Ухвала суду № 57415977, 18.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження № 22ц/790/2747/16 Головуючий 1 інст. - Тимченко А.М.

Справа № 633/440/15-ц

Категорія: подділ майна Доповідач - Котелевець А.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Гуцал Л.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печенізького районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі,

в с т а н о в и л а:

В жовтнні 2015 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі.

На обґрунтування позивач вказав, що є співвласником ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 07 вересня 2007 року Печенізькою державною нотаріальною конторою Харківської області за реєстровим № 1905. Власницею іншої частини домоволодіння є ОСОБА_2

Посилаючись на те, що на даний час вказаним домоволодінням користується відповідачка, домовленість щодо поділу майна відсутня, просив поділити домоволодіння АДРЕСА_1, виділити у власність:

- йому - житлову кімнату 1-5 площею 15,3 кв. м. вартістю 17 464 грн. 00 коп., приміщення 1-6 площею 6,8 кв. м. вартістю 7 762 грн. 00 коп., веранду «а» площею 6,4 кв. м. 6 464 грн. 00 коп., сараї «В» вартістю 10 363 грн. 00 коп. і «Г» вартістю 19 217 грн. 00 коп., навіс «Д» вартістю 18 243 грн. 00 коп., частину паркану «Л» вартістю 5 599 грн. 00 коп., ? частину колонки «К» вартістю 180 грн. 00 коп., ? частину воріт «Л1» вартістю 3 424 грн. 50 коп., а всього майна на суму в розмірі 88 716 грн. 50 коп.;

- відповідачу - приміщення 1-1 площею 9,1 кв. м. вартістю 10 387 грн. 00 коп. та 1-2 площею 10,6 кв. м. вартістю 12 099 грн. 00 коп., кладову 1-3 площею 2,6 кв. м. вартістю 2 626 грн. 00 коп., коридор 1-4 площею 2,6 кв. м. вартістю 2 626 грн. 00 коп., тамбур П площею 2,1 кв. м. вартістю 2 914 грн. 00 коп., літню кухню «Б» вартістю 34 018 грн. 00 коп., веранду до літньої кухні «б» вартістю 3 318 грн. 00 коп., літній душ «Ж» вартістю 3 875 грн. 00 коп., льох «З» вартістю 2 834 грн. 00 коп., вбиральню «У» вартістю 2 478 грн. 00 коп., ? частину воріт «Л1» вартістю 3 424 грн. 00 коп., ? частину колонки «К» вартістю 180 грн. 00 коп., частину паркану «Л» вартістю 260 грн. 00 коп., а всього майна на суму в розмірі 81 040 грн. 50 коп.

Перерозподілити частки у праві спільної часткової власності, визнавши за ним право власності на 52/100, а за ОСОБА_2 - 48/100 частин даного домоволодіння.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 5 034 грн. 34 коп.

Зобов'язати відповідача виконати наступні переобладнання: демонтувати пічний очаг та перегородку між приміщеннями 1-1 та 1-2, улаштувати житлову кімнату 1-2 площею 19,7 кв. м.; закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-2 та 1-5, 1 та 1-4, віконний проріз у приміщенні П; віконні прорізи в стіні приміщень 1 та П переобладнати в дверні, встановити дверні блоки; віконний проріз між приміщеннями 1 та 1-5 переобладнати в дверний, встановити дверний блок; до приміщень 1 та П добудувати приміщення площами не менше 7,0 кв. м. та улаштувати в них кухню; обладнати свою квартиру самостійними системами газопостачання та освітлення.

Виділити земельну ділянку площею 1 225 кв. м.: в користування ОСОБА_1 - № 2, в тому числі 143,2 кв. м. - під будовами, 1 043,2 кв. м. - під двором та огородами, 39,1 кв. м. - спільного користування; в користування ОСОБА_2 - № 1 площею, в тому числі 87,6 кв. м. під будовами, 1 098,8 кв. м. - під двором та огородами, 39,1 кв. м. - спільного користування.

Вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року позов залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до того ж суду для продовження розгляду. Зокрема зазначає, що 16 лютого 2016 року за клопотанням його представника ОСОБА_3, направленого електронною поштою на електронну адресу суду, розгляд справи відкладено на 23 лютого 2016 року для забезпечення представництва в судовому засіданні; однак про розгляд справи 23 лютого 2016 року ні він, ні його представник належним чином повідомлені не були.

Відповідач ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не оскаржила, своїх заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що 16 лютого 2016 року справа відкладена розглядом за клопотанням представника позивача та відсутності поважності причин неявки в судове засідання; 23 лютого 2016 року позивач та його представник без поважних причин не з'явилися у судове засідання, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не надійшло. Однак погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За змістом вимог частини 3 статті 169, пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Матеріали справи свідчать, що справа перебуває на розгляді суду першої інстанції з жовтня 2015 року та призначалася до розгляду неодноразово.

09 лютого 2016 року в судовому засіданні оголошена перерва до 14 год. 00 хв. 16 лютого 2016 року для надання позивачу можливості укласти договір щодо правової допомоги. Про слухання справи ОСОБА_1 повідомлений явочним листом.

16 лютого 2016 року представник позивача ОСОБА_3 направив електронною поштою на електронну адресу суду клопотання, в якому зазначено, що договір про надання правової допомоги укладено в цей же день о 12 год. 00 хв. У зв'язку з територіальною віддаленістю робочого місця представника, ОСОБА_3 просила визнати причини неявки поважними та відкласти розгляд справи. У зв'язку з цим оголошена перерва до 23 лютого 2016 року (а. с. 84, 85).

Оскільки 23 лютого 2016 року позивач та його представник не з'явилися в судове засідання, позов залишено без розгляду.

Однак докази того, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день і час слухання справи саме 23 лютого 2016 року, в матеріалах справи відсутні.

На поштовому конверті міститься відмітка працівника поштового відділення, що 20 лютого 2016 року в поштовій скриньці позивача залишено повідомлення про надходження кореспонденції за Формою 22.

Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що про дане повідомлення він дізнався лише 23 лютого 2016 року, однак ознайомитися з ним не мав об'єктивної можливості, оскільки повідомлення вже було повернуто відправнику. За штрих кодовим ідентифікатором поштового відправлення № 6280100505775 на офіційному веб-порталі УДДПЗ «Укрпошта» він дізнався, що зазначене поштове відправлення вручено представнику суду тільки 01 березня 2016 року, тобто після вирішення питання про залишення позову без розгляду.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув та передчасно залишив позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

За таких обставин підстав для визнання ухвали суду першої інстанції від 23 лютого 2016 року законною немає, вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 311 ч. 1 п. 4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Печенізького районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року скасувати, справу за направити до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Л.В.Гуцал

Р.М.Піддубний