Постанова № 57413846, 25.04.2016, Балаклійський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА Іменем Україним.Балаклія 25 квітня 2016 року Справа № 610/1617/16-а 2-а/610/35/2016

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Купіна В.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

установив:

13.04.2016 р. позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила: 1) визнати неправомірним рішення УПФУ в Балаклійському районі Харківської області про відмову провести перерахунок пенсії державного службовця з більшого заробітку на підставі довідки № 248 від 07.04.2016 р.; 2) скасувати рішення УПФУ в Балаклійському районі Харківської області № 160837 від 08.04.2016 р. щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії державного службовця згідно зі ст.ст. 37,37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року в редакції від 01.01.2006 року (3235-15), яка діяла на час призначення пенсії позивачу; 3) зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 01 грудня 2015 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді відповідно до ст.ст. 37,37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року в редакції закону від 01.01.2006 р. (3235-15), що діяла на день призначення пенсії та постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31.05.2000 року в редакції від 02.08.2005 року (646-2005-п), чинний на день призначення пенсії у звязку з підвищенням з 01.12.2015 року розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 та довідки фінансового управління БРДА Харківської області № 248 від 07.04.2016 року про заробітну плату.

Позивач посилалась на те, що з 09.02.2006 року вона перебуває на обліку в УПФУ в Балаклійському районі Харківської області і отримує пенсію призначену згідно зі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», в редакції від 01.01.2006 року (3235-15) у розмірі 90% від суми заробітної плати. Не працює. На момент виходу на пенсію працювала в Фінансовому управлінні Балаклійської районної адміністрації Харківської області на посаді начальника фінансового управління.

07.04.2016 року позивач звернулась із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції від 01.01.2006 р. (3235-15), яка діяла на день призначення пенсії з 01.12.2015 р. у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 на підставі довідки управління про заробітну плату № 248 від 07.04.2016 р.

Рішенням № 160837 від 08.04.2016 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», у звязку з чим з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Позивач вважає вказане рішення УПФУ є неправомірним, таким, що не відповідає чинному законодавству та порушує соціальні права позивача щодо пенсійного забезпечення та неправомірно звужує конституційні гарантії.

Відповідачем 22.04.2016 р. були подані письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що відповідач не згоден з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає, що рішення УПФУ № 160837 від 08.04.2016 р. про відмову в перерахунку пенсії винесене з додержанням норм чинного законодавства.

Довідка про заробітну плату БРДА № 248 від 07.04.2016 р. не може бути взята судом до уваги, оскільки страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з заробітної плати вказаної у довідці, ОСОБА_1 не сплачувались.

Порядок перерахунку раніше призначених пенсій пенсіонерам у разі підвищення заробітної плати відсутній, оскільки окремі положення статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції Закону на момент призначення пенсії позивачу), що стосуються порядку здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, втратили чинність у звязку із новою редакцією Закону від 01.03.2016 р., в якