43 декларації форми МД-2 N9205100000/2014/013521. Тобто, ціну на даний автомобіль визначала Ягодинська митниця самостійно, не залежно від ціни, яка вказана в інвойсі.

Крім того, невиїзна документальна перевірка була проведена з порушенням термінів. Терміни невиїзної документальної перевірки визначені статтею 346 Митного кодексу України та статтею 82 Податкового кодексу України, згідно яких вона не може тривати більше 10 днів. Згідно ж Акту, підписаного головним державним ревізором - інспектором відділу митного аудиту ГУ ДФС у Волинській області Коротею В.Г. та наказу ГУ ДФС у Волинській області від 28 січня 2016 року, (без вказання посадової особи, що його підписала) перевірка тривала 26 днів.

Реальність господарських операцій позивача підтверджується наявними документами, які при проведенні перевірки податковим органом не визнано недійсними. Крім того, позивач, як покупець, не може нести відповідальність за правомірну чи неправомірну діяльність осіб, з якими у них не було жодних договірних зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 18 березня 2016 року № № 0000492206, №0000512206.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 08 квітня 2016 року (а. с. 26-27 зворот) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що перевірка проведена з дотриманням встановлених вимог, в ході якої було використано інформацію митних органів Литовської Республіки, та встановлено, що вартість товару (транспортного засобу), поданого до митного оформлення занижена, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці, в зв'язку з чим оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було правомірно донараховані грошові зобов'язання з ПДВ та мита та застосовані штрафні санкції.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріор Контракт» зареєстровано у Володимир-Волинській районній державній адміністрації 28 липня 2011 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 28 липня 2011 року №11801020000000489.

Підприємство взято на облік в органах державної податкової служби 29 липня 2011 року за №12434.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 травня 2013 року №200121535 товариство є платником ПДВ з 01 травня 2013 року, індивідуальний податковий номер -372362703016.

ГУ ДФС у Волинській області 28 січня 2016 року за вих. № 399/10/03-20-22-06-07 направило на адресу ТзОВ «Пріор Контракт» повідомлення про проведення згідно із наказом від 28 січня 2016 року №86 документальної невиїзної перевірки щодо правильності визначення бази оподаткування товарів, оформлених згідно МД № 205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року (а.с.5), яке вручено позивачу та не заперечувалося представниками позивача у судовому засіданні.

Відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка стану дотримання товариством вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими МД, про що складено акт №65/03-20-14-06-08/0037236277 від 01 березня 2016 року (а.с. 7-9).

В акті перевірки зазначено, що Митний департамент Міністерства фінансів Литовської Республіки звернувся до Державної фіскальної служби України (лист від 03 листопада 2015 року) (а.с.30-31) про надання адміністративної допомоги щодо підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортного засобу марки «Renault Kangoo», номер кузова НОМЕР_4. Вказаний транспортний засіб експортовано згідно експортної митної декларації країни відправлення - Литовської Республіки № 14LTKR5000EK0В0А67 від 22 грудня 2014 року, оформленої для вивезення в Україну транспортного засобу, та рахунка-фактури серії GA № 35857 від 22 грудня 2014 року.

В ході проведення аналізу електронної копії МД було встановлено факт оформлення ТзОВ «Пріор Контракт» товару легковий автомобіль марки Renault, модель Kangoo, номер кузова НОМЕР_4 за МД №9205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року. Товар ввезено на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору № 11/08/2014 від 11 серпня 2014 року.

В графі 2 МД №9205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року заявлено відправником/експортером - фірму Poltred Corporation, (50 Street, Global Plaza Tower, 19 Floor, Suite H, Panama Citi, Republik of Panama).

Зазначена фірма вказана як відправник товару в інвойсі №45.12.EXP.2014 від 23 грудня 2014 року, виставлених продавцем Poltred Corporation для оплати за товари українському покупцю - ТзОВ «Пріор Контракт».

Під час опрацювання та порівняння документів, отриманих від Митної адміністрації Литовської Республіки та документів, на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФС транспортного засобу марки «Renault Kangoo» (номер кузова НОМЕР_4), встановлено заниження митної вартості експортованого на митну територію України відправником Poltred Corporation товару.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно МД №9205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року заявлена митна вартість транспортного засобу становить 38343,27 грн. (1990,00 EUR), а згідно експортної митної декларації Литовської Республіки № 14LTKR5000EK0В0А67 від 22 грудня 2014 року митна вартість товару становить 64355,03 грн. (11532,35 LTL).

Згідно копії експортної декларації фірма UAB «GELGOTOS TRANSPORTAS» реалізувала автомобіль марки: RENAULT, модель: KANGOO, Spalva: BALTA, Pagaminimo metai: 2009, кузов: НОМЕР_4, Variklio talpa: 1461, Varikilo galia: 50, Degalu rusis: Dyzelinas - громадянину України ОСОБА_8. Вартість автомобіля - 11532,35 LTL (по курсу на дату оформлення МД № 205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року - 64355,03 грн.).

В результаті порівняння та співставлення відомостей з МД, отриманої від уповноважених органів Литовської республіки, що стосуються експорту транспортного засобу з території іноземної держави та МД типу ІМ 40ДЕ і супровідних документів до неї, оформленої Волинською митницею ДФС встановлено повну ідентичність транспортного засобу.

В акті перевірки №65/03-20-14-06-08/0037236277 від 01 березня 2016 року також зазначено, що при порівнянні вартісних показників встановлено, що заявлена при митному оформленні в Україні фактурна вартість товару відрізняється від ціни придбання товару в країні відправлення - Литовській Республіці (вартість за даними митного оформлення в Україні становить 1990,00 євро або 38343,27 грн., тоді як вартість за даними іноземної держави відправлення становить 11532,35 LTL або 64355,03 грн.). При здійсненні митного оформлення на Волинській митниці ДФС ТзОВ «Пріор Контракт» заявило недостовірні відомості щодо вартості транспортного засобу. Митна вартість транспортного засобу при його декларуванні визначалася за резервним методом та становила 41310,54 грн., яка є нижчою, ніж у документах країни відправлення. Рішення про коригування заявленої митної вартості товару під час проведення митних формальностей в частині контролю правильності визначення його митної вартості Волинською митницею ДФС не приймалося.

Таким чином, в ході перевірки встановлено факт недостовірного декларування митної вартості при ввезені на митну територію України вказаного транспортного засобу за зазначеною МД, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання по сплаті до бюджету митних платежів на загальну суму 7374,24 грн., в т. ч.: ввізне мито - 2304,45 грн., ПДВ із ввезених на митну територію України товарів - 5069,79 грн.

На підставі акту перевірки №65/03-20-14-06-08/0037236277 від 01 березня 2016 року, який був отриманий посадовими особами товариства 12 березня 2016 року ГУ ДФС у Волинській області 18 березня 2016 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000492206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України на 2880,56 грн., в т. ч.: за основним платежем - 2304,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 576,11 грн., та № 0000512206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 6337,24 грн., в т. ч.: за основним платежем - 5069,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1267,45 грн. Позивач 17 березня 2016 року на адресу начальника Головного управління ДФС України у Волинській області направив заперечення на акт від 01 березня 2016 року. (а.с. 18-19, 15-16).

Листом Головне управління ДФС у Волинській області від 18 березня 2016 року № 1429/10/03-20-14-06-14 надіслало податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області, прийняті за результатами документальної невиїзної перевірки (код ЄДРПОУ 37236277) від 18 березня 2016 року.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (ПК України) від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 345 Митного кодексу України (МК України) від 13 березня 2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною першою статті 351 цього ж Кодексу визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Як передбачено пунктом 2 частини другої статті 351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини четвертої статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Судом встановлено та не заперечувалося представниками позивача, що 28 січня 2016 року за вих. №399/10/03-20-22-06-07 ГУ ДФС у Волинській області направило на адресу ТзОВ «Пріор Контракт» повідомлення про проведення перевірки (а.с.5), яке вручено позивачу, відтак, відповідачем додержані вимоги частини четвертої статті 351 МК України.

Статтею 352 МК України встановлено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 4 частини п'ятої статті 54 цього ж Кодексу передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно із частиною першою статті 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Частиною шостою статті 345 цього ж Кодексу визначено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як встановлено судом, позивачем на митну територію України був ввезений транспортний засіб - легковий автомобіль марки Renault, модель Kangoo, номер кузова НОМЕР_4, бувший у використанні, згідно із контрактом № 11/08/2014 від 11 серпня 2014 року, укладеним з Компанією Poltred Corporation, (50 Street, Global Plaza Tower, 19 Floor, Suite H, Panama Citi, Republik of Panama), на підставі МД №9205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року, митну вартість якого в сумі 38343,27 грн. (1990,00 EUR) було визначено за резервним методом.

Разом з тим, відповідно до експортної декларації Республіки Литва № 4LTKR5000EK0B0A67 від 22.12.2014 з країни був експортований автомобіль: Automobilis: -Marke: RENAULT, delis: KANGOO, Spalva: BALTA, Pagaminimo metai: 2009, Kebulo nr.: НОМЕР_4, ariklio talpa: 1461, Varikilo galia: 50, Degalu rusis: Dyzelinas. Експортер - UAB «GELGOTOS ANSPORTAS» (Gelyno g. 10. Marijampoles sav. LT-68100, Lietuva), одержувач - ОСОБА_8. Вартість автомобіля - 11532,35 LTL (по курсу на дату оформлення МД № 205100000/2014/013521 від 27.12.2014 - 64355,03 грн.). Умови поставки EXW MARIJAMPOLE. До експортної декларації надана копія рахунку-фактури серії GA №35857 від 22.12.2014 в якому зазначена вартість автомобіля в сумі 11532,35 LTL (по курсу на дату оформлення МД №205100000/2014/013521 від 27 грудня 2014 року - 64355,03 грн).

В результаті порівняння та співставлення виявлено повну ідентичність транспортного засобу, що експортований з Литви та імпортований в Україну та не підтвердження автентичності поданих митному органові документів: встановлено, що вартість транспортного засобу, заявлена в країні відправлення - Литовській Республіці відрізняється

від задекларованої під час митного оформлення в Україні.

Повна відповідність номеру кузова та інших характеристик автомобіля (співпадають марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид палива, потужність тощо) із оформленим в Україні дає можливість однозначно ідентифікувати транспортний засіб, зазначений у документах, як той самий товар, митне оформлення якого здійснювалося за МД, що підлягала перевірці та стверджувати, що даний транспортний засіб був оформлений на експорт в Литовській Республіці для відправлення в країну призначення - Україну.

З отриманих відомостей випливає, що при митному оформленні транспортного засобу

його вартісні показники в Україні були задекларовані недостовірно. Вартість транспортного

засобу згідно рахунку/інвойсу значно нижча, ніж задекларована в країні відправлення.

В даному випадку, підлягають дослідженню незавершені процедури експорту товару з Литовської Республіки в Україну. Тобто, митна вартість експорту з однієї країни має бути основою для митної вартості імпорту в іншу. З декларації країни відправлення простежується, що товар експортувався в Україну, а не в якусь іншу державу.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно пункту 2 частини другої статті 52 МК України відомості про визначення митної вартості товарів повинні базуватися на об'єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митний контроль та митне оформлення імпортованого товару, в тому числі контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснювався контролюючим органом на підставі документів, поданих декларантом.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 МК України «декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування».

У судовому засіданні представники позивача пояснили суду, що товар купували у фірми Portred Corporation (Республіка Панама) і це підтверджується івойсом та МД, а нарахування при розмитненні товару здійснювалося Ягодинською митницею Міндоходів.

На думку суду, дані твердження є помилковими та не відповідають нормам митного законодавства і обставинам справи, оскільки митна вартість при декларуванні транспортного засобу, визначена декларантом самостійно за резервним методом (ст. 64 МК України), а отже

документи, які подавалися під час митного оформлення не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, а митна вартість не могла бути визначена за ціною договору (контракту). Рішення про коригування заявленої митної вартості товару під час проведення митних формальностей в частині контролю правильності визначення його митної вартості органом доходів і зборів не приймалося. Резервний метод обирався декларантом самостійно, що підтверджується не лише відміткою у графі 43 відповідної МД, але й декларацією митної вартості поданою позивачем при митному оформленні.

Відтак, отримані від уповноважених органів Литви документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товару, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення (а.с. 28-33), в силу приписів статті 352 МК України правомірно були використані посадовими особами відповідача, є належними та допустимими доказами для прийняття їх судом.

При вирішенні даного спору суд також в силу вимог частини першої статті 244-2 КАС України враховує правову позицію, викладену у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа № 21-1724а15), відповідно до якої є правомірним прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки на підставі документів, отриманих від митних органів іноземної держави, з яких митний орган встановив розбіжності в сумі вартості ввезеного на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом.

За таких обставин, суд приходить висновку, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки перевірки про факти недостовірного декларування вартісних показників товару (транспортного засобу) позивачем, неправильного визначення митної вартості товарів та факти заниження податкових зобов'язань.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представників позивача про те, що митну вартість товару за резервним методом було визначено митницею, оскільки митна вартість була задекларована декларантом самостійно, що підтверджується графою 43 МД від 27 грудня 2014 року №205100000/2014/013521 (а.с. 12-13), а також тим, що рішення про коригування заявленої митної вартості товару під час проведення митних формальностей в частині контролю правильності визначення його митної вартості Волинською митницею ДФС не приймалося.

На думку суду, митне оформлення товарів за резервним методом не позбавляє орган доходів і зборів (у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення) права самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків.

Таким чином, з наведених вище підстав суд приходить висновку, що невиїзна документальна перевірка позивача була проведена відповідачем на законних підставах, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України, відсутні підстави для їх скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування до задоволення не підлягають.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріор Контракт» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 25 квітня 2016 року.