Рішення № 57419122, 21.04.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/11438/15-ц

Справа № 2/243/118/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Р.В. Кузнецова,

при секретарі - І.Ю. Малиновській,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області, Орган опіки та піклування Ізюмської міської ради Харьківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

31 листопада 2015 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області, Орган опіки та піклування Ізюмської міської ради Харьківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 21 лютого 2009 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області за актовим записом №70.

За час перебування у шлюбі у них народилася спільна дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У період шлюбу вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1, але у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на сході України приблизно на початку липня 2014 року, позивачка була змушена поїхати на заробітки до міста Харкова, оскільки Відповідач не працював та був не здатен забезпечувати свою родину. Вона змушена була їхати на заробітки одна бо ніякого конкретного місця роботи та житла не було. Тому вона поїхала з метою організації подальшого побуту своєї родини на новому місці.

В цей час дочка залишилася на піклуванні у Відповідача та його родини (бабусі та рідної тітки - сестри чоловіка). З часом відносини з Відповідачем погіршувалися, та вони вирішили розірвати шлюб. У теперішній час шлюб за рішенням Слов'янського міськрайонного суду розірвано.

Стосовно місця проживання їхньої малолітньої доньки вони з відповідачем спочатку домовлялися що, дитина буде почергово проживати як із татом так і з матір'ю, оскільки для нормального розвитку дитини потрібні обидва батьки.

На початку жовтня 2014 року у відповідності до домовленості з Відповідачем, вона забрала дитину до Харкова, де на той час проживала, а в середині листопада відвезла до Слов'янська та домовилася з ОСОБА_2, що на новорічні свята знову забере дитину.

Всупереч домовленостям, вона так і не змогла забрати свою доньку, Відповідач зі своєю родиною взагалі відмовили їй у спілкуванні із донькою, не пускають до квартири де вона зареєстрована не дають спілкуватися навіть в телефонному режимі.

Під постійними погрозами життю та здоров'ю взагалі заборонили їй наближатися до квартири так і до дитини, яка фактично більше ніж півроку не мала взагалі ніяких відомостей про свою доньку та про стан її здоров'я й розвитку.

02.06.2015 року вона звернулася до Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, щодо незаконного утримання дитини ОСОБА_2 та перешкоджання будь-яким спробам забрати дитину.

За результатами розгляду її заяви у висновку вказано про підтвердження фактів викладених у її заяві.

В середні червня їй нарешті вдалося поспілкуватися з дитиною в Слов'янському дитсадку, після чого вони з донькою вирішили поїхати до Харкова. За час сумісного проживання жодних непорозумінь у них з донькою не виникало, і їх стосунках відсутня будь-яка зневага та неприязнь. Дитину повністю влаштувало перебування разом з матір'ю, жодного разу не лунало дорікань щодо її оточення та місця перебування.

Дитина повністю була забезпечена всім необхідним, їй були забезпечені гідні умови проживання, харчування та все необхідне для її розвитку як особистості.

Однак, у теперішній час Відповідач знову викрав доньку та всіляко перешкоджає їй у спілкуванні з нею, про що вона повідомила правоохоронні органи, але будь-які заходи до повернення дитини не прийняті.

Також зазначила, що у теперішній час вона проживає у м. Ізюм Харківської області, відповідно до Договору оренди квартири на тривалий період від 17.09.2015 року, має належні матеріально-побутові умови, має можливість утримувати дитину. В помешканні для дитини створено належні умови для проживання, навчання, розвитку та відпочинку дитини.

Вважаю, що в інтересах доньки проживати саме з нею, а не з його батьком. Вона на цей час маю можливість весь всій час приділяти дитині, грати та займатися із нею цілими днями, гуляти та іншим чином піклуватися про неї. Має можливість створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини задовольнити гармонійний розвиток З особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. В той час як піклуванням дитини займаються бабуся та рідна тітка відповідача, що жодним чином не замінити спілкування з рідною матір'ю.

Вказала, що проживання доньки разом із нею відповідає інтересам дитини. Вона має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого відповідач самостійно, без допомоги своїх родичів забезпечити не в змозі. Разом з тим, вона не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача із донькою і готова зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування батька.

Добровільно вирішити з відповідачем це спірне питання їй не вдалося, тому вона змушена була звернутися до суду із заявою про визначення місця проживання разом з нею, як матір'ю, її малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та у письмових поясненнях суду (а.с.191-196), просить позов задовольнити та визначити місце проживання дитини разом із нею.

Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, та просив суд доньку залишити з ним, доводи свої виклав у письмових поясненнях суду (а.с. 52-56)

Представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на доводи викладених в письмових поясненнях суду (а.с. 48-51, 144-145, 175- 179, 197-202)

Представник відповідача ОСОБА_7 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області заперечила позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання разом з матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначила, що місце проживання дитини необхідно визначити разом з батьком ОСОБА_2

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Ізюмської міської ради Харьківської області позов підтримала, просила визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю - ОСОБА_1

Суд, заслухавши пояснення сторін, пояснення їх представників та пояснення третіх осіб, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі від 21 лютого 2009 року, що був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області за актовим записом № 70, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.02.2009 року (а.с. 8).

Від спільного подружнього життя, згідно пред'явленої копії свідоцтва про народження, сторони мають одну малолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

На даний час їх донька ОСОБА_4 проживає з батьком та перебуває на його утриманні, що підтверджене матеріалами цивільної справи.

Згідно із рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04.12.2015 року позивачка ОСОБА_1 виплачує своїй доньці ОСОБА_4 аліменти (а.с. 84-85).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 вбачається, що вона проживає разом із співмешканцем - ОСОБА_10, будинок у якому вона проживає складається із п'яти кімнат з усіма комунальними зручностями (газове опалення, центральне водовідведення, туалет та ванна у будинку). Для дитини створена окрема кімната для розвитку, навчання та відпочинку. В наявності іграшки та сезонний одяг для дитини (а.с. 15, 114).

Відповідно до довідки виданої головою квартального комітету кварталу № 20 ОСОБА_1 проживає разом із громадським чоловіком ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 99).

Відповідно до копії довідки від 03.06.2015 року № 6327010252 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 взяті на облік, як переміщенні з тимчасово окупованої території України (а.с. 19).

Відповідно до медичної картки та картки профілактичних щеплень ОСОБА_4 в липні 2015 року взята на облік в Комунальний заклад здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка № 23», як дитина із зони АТО, відповідно до яких дитина проходила обстеження у лікарів та робила планові щеплення (а.с.100-107).

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 за місцем свого проживання, то вона характеризується позитивно, як врівноважена спокійна та привітна людина. Шкідливих звичок не має, кожного дня окрім вихідних відвідує роботу. Працює на радіостанції «Класне радіо» діджеєм (а.с. 113).

Відповідно до копії цивільно-правового договору № 1 від 20.11.2015 року ОСОБА_1 та Фізична особа - підприємець ОСОБА_11 уклали договір про надання послуг (а.с.148-1149).

Відповідно до довідки виданої директором ТРК «АРТА-ПЛАС» « Класне радіо, 103.7» від 25.01.2016 року ОСОБА_1 працює на радіостанції ТРК «АРТА-ПЛАС» « Класне радіо, 103.7» на посаді ведучої ефіру з листопада 2015 року, її місячна заробітна плата становить 1960, 00 грн (а.с. 115).

Характеризується ОСОБА_1 за місцем роботи позитивно. Зарекомендувала себе, як відповідальний, наполегливий та грамотний працівник (а.с. 116).

Відповідно до копії заяви начальнику Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 02.06.2015 року ОСОБА_1 зверталася до відділу поліції із заявою, про викрадення її доньки ОСОБА_4 її батьком - ОСОБА_2 та дідусем ОСОБА_6 (а.с. 16-18).

25.06.2016 року начальником Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 видан висновок, про те, що в з ОСОБА_2 проведена бесіда (а.с. 108).

Відповідно до копії висновку від 25.06.2015 року

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради, службою у справах дітей було обстежено умови проживання матері ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та встановлено, що для проживання родини створені всі належні умови : орендований будинок з п'яти кімнат з усіма комунальними зручностями. Для дитини є окрема кімната, в якій їй буде затишно і комфортно, тому комісія вважає за можливе проживання дитини разом із матір'ю (а.с. 123).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Слов'янської міської ради про визначення місця проживання дитини встановлено, що на сьогоднішній день ОСОБА_4 проживає разом із батьком . Житлово - побутові та санітарно - гігієнічні умови проживання добрі. В квартирі чисто, охайно, кімнати повністю мебльовані, є побутова техніка. Дитині виділена окрема кімната, де є місце для відпочинку та навчання. Дитина забезпечена належним одягом, взуттям, відповідно до віку та сезону. Мікроклімат в родині сприятливий для проживання та розвитку дитини. Виходячи із інтересів дитини орган опіки та піклування вважає, що місце проживання дитини необхідно визначити разом з батьком ОСОБА_2 (а.с. 44-45).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини вбачається, що ОСОБА_4 проживає разом із батьком та бабусею, мати - ОСОБА_1 разом із ними не проживає. В кімнатах чисто, охайно, затишно. Кімнати обладнані меблями та побутовою технікою, для дитини відведена окрема кімната, яка обладнана усім необхідним для повноцінного навчання та відпочинку дитини (а.с. 46).

