Постанова № 57419264, 22.04.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/970/16-а

Провадженя№ 2-а/266/20/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2016 м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді - Курбановой Н.М.,

при секретарі Жирковой М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі адміністративний позовОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про визнання неправомірним та скасування рішення, збовязати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В березня 2016 року ОСОБА_1 ( далі Позивач) звернувся до суду із даним позовом до Маріупольського міського центу зайнятості ( далі Відповідач), посилаючись на те, що він в період з 2011р. і по день звільнення, а саме по 03.02.2016 р. працював в ПАТ «Азовзагальмаш». 03.02.2016 р. був звільнений з підприємства на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. В період часу з 01.09.2014 р. по день звільнення він не отримував заробітну плату, яка також не була йому виплачена в день звільнення. У звязку із тим, що працедавець не виплачував йому заробітну плату, не відраховувалися і страхові внески в той період. 04 лютого 2016 року він звернувся до Відповідача по допомогу по безробіттю, надавши всі необхідні документи. Однак Відповідач встановив йому допомогу в розмірі 544 грн., згідно п. 1 постанови Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття №77 від 04.12.2015 р. Крім того, він є інвалідом 3 групи та знаходиться на пенсії. Вважаючи дії Відповідача не законними. Просив суд, визнати рішення Відповідача про призначення йому допомоги по безробіттю в розмірі 544 грн. неправомірним та скасувати його, зобовязати Відповідача призначити йому допомогу по безробіттю в розмірі 1102,40 грн. щомісяця, із розрахунку 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. №928 та зобовязати відповідача зробити з 08.02.2016 р. перерахунок з урахуванням виплачених сум та доплатити несплачену різницю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги, з зазначених у заяві підстав, підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2, який дія на підставі довіреності, в судовому засіданні проти позову заперечував, надавши письмові заперечення, пославшись на те, що позивачу допомогу було призначено в мінімальному розмірі на підставі даних з персоніфікованого обліку застрахованих осіб ПФ України та ДПА України та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.06.2015 р. №613 та Постанови «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» затвердженої Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 04.12.2015 р. №77 згідно до якого розмір допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у частині другій ст. 22 ЗУ №1533-ІІІ, становить 544,00 грн. Також зазначив, що період, за яким обчислюється страховий стаж, є 12 місяців, що передують реєстрації особи в центрі зайнятості. В тому разі, якщо страховий стаж особи за даний період становить менш шести місяців, дана особа має право отримувати допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі. Згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж позивача за останні 12 місяців, що передували реєстрації в центрі зайнятості, становить 0 місяців, що менше шести місяців, позивачу правомірно нарахована допомога по безробіттю в мінімальному розмірі тобто 544 грн. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період часу з 05.01.2011 р. по 03.02.2016 р. перебував у трудових відносинах з ПАТ «Азовзагальмаш». 03.02.2016 р. був звільнений з ПАТ «Азовзагальмаш» у звязку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоровя, що перешкоджає продовженню роботи на підставі п. 2ст. 40 КЗпП України(а.с. 7-8).

Як вбачається з копії посвідчення серія Є №029470 виданого 06.11.2014 р. терміном дії до 01.12.2016 р. ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інваліді війни ( а.с. 9).

Згідно копії довідки до акту огляду МСЕК серія 10ААВ №496516 від 06.11.2014 р. ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності у звязку із пораненням (контузія) та захворювання повязаного з виконанням обовязків служби при знаходженні в країнах де відбувалися бойові дії, строк дії до 06.11.2016 р. ( а.с. 11).

Як вбачається з копії пенсійного посвідчення №2418305794 серія ААІ №031892 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ПФ України, є пенсіонером по інвалідності 3 групи інвалід армії ( а.с. 11).

Згідно довідки Маріупольського обєднаного міського військового комісаріату від 10.12.2015 р. №240 ОСОБА_1 дійсно приймав участь у бойових діях в ДРА у період з 28.11.1984 р. по 26.05.1986 р. (а.с. 10).

Як вбачається з витягу із наказу про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 Маріупольського міського центру зайнятості наказом від 12.02.2016 р. №НТ160212 ОСОБА_1 надано статус безробітного, наказом від 15.02.2016 р. №НТ160215 призначено допомогу по безробіттю застрахованим особам без урахування страхового стажу відповідно до п.п. 2.4 ст. 22 , п. 2 ст. 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7, 2.9. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» у розмірі, протягом 360 к.д. з 15.02.2016 р. по 08.02.2017 р. ( а.с. 41-42).

Як вбачається з довідки, наданою Відповідачем період зайнятості та страховий стаж особи ОСОБА_1 зазначено з 01.01.2011р. по 03.02.2016 р. ( а.с. 35).

Згідно розрахунку стажу( з урахуванням відомостей, отриманих з державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування) станом на 14.03.2016 р. страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік, страховий стаж за останні 12 місяців, що передують реєстрації, 0 місяців, кількість місяців за останні 12 місяців за останні 12 місяців, що передують реєстрації, протягом яких особа перебувала у трудових відносинах або займалась іншим видом діяльності, згідно частиною першою статті 4 ЗУ «Про зайнятість населення», 10 ( а.с.36-37).

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ ОСОБА_1 за звітний рік 2015 сума заробітку для нарахування пенсії усього за рік 16925,86 грн., усього за рік для пенсії 1168,66 грн. ( а.с. 12-14).

Згідно розрахункових листів ОСОБА_1 ПАТ «Азовзагальмаш» нараховувалася, але не виплачувалася з вересня 2014р. по 03.02.2016 р. заробітна плата( а.с. 27-30).

Відповідно до ч. 1ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними,страховийстаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш, як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працював в ПАТ «Азовзагальмаш» в період з 01.01.2011 р. по 03.02.2016 р. та 12.02.2016 р. йому надано статус безробітного, має заборгованість по заробітній платі, яка до теперішнього часу не сплачена йому роботодавцем. Відповідно роботодавець також не сплачував і страхові платежі на випадок безробіття ОСОБА_1 Відповідальність за не сплату страхових платежів до Фонду на випадок безробіття несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, та такі дії не можуть порушувати прав робітника, який має достатній стаж робрти для нарахування допомоги по безробіттю у розмірі 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, страховийстаж ОСОБА_1 протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи, як безробітної, становить більш ніж шість місяців, та від цього нарахування йому допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі, як для особи, визначеної ч. 2ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»є неправомірним, у звязку з чим рішення наказ від 15.02.2016 №НТ160215 Маріупольського міського центру зайнятості про призначення ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 544,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача в частині перерахунку розміру допомоги в сумі 1102,40 грн. щомісяця, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п.2 п. 1 ст. 1 Постанови «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю» затвердженої Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 04.12.2015 р. №77 у разі, якщо розмір допомоги по безробіттю, розрахований застрахованій особі, зазначеній участині першійстатті 22 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, відповідно до частини першої статті 23 цього Закону, менший 80 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, допомога по безробіттю такій особі виплачується у розмірі 80 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Згідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. №928 установлено у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року - 1330 гривень, з 1 травня - 1399 гривень, з 1 грудня - 1496 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2016 року - 1378 гривень.

Згідно розрахунку наданого позивачем 80% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1102,40 грн., .

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобовязати відповідача перерахувати ОСОБА_1 призначену допомогу по безробіттю з моменту нарахування такої допомоги, виходячи з розміру 1102,40 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 162 і 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати рішення - наказ від 12.02.2016 №НТ 160212 Маріупольського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного ОСОБА_1 та наказ від 15.02.2016 №НТ160215 Маріупольського міського центру зайнятості про призначення ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 544,00 грн. неправомірними та скасувати.

Зобовязати Маріупольський міський центр зайнятості призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у розмірі 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві грн. 40 коп.).

Зобовязати Маріупольський міський центр зайнятості здійснити з 08 лютого 2016 року перерахунок допомоги по безробіттю ОСОБА_1 відповідно до законодавства.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м.Маріуполя Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання сторонами копії постанови суду.

Суддя: Курбанова Н. М.