Рішення № 57417143, 21.04.2016, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"21" квітня 2016 р. 145/1310/15-ц

2/145/49/2016

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г.

при секретарі Мазур О.П.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5

представника органу опіки і піклування ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на 1/2 частку квартири та земельні ділянки, орган опіки і піклування Тиврівська РДА,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій вказує, що 19 червня 1994 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 07 квітня 2004 року шлюб між ними був розірваний.

Під час шлюбу вони купили квартиру АДРЕСА_1 а, в смт. Тиврів, Вінницької області. Договір купівлі продажу квартири посвідчений нотаріусом Тиврівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 31 січня 2003 року і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №227. Договір купівлі- продажу квартири зареєстрований в КП «ВООБТІ». Згідно договору від 31.01.2003 року право власності на квартиру №3 в буд № 12а в смт. Тиврів зареєстровано на ім'я ОСОБА_10.

01.02.2003 р. вони купили три земельні ділянки, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями, розташовані в смт. Тиврів, вул. Першотравнева 12а, на яких розташована квартира № 3. Договір купівлі -продажу земельних ділянок посвідчений Тиврівською державною нотаріальною конторою і зареєстрований в реєстрі за № 229. Договір купівлі - продажу земельних ділянок також був оформлений на ім»я ОСОБА_10

Оскільки квартира та земельні ділянки нею та ОСОБА_10 куплені в шлюбі, то вони є спільною сумісною власністю подружжя.

Отже, вона має право на 1\2 ідеальну частку даної квартири та 1\2 частку земельних ділянок відповідно до ст .22 КпШС України.

09 вересня 2005 року ОСОБА_10 продав їй належну йому 1\2 частку квартири №3 в буд. № 12 а по вул. Першотравнева, в смт. Тиврів. Дана обставина стверджується договором купівлі - продажу від 9 червня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Тиврівського нотаріального округу ОСОБА_12 права власності на куплену нею 1\2 частку квартири вона зареєструвала в КП «ВООБТІ» 26.09.2012 р.

1/2 ідеальну частку квартири, яка належала їй в спільній сумісній власності подружжя вона на своє ім»я не зареєструвала, в державному реєстрі речових прав на нерухомість право власності на 1\2 частку квартири та земельні ділянки зареєстроване на ім»я ОСОБА_10

18 травня 2015 року ОСОБА_10 помер. Його дружина ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після його смерті на користь своїх двох малолітніх дітей та претендують на частку квартири та земельної ділянки, які належать їй в спільній частковій власності подружжя.

Оскільки її право на належну частку в спільному майні подружжя не визнається відповідачами, вона згідно ст 392 ЦК України має право пред»явити позов про визнання за нею права власності на 1\2 частку квартири, яка належить їй в спільній сумісній власності подружжя.

1\2 частка вказаних земельних ділянок належить їй на праві власності, як частка в спільній сумісній власності подружжя, так як майно було придбане в період шлюбу, на інші 1\2 частку земельних ділянок вона претендує відповідно до ст. 120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Просить визнати за нею право власності на 1\2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_2, яка складається з тамбура 3-1 площею 1.1 кв.м., кладової 3-2 площею 1.1 кв.м., кухні - студії 1-3 площею 37.1 кв.м., коридору 3-4 площею 3.1 кв.м., санвузла 3-5 площею 6.3 кв.м., житлової кімнати 3-6 площею 12.4 кв. м., житлової кімнати 3-6 площею 18.2 кв.м. , лоджії площею 2.3 кв.м., тераси площею 6.0 кв.м., загальною площею приміщень, підрахованою за формулою розрахунку площ 87.5 кв.м., загальною площею 79.3 кв.м., житловою 30.6 кв.м., допоміжною 48.7 кв.м., площею літніх приміщень 8.3кв.м., а також підвальне приміщення УІІ площею 38.9 кв.м., тераса «а5» площею 6.0 кв.м., 1\4 частка сараю літ. «Б», гараж літ «Б1», погріб літ «П\Б1», бесідка літ. «Д», загальною вартістю 306271 грн.

та на земельні ділянки, площею 0.0537 га, кадастровий номер 0524555100:01:008:0029, що посвідчується державним актом серія ЯБ № 384895 нормативно- грошовою оцінкою 1778 грн 43 коп.; площею 0.0236 га, кадастровий номер 0524555100:01:008:0030, що посвідчується державним актом серія ЯБ № 384896, нормативно- грошовою оцінкою 27274 грн 51 коп.; площею 0.0062 га кадастровий номер 0524555100:01:008:0031, що посвідчується державним актом серії ЯБ № 384697, нормативно-грошовою оцінкою 7165 грн. 33 коп.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали, просять його задоволити з підстав, виладених у заяві.

Відповідач ОСОБА_4, яка також діє як законний представник неповнолітніх співвідповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_13 та її представник ОСОБА_5 позов не визнали, мотивуючи тим, що діти відповідачки також мають право на частину майна, що належала ОСОБА_10, як його спадкоємці.

Представник служби у справах дітей Тиврівської РДА ОСОБА_6 вважає позов обґрунтованим.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

19 червня 1994 року позивачка та ОСОБА_10 у виконкомі Хоньковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області зареєстрували шлюб, що стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 11.08.2015р. (а.с. 9).

07 квітня 2004 року відділом РАЦС Тиврівського районного управління юстиції зареєстровано розірвання шлюбу між ними (а.с. 8).

18 травня 2015 року ОСОБА_10 помер. ОСОБА_4 його дружина, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_7 діти, спадкоємці за законом першої черги (ст.. 1261 ЦК України). ОСОБА_4 відмовилась від прийняття належної їй частки спадщини після його смерті на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9А.( а.с. 48).

За життя , 31 січня 2003 року ОСОБА_10 уклав договір купівлі-продажу квартири, за яким купив квартиру АДРЕСА_1 а, в смт. Тиврів Вінницької області, до складу якої входить тамбур 3-1, прихожа 3-2, кімната 3-3, кухня 3-4, ванна 3-5, санвузол 3-6, кладова 3-7 , кімната 3-8, кімната 3-9, загальна площа квартири 77, 9 кв.м., жила 46,7 кв.м.; 1\4 частка сараю літ. «Б» , гараж літ «Б1», погріб літ «П\Б1». Договір купівлі продажу квартири посвідчений нотаріусом Тиврівської державної нотаріальної контори ОСОБА_11 31 січня 2003 року і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №227, зареєстрований в КП « ВООБТІ» 31.01.2003р.(а.с. 4).

Згідно техпаспорта КП « ВООБТІ» та довідки КП «ВООБТІ» від 20.08.2015р. (а.с. 10-15) квартира АДРЕСА_3 складається з тамбура 3-1 площею 1.1 кв.м., кладової 3-2 площею 1.1 кв.м., кухні - студії 3-3 площею 37.1 кв.м., коридору 3-4 площею 3.1 кв.м., санвузла 3-5 площею 6.3 кв.м., житлової кімнати 3-6 , площею 12,4 кв.м., житлової кімнати 3-7 , площею 18,2 кв.м., лоджії площею 2,3 кв.м. , тераси площею 6.0 кв.м. загальною площею приміщень , підрахованою за формулою розрахунку площ 87.6 кв.м., загальною площею 79.3кв.м., житловою 30.6 кв.м., допоміжною 48.7 кв.м., площею літніх приміщень 8.3кв.м., а також підвальне приміщення УІІ площею 38.9 кв.м., тераса «а5» площею 6.0 кв.м., 1\4 частка сараю літ. «Б» , гараж літ «Б1», погріб літ. «П\Б1» бесідка літ. «Д», загальною вартістю 306271 грн.

Крім того, згідно договорів купівлі-продажу від 01.02.2003р., посвідчених державним нотаріусом Тиврівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 купив земельні ділянки в смт. Тиврів Вінницької області, по вул. Першотравнева 12 аАДРЕСА_4 , площею 0.0537 га, кадастровий номер 0524555100:01:008: 0029, площею 0.0236 га , кадастровий номер 0524555100:01:008:0030 та площею 0 .0062 га, кадастровий номер 0524555100:01:008:0031 . На підставі даних договорів 19.06.2006р. на ім»я ОСОБА_10 видано та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів Державні акти на право власності на дані земельні ділянки (а.с. 16-18).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки, площею 0.0537 га, кадастровий номер 0524555100:01:008: 0029 1778,43грн; земельної ділянки, площею 0.0236 га , кадастровий номер 0524555100:01:008:0030 27274,51 грн. та земельної ділянки, площею 0.0062 га, кадастровий номер 0524555100:01:008:0031 7165,33 грн., що стверджується витягами про нормативно грошову оцінку від 25.08.2015р. (а.с. 19-21).

Згідно чинної на час придбання майна ч.1 ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Таким чином, вищевказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю позивачки та ОСОБА_10

09 вересня 2005 року ОСОБА_10 продав позивачці належну йому 1\2 частку квартири №3 в буд. № 12 а, по вул. Першотравнева, в смт. Тиврів. Дана обставина стверджується договором купівлі - продажу від 9 червня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Тиврівського нотаріального округу ОСОБА_12 (а.с.5). Право власності позивачки на 1\2 частку даної квартири на підставі вказаного договору зареєстровано в КП «ВООБТІ» 26.09.2012 р. (а.с.7).

Згідно ч.1 ст. 69 СК України, що набрав чинності 01.01.2004р., тобто до розірвання шлюбу між ними, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 СК України).

Статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно чинної на час виникнення права спільної сумісної власності подружжя ст. 28 КпШС України частки кожного із подружжя у спільній сумісній власності є рівними. За змістом ч.5 ст. 89 ЗК України (чинної на час придбання земельних ділянок) розмір земельних часток у спільній сумісній власності є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Так само, згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Іншої домовленості щодо часток в спільному сумісному майні між сторонами не має, шлюбний договір вони не укладали.

Отже, позивачка є власником іншої ? частки спірної квартири та ? частини спірних земельних ділянок, як майна , нажитого подружжям за час шлюбу.

Інша ? частина спірних земельних ділянок - власність ОСОБА_10 і на дану частку майна відкрилась спадщина після його смерті.

Доводи позивачки про те, що на дану частку земельних ділянок вона набула права власності в порядку ст.. 120 ЗК України, ст.. 377 ЦК України суд вважає недоведеними.

Так, згідно ст.ст.10,57,60 ЦПК Українисуд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відчуження обєктів нерухомого майна в період з 1 січня 2002 р. по 20 червня 2007 р. (під час дії ст.120 ЗК в редакції від 25.10.2001) (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі продажу 1\2 частки квартири між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 від 09 вересня 2005 року ) не тягло за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями та спорудами. У таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до ст.120 ЗК 2001 р. на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Слід також вказати, що до особи, яка придбавала житловий будинок, будівлю або споруду, з 1 січня 2004 р. (з моменту введення в дію ЦК) згідно з ст.377 ЦК, а з часу внесення змін до ст.120 ЗК законом «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Цивільного кодексу України» від 27.04.2007 №997-V і згідно з ст.120 ЗК переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором; а якщо договором цього не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Чинною редакцією ст.120 ЗК передбачено, що з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача) (ст.377 ЦК і ст.120 ЗК в редакції закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 5.11.2009 №1702-VІ).

Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Зазначені розяснення відображені в Аналізі ВСУ з деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ , дані в п.181постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВС від 19.03.2010 №2).

Однак, при укладенні вищевказаного договору від 09.09.2005р. ОСОБА_10 не відчужував позивачці свою частку спірних земельних ділянок і позивачкою не доведено, що частина земельної ділянки, яка зайнята спірною квартирою, господарськими будівлями та спорудами та частина земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування, перевищує розмір ? частин спірних земельних ділянок та становить повний фактичний розмір спірних земельних ділянок. Пропозицію суду щодо призначення відповідної експертизи для з»ясування даних обставин позивачка відхилила.

Керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України , ст. 22, 28 КпШС України, ст.ст. 63, 69, 70 СК України, ст. 377 ЦК України, ст .ст. 89, 120 ЗК України,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 ідеальну частку квартири № 3, в будинку № 12а, по вул Першотравневій, в смт. Тиврів Тиврівського р-ну Вінницької області, яка складається з тамбура 3-1, площею 1.1 кв.м., кладової 3-2, площею 1.1 кв.м., кухні - студії 3-3, площею 37.1 кв.м., коридору 3-4, площею 3.1 кв.м., санвузла 3-5, площею 6.3 кв.м., житлової кімнати 3-6, площею 12.4 кв. м., житлової кімнати 3-7, площею 18.2 кв.м, лоджії, площею 2.3 кв.м., тераси, площею 6.0 кв.м., загальною площею приміщень, підрахованою за формулою розрахунку площ 87.6 кв.м, загальною площею 79,3 кв.м., житловою 30,6 кв.м., допоміжною 48.7 кв.м., площею літніх приміщень 8.3 кв.м., а також підвальне приміщення VII, площею 38.9 м 2, тераса літ., «а5», площею 6.0 м2, 1\4 частка сараю літ. «Б», гараж літ. «Б1», погріб літ «П\Б1», бесідка літ. «Д».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки гплощею 0.0537 гектарів, кадастровий номер 0524555100:01:008:0029, яка розташована в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, по вул. Першотравнева, 12 а, кв. 3, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, що посвідчується державним актом серія ЯБ № 384895;

1/2 частку земельної ділянки, площею 0.0236 гектари, кадастровий номер 0524555100:01:008:0030, яка розташована в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, по вул. Першотравнева, 12 а, кв. 3, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, що посвідчується державним актом серія ЯБ № 384896;

1/2 частку земельної ділянки, площею 0.0062 гектари, кадастровий номер 0524555100:01:008:0031, яка розташована в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, по вул. Першотравнева, 12 а, кв. 3, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, що посвідчується державним актом серії ЯБ № 384897.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Мазурчак А. Г.