Відповідно до довідки від 20.07.2015 року № 6 ОСОБА_4 відвідувала Дошкільний навчальний заклад № 3 «РОМАШКА» з 01.06.2011 року і по теперішній час (а.с. 59).

Відповідно до довідки від 11.01.2016 року № 01/04-05 ОСОБА_4 навчається у 1-Б класі у Слов'янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 17 Слов'янської міської ради Донецької області (а.с.57).

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 з 09.06.2015 року працює спеціалістом з технічної підтримки у ПП «Парус» (а.с. 81).

Характеризується за місцем роботи позитивно, як доброзичливий та виконавчий робітник, в спілкуванні з колегами та клієнтами ввічливий (а.с. 82).

Відповідно до копій заяв Начальнику ГУ МВС України в м. Харкові, Міністру Внутрішніх Справ Авакову А.Б., Начальнику Слов'янського МВ НУМВС України в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_2 звертався до цих органів із заявою про викрадення його доньки ОСОБА_4 (а.с. 156-164).

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 141 Сімейного Кодексу України мати, батько, мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до права та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, зобов'язані також піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток (ст. 150 СК України).

Батьки мають рівні права на виховання дитини та спілкування з нею, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки і піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 161 СК України передбачено, що суд не може передати дитину для проживання лише з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» роз'яснено, що суди, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Судом не встановлено зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, аморальної поведінки кожного з батьків, що може зашкодити розвиткові дитини, та наявності в них будь-яких захворювань.

Вбачається, що обидві сторони відповідально ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, мають позитивні характеристики, належні матеріально-побутові умови для забезпечення потреб малолітньої дитини.

Однак враховуючи вік дівчинки ОСОБА_4, вона має підвищену емоційну потребу у спілкуванні з матір'ю, що дає підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та визначення місця проживання дитини разом з нею.

Висновок Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області не містить будь-яких обґрунтувань доцільності визначення місця проживання дитини разом з батьком; у висновку не наведено переконливих, безспірних та належних доводів на його підтвердження, крім того, висновок взагалі не визначає хоча б однієї виняткової обставини для розлучення малолітньої доньки з матір'ю.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати з ким із батьків вона бажає проживати.

Також, згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 6 Декларації з прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, що мають виключні обставини, розлучати з матір'ю.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про визначення місця проживання дитини з матір'ю, оскільки будь-яких виняткових обставин, які б давали підстави для висновку, що малолітня дитина може бути розлучена з матір'ю не встановлено. Крім того, ОСОБА_1 має постійну роботу, піклується про стан здоров'я дитини, її фізичний та духовний розвиток, одягом тощо; жодних фактів, що залишення дитини з матір'ю буде суперечити її інтересам не встановлено.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім"ї разом з батьками або в сім"ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з моменту народження.

Позивач у позові зазначила, що вона займалася вихованням дитини до моменту її фактичного викрадення батьком ОСОБА_2, вказала, що має стабільний дохід, яким вона в повному обсязі може створити всі необхідні умови для проживання та морального розвитку дитини, задовольнити розвиток її особливості.

Приймаючи таке рішення щодо визначення місця проживання дитини з матір,ю, судом враховано вік дитини, яка у будь-якому випадку потребує щоденної жіночої ласки і турботи, материнської уваги при розв'язанні щоденних питань, і тому, не може бути визначене таке місце проживання дитини з батьком. За умови проживання дитини з матір'ю батько малолітньої дитини має достатньо можливостей як батько, впливати на виховання доньки і формування її особистості, на гармонічний розвиток її здібностей і талантів. Сторони проживають в близько розташованих населених пунктах, і батько об'єктивно не позбавлений можливості спілкування з донькою у випадку, якщо малолітня донька переїде на місце проживання до своєї матері.

Керуючись ст. ст. 19, 141, 150, 160, 161 СК України, ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. 6 Декларації про права дитини від 20 листопада 1959 р., ст. ст.10, 11, 58, 59, 60, 209 ,212-215,218, 251, 255 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області, Орган опіки та піклування Ізюмської міської ради Харьківської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2016 року.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов