Ухвала суду № 57424941, 26.04.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/2471/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/765/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

У Х В А Л А

26 квітня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 березня 2016 року про залишення без розгляду

скарги ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, на незаконність постанови про арешт коштів та її скасування, про поновлення строку на оскарження даної постанови, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 березня 2016 року залишено без розгляду скаргу ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, на незаконність постанови про арешт коштів та її скасування, про поновлення строку на оскарження даної постанови, а саму скаргу повернуто заявнику.

Вказану ухвалу судді Шепеленко Ю.В. оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати та поновити строк на оскарження постанови старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 08 лютого 2016 року про арешт коштів боржника.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявник без поважних причин пропустив строк оскарження постанови державного виконавця про арешт коштів, не надавши належної оцінки доказам у справі з цього приводу.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з вимогами ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.16 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Як передбачено ч.ч.1, 2, 4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, вимогами ст.73 ЦПК України передбачено, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.

Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

Аналіз вимог ст.73 ЦПК України дає підстави стверджувати, що у разі, якщо подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, то у будь-якому випадку це клопотання вирішується в судовому засіданні, тобто, ст.73 ЦПК встановлений порядок вирішення питання про поновлення строку на оскарження.

При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, то суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця відповідно до поданого заявником ОСОБА_3 клопотання розглядалось судом першої інстанції з порушенням встановленого порядку, тобто не в судовому засіданні, а суддею одноособово, у звязку з чим заявник був позбавлений можливості довести поважність причин пропуску ним строку звернення до суду.

Крім того, залишаючи скаргу ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник пропустив 10-денний строк для її подання, а викладені у заяві підстави для його поновлення не є поважними.

Однак, для правильного вирішення заявленого питання необхідно звернути увагу на наступне.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 08 лютого 2016 року накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_3 (а.с.7 на звороті).

Відповідно до листа Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» від 31 березня 2016 року копія постанови державного виконавця від 08 лютого 2016 року про арешт коштів боржника ОСОБА_3 була направлена цьому боржнику 10 лютого 2016 року (а.с.13), а не наступного робочого дня після її винесення, як того вимагає ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», хоча на супровідному листі про направлення оскаржуваної постанови боржнику і значиться дата 08 лютого 2016 року (а.с.7).

Як наголосив заявник у заяві про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця, так і в апеляційній скарзі також, про оскаржувану постанову державного виконавця від 08 лютого 2016 року він дізнався лише 15 лютого 2016 року.

Для підтвердження вказаної обставини він надав лист-довідку Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» щодо отримання ним 15 лютого 2016 року рекомендованого листа за № 4033011077358 (а.с.13).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 лютого 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_4, АКІБ «УкрСиббанк», про визнання незаконними дій старшого державного виконавця та скасування постанови про арешт коштів (а.с.5).

Вказану ухвалу від 29 лютого 2016 року заявник отримав поштою 09 березня 2016 року, після чого 11 березня 2016 року звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на дії державного виконавця в порядку ст.383 ЦПК України.

Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для вирішення питання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця чи прийнятих ним рішень, а також необхідно дати належну оцінку ситуації, повязаній з пропуском заявником строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

За таких обставин, коли судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, так як порушено порядок, встановлений для вирішення питання про прийняття скарги, тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати і передати вказане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 314 ч.1 п.2, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 березня 2016 року в даній справі скасувати і передати питання стосовно поданої скарги на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -