Постанова № 57426954, 12.04.2016, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/40/16

Єдиний унікальний № 742/741/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі Хотінь Ж.О.,

за участю:

представників позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Прилуках адміністративну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради та Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради та Прилуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення з них у солідарному порядку на користь Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України надміру виплачених коштів у вигляді державної соціальної допомоги особам, які мають право на пенсію, та інвалідам у розмірі 4713,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 24.06.2014 року до відділу адресних та соціальних виплат управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради звернувся ОСОБА_3 із заявою про призначення йому соціальної допомоги, яка виплачується особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам. Рішеннями від 04.07.2014 року та від 03.08.2015 року на підставі ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» від 18.05.2004 року №1727-ІV та постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» від 02.04.2005 року №261 йому була призначена така державна соціальна допомога, виплата якої провадилася Пенсійним фондом України.

Однак під час отримання вказаної вище допомоги ОСОБА_3 за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 20.03.2015 року (02.06.2015 року вирок набрав законної сили) було засуджено до позбавлення волі строком на 3 роки, з початком строку відбування покарання з 12.07.2014 року, а кінцем - 12.07.2017 року. Про дані обставини управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради дізналося лише у жовтні 2015 року з довідки Жовтневої ВК управління Державної пенітенціарної служби України від 04.09.2015 року. Та відповідно до п.36 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд дані обставини припиняють виплату відповідачу ОСОБА_3 даного виду допомоги з дня набрання обвинувальним вироком законної сили, а поновлюється виплата лише з дня закінчення строку увязнення, у звязку з чим 31.10.2015 року вказану виплату ОСОБА_3 було припинено, так як з 02.06.2015 року відпали законні підстави для отримання ним цієї допомоги. Але з проведеного 01.09.2015 року перерахунку наданої ОСОБА_3 допомоги було встановлено, що йому була нарахована та надміру виплачена допомога у розмірі 4713,37 грн. Про факт надміру виплачених коштів повідомлялася мати ОСОБА_3 ОСОБА_4, якій розяснювалося про необхідність повернення даних коштів, які остання отримувала за довіреністю сина у період відбування ним покарання.

Проте у добровільному порядку ні ОСОБА_3, ані його мати ОСОБА_4 не повертали надміру отримані ними кошти та досі жоден з відповідачів борг так і не повернув, тому управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради та Прилуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України змушені були звертатися до суду з даним адміністративним позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку надміру виплаченої на ім'я ОСОБА_3 державної соціальної допомоги.

В судовому засіданні представник управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, а також збільшила їх, просячи ще стягнути солідарно з відповідачів сплачений у справі судовий збір розміром 1378,00 грн.

Представник Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України підтримав змінені (збільшені) позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, вважаючи їх цілком законними. Крім того, ним були надані пояснення з приводу того, що Прилуцьке обєднане управління Пенсійного фонду України є позивачем по даній справі, оскільки, незважаючи на те, що державна соціальна допомога призначалася ОСОБА_3 управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради, однак виплачувалася вона з бюджету саме Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України, до якого нині ці кошти і мають бути повернуті.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково: не заперечував проти стягнення лише з нього надміру виплачених коштів у вигляді державної соціальної допомоги, але заперечував проти стягнення їх з матері та проти стягнення з них судового збору по справі. Також пояснив, що дана ситуація виникла виключно через незнання ним законів.

Відповідачка ОСОБА_4 не визнала позов у повному обсязі, пояснивши, що лише виконувала доручення сина по отриманню призначеної йому на законних підставах державної соціальної допомоги, тому взагалі не вважає себе відповідачем по даній справі.

Вислухавши пояснення представників позивачів, відповідачів, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради та Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Так, з копії заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, зареєстрованої 24.06.2013 року під №754, та з копії декларації про доходи та майновий стан ОСОБА_3 вбачається, що останній дійсно звертався до управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про призначення йому державної соціальної допомоги, що призначається особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (а.с.5-7).

Відповідно до копій рішень про призначення допомоги від 04.07.2014 року та від 03.08.2015 року на підставі ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» від 18.05.2004 року №1727-ІV та постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» від 02.04.2005 року №261 відповідачу ОСОБА_3 було призначено таку державну соціальну допомогу (а.с.8-9).

Згідно з копією вироку Прилуцького міськрайонного суду від 20.03.2015 року, який набрав законної сили 02.06.2015 року, ОСОБА_3 дійсно було засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки (а.с.10-13), яке відповідно до копії довідки №2112/1-1382 від 04.09.2015 року він відбував у Жовтневій ВК управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (а.с.14).

Відповідно до копії розпорядження №690272 від 30.10.2015 року (а.с.15) ОСОБА_3 було припинено виплату державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам з 02.06.2015 року згідно з вироком суду.

Зі змісту заяви ОСОБА_4 від 28.10.2015 року вбачається, що остання дійсно отримувала призначену її сину державну соціальну допомогу в розмірі 940 грн на місяць у період відбування ним покарання, але робила це на підставі написаної ним довіреності та для його потреб, тому просила надати їй розяснення про законну причину адресованої їй вимоги про повернення отриманих нею коштів (а.с.16).

Листом управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради №03-21/9598 від 12.11.2015 року ОСОБА_4 було розяснено про причини припинення виплати її сину державної соціальної допомоги з посиланням на п.36 постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» від 02.04.2005 року №261 (а.с.17).

Згідно з копіями розрахунків (а.с.18-20) загальний розмір надміру виплаченої допомоги, яку було здійснено ОСОБА_3, становить 4713,37 грн.

Статтею 14 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» на одержувачів державної соціальної допомоги покладено обовязок повідомляти органи, що призначають таку допомогу, про обставини, що можуть вплинути на умови призначення державної соціальної допомоги та її виплату.

Зі змісту постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд» від 02.04.2005 року №261 вбачається, що призначення покарання у виді позбавлення волі і є саме тією обставиною, яка безпосередньо впливає на виплату державної соціальної допомоги, оскільки в пункті 36 цієї постанови чітко зазначено, що у разі застосування до одержувача соціальної допомоги або допомоги на догляд такого виду покарання, як позбавлення волі, виплата допомоги припиняється з дня набрання сили обвинувальним вироком суду і поновлюється з дня закінчення строку ув'язнення.

А відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» у разі невиконання одержувачами державної соціальної допомоги обов'язку повідомляти про зміну умов, що впливають на її виплату, та одержання у зв'язку з цим зайвих сум державної соціальної допомоги, одержувачі повинні відшкодувати органам, що призначають державну соціальну допомогу, надміру виплачені суми.

Тож, зважаючи на вказані вище норми чинного законодавства України, суд переконаний у тому, що ОСОБА_3 зобовязаний був повідомити управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, оскільки даний вид призначеного йому покарання є безсумнівною обставиною, яка мала вплинути на виплату йому державної соціальної допомоги, зокрема на її припинення. Саме тому нині ОСОБА_3 має повернути сплачені йому з бюджету Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України надміру виплачені кошти у розмірі 4713 грн 37 коп.

Що стосується частини вимог, звернених до відповідачки ОСОБА_4, то у їх задоволенні слід відмовити з тих підстав, що вона була лише довіреною особою свого сина і під час його перебування у місцях позбавлення волі отримувала призначену виключно йому державну соціальну допомогу саме від його імені і в його інтересах.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.2, 4, 8, 9, 11, 69-71, 94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради та Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Прилуцького обєднаного управління Пенсійного фонду України (р/р 25605931104003 в АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код ЄДРПОУ 37787797) надміру виплачені кошти у вигляді державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам у розмірі 4713 (чотири тисячі сімсот тринадцять) грн 37 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі відкладення складення постанови у повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.О.Коротка