Ухвала суду № 57424191, 19.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2804/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням Відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про надання дозволу державному виконавцю на примусовий вхід до жилого приміщення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Севастіяна Павловича на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 03 лютого 2016 року про відмову у розясненні ухвали,-

ВСТАНОВИЛА:

21.09.2015 року Відділ державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з поданням про надання дозволу державному виконавцю на примусовий вхід до жилого приміщення.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21 вересня 2015 року подання Відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про надання дозволу державному виконавцю на примусовий вхід до жилого приміщення задоволено частково.

Дозволено державному виконавцеві відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області примусово здійснити вхід до житлового будинку розташованого за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Курган, вул. Гайдара, 19, з примусовим відчиненням дверей з метою здійснення виконавчих дій, передбаченихЗаконом України «Про виконавче провадження», у тому числі з метою складання акту опису й арешту майна боржника.

07.10.2015 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про розяснення згаданої ухвали судувід 21 вересня 2015 року.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 03 лютого 2016 року заяву ОСОБА_2 про розяснення ухвали суду від 21 вересня 2015 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 03.02.2016 року скасувати і постановити нову ухвалу про розяснення, зокрема розяснивши, якому саме державному виконавцю дозволено примусовий вхід до жилого приміщення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, з таких підстав.

За правилами ст.312ч.1п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

Постановляючи ухвалу про відмову у розясненні ухвали суду, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала недоліків і суперечностей не містить, розяснення не потребує, та питання щодо визначення конкретного виконавця для примусового проникнення в житло заявника не уповноважений вирішувати суд.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Згідно зі ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Встановлено, що ухвалою суду надано дозвіл державному виконавцеві відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області примусово здійснити вхід до житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Курган, вул. Гайдара, 19, з примусовим відчиненням дверей з метою здійснення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», у тому числі з метою складання акту опису й арешту майна боржника. Відтак, ухвалою суду вирішувалось тільки одне питання - надання дозволу державній виконавчій службі на примусовий вхід до житла. Зрозумілість рішення (ухвали) суду полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Вищевказана ухвала суду від 21 вересня 2015 року формулювань подвійного або неоднозначного тлумачення не містить, а тому необхідності в її розясненні немає. Висновки суду в цій частині є вірними. Питання щодо визначення конкретної особи державного виконавця, який вчинятиме проникнення в житло заявника, є адміністративним, і розяснення ухвали суду від 21 вересня 2015 року не потребує.

За таких обставин, оскаржену ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Севастіяна Павловича відхилити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 03 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І. ОСОБА_3 Сєвєрова