Постанова № 57414560, 26.04.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/977/16-а

Номер провадження 2-а/623/40/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізюмського об»єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії Ізюмського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у відновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком протиправними та зобов'язати Ізюмське об»єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відновити виплату раніше призначеної пенсії з 01.06.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначила, що на даний час працює головою Борівського районного суду Харківської області. З 26 грудня 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області ( з 01.04.2016 Ізюмське об»єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області) та отримувала пенсію за віком згідно Закону України « Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV, але з 01.04.2015 року відповідач припинив виплату пенсії, мотивуючи це виконанням ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Однак, відповідно до Перехідних положень до Закону України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, в тому числі до Закону України « Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів». До 01.06.2015 року Верховною ОСОБА_1 України не було прийнято відповідний закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах. Таким чином з 01.06.2015 року відпали підстави для припинення виплати пенсії за віком. При зверненні 25.03.2016 року до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії, їй було відмовлено в поновленні виплати пенсії.

Зазначену відмову в поновленні виплати пенсії він вважає протиправною, просить суд визнати неправомірними дії Ізюмського об»єднаного УПФУ Харківської області щодо зупинення виплати пенсії з 1 червня 2015 року та зобов'язати відновити з 1 червня 2015 року виплату пенсії за віком, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень Ізюмського об»єднаного управління ПФУ Харківської області на її користь 551 грн.20 коп. витрат повязаних зі сплатою судового збору.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась. Надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, подавши письмові заперечення, мотивуючи свою позицію тим, що позивач дійсно перебуває на обліку УПФУ Борівського району Харківської області ( з 01.04.2016 року Ізюмське об»єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області) та їй було призначеної пенсію за віком згідно Закону України « Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV. З 01.04.2015 р. набрав чинностіЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213- VIII. Позивач на момент звернення в ПФУ продовжувала працювати на посаді судді, а тому у відповідача не було підстав для поновлення виплати пенсії за віком. Дії відповідача вважає правомірними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач дійсно перебуває на обліку в Ізюмському об»єднаному управлінні ПФУ в Харківської області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»з 26.12.2011 року, що сторонами визнається.

Позивач продовжує працювати на посаді голови Борівського районного суду Харківської області.

УПФУ в Борівському районі з 1 квітня 2015 року відповідно доЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIIIпризупинило виплату пенсії позивачу.

Із листа УПФУ в Борівському районі Харківської області від 31.03.2016 року № 3/Л вбачається, що позивач звертався до відповідача з заявою від 25 березня 2016 року про поновлення виплати призначеної їй пенсії, але ж відповідачем було відмовлено в задоволенні заяви.

Стаття 19 Конституції Українипередбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідност. 22 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідност. 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

02.03.2015 року було прийнятоЗакон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213 -VIII від 02.03.2015р., який набрав чинності з 01.04.2015року.

Вказаним Законом (пп.2 п.12 розділу 1) внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", згідно яких:

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1ст. 10Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихЗаконами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу», "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону, не виплачуються;

- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1ст. 10Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗаконупоновлюється.

Крім того, згідно п.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (утримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбаченихЗУ «Про прокуратуру», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України", «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» та Закону України « Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/ щомісячне грошове утримання за цими Законами не призначаються.

На даний час особам, які підпадають під діюЗакону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу» та Законом України « Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з чим відпали передбачені ч. 1ст. 47Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону. З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати ОСОБА_2 вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

За таких обставин, слід зобов'язати відповідача поновити з 1 червня 2015 року виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років.

Керуючись ст. ст.2,11,71,94,158-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Ізюмського об»єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Ізюмського об»єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 1 червня 2015 року.

Зобов'язати Ізюмське об»єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області відновити ОСОБА_2 виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01 червня 2015 року на загальних підставах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень Ізюмського об»єднаного управління ПФУ Харківської області на користь ОСОБА_2 витрати повязані зі сплатою судового збору в розмірі 551 грн.20 коп. (пятсот пятдесят дону грн. 20 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя -