Рішення № 57419701, 28.03.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8650/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головюючої судді Монич О. В.,

при секретарі Пасер М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат повязаних з регламентною виплатою,

В С Т А Н О В И В:

МТСБУ звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з регламентною виплатою, мотивуючи її тим, що 15 березня 2012 р. на автодорозі Ужгород-Мукачево, з вини гр. ОСОБА_1, який керував автомобілем «Део» з державними номерними знаками «АО 6252 АК», була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

Стверджує, що вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.05.2012 року.

Зазначає, що в результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ВАЗ 2111» з номерними знаками «АО7448АА», що на момент ДТП належав ОСОБА_2

Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля № 49 від 18.05.2012 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ВАЗ-2111» з номерними знаками «АО7448АА», становить 10874,96 грн.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Потерпілий, з метою отримання відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА /3577071 терміном дії з 22.04.2011 до 21.04.2012 року.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 29484,04 грн.

18.10.2012 року МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у звязку з проведенням регламентної виплати потерпілому. Однак, зазначає, що на даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБУ.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в розмірі 30524,04 грн., а також стягнути з відповідача на користь МТСБУ судовий збір в розмірі 305,24 грн. та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак у позовній заяві просить розглядати дану справу без їх участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, клопотань про відкладення справи від відповідача до суду також не надходило.

Враховуючи відсутність згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, а також відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів справи, 15.03.2012 року о 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 під час виконання маневру розвороту із правого узбіччя дороги не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку та допустив зіткнення з ним, в результаті чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали легкі тілесні ушкодження, чим було порушено п. 10.4 ПДР України

Вина відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП, за наслідками вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.05.2012 року та постановою про виправлення описки від 18.05.2012 р.

В силу приписів ч. 4ст. 61 ЦПК Українипостанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, судом встановлено, що в результаті зазначеної ДТП з вини відповідача ОСОБА_1, був пошкоджений автомобіль НОМЕР_3, який на момент ДТП належав ОСОБА_2

З доданих позивачем доказів судом встановлено, що 22 вересня 2011 року між ТзДВ «Українською пожежно-страховою компанією» та ОСОБА_2 укладено поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/3577071, а саме, забезпечений транспортний засіб марки ВАЗ-21110, номерний знак НОМЕР_4, водночас, з даних заяви ОСОБА_2 від 30.05.2012 року, адресованій МТСБУ, вбачається, що вказаний транспортний засіб добровільним договором страхування майна КАСКО не застрахований.

Також судом встановлено, що потерпілийОСОБА_2, з метою отримання відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою від 30.05.2012 року, до якої було додано копію полісу № АА 3577071 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів терміном дії з 22.04.11 до 21.04.12 року. У заяві останній просив МТСБУ відшкодувати йому шкоду, заподіяну під час дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення та ДТП полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля № 49 про оцінку автомобіля ВАЗ - 2111 від 18.05.2012 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «ВАЗ-2111», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 в результаті його пошкодження при ДТП, станом на дату оцінки складає 40359,00 грн.

У відповідності до п.п. «а» п. 41.1ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Згідно з п. 35.1. ст. 35 вищевказаного закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону- МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

За правилами ст. 22 даного закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 30524,04 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи платіжними дорученням № 2989 від 20.06.2012 року № 1/1-17323 від 26 липня 2012 р.

18.10.2012 року МТСБУ звернулось до відповідача з листом № 26345/3-2-05 про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у звязку з проведенням регламентної виплати потерпілому. Однак, на даний час в добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 витрати МТСБУ не компенсовано.

Нормамист. 11 ЦК Українирегламентовано виникнення цивільних прав та обов'язків із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами у справі, останні регулюються спеціальними нормами, а саме,Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст.13 даного закону.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьомуст. 1188 ЦККраїни регулюється відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якими у розумінні ч. 1ст. 1187 ЦК Україниє діяльність, повязана з використанням транспортних засобів.

Відповідно дост. 1191 ЦК Українипередбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.8Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивачМТСБУ набув право регресу до винної у ДТП особивідповідача ОСОБА_1

У відповідності дост. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В силуст. 60 ЦПК України- кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно з вимогамист. 10 ЦПК України, виходячи із принципів розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення та на користь позивача з відповідача слід стягнути відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 30524,04 грн., а також у відповідності до вимогст. 88 ЦПК Українипонесені позивачем судові витрати в розмірі 305,24 грн. по сплаті судового збору.

У задоволенні клопотання позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. належить відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з п. 3ст. 79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Ст. 59 Конституції Українизакріплено принцип, згідно з яким кожен має право на правову допомогу. Положеннямист. 84 ЦПК Українипередбачено, що витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590затверджено граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом справ, а граничний розмір витрат, повязаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до вимог вище зазначених норм процесуального закону та роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 - витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження на правову допомогу та розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд констатує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у представника позивача за довіреністю від 05.01.2015 року ОСОБА_5статусу адвоката та не підтверджено, що останній є фахівцем в галузі права. Крім того, доданою до позовної заяви додатковою угодою №125 до Контракту про надання правової допомоги №80 від 19.12.2012 року, укладеною замовником МТСБУ та виконавцем ТОВ «ВМ» в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту, визначено тільки розмір винагороди виконавця, однак, не підтверджено обсягу правової допомоги за вищенаведеним договором за ведення справи, передбаченої у п.п. 10 п. 1 додаткової угоди відносно ОСОБА_1 з ціною позову 30524,04 грн.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу, клопотання про стягнення з відповідача таких витрат є безпідставним, необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.11,1166,1188,1191 Цивільного кодексу України,Законом України «Про страхування»,Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст. ст.3,10,11,60,61,84,88,169,209,212-215,223,294,296 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з регламентною виплатоюзадовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, (код ЄДРПОУ 21647131) кошти в розмірі понесених витрат 30524,04 грн. основного боргу та 305,24 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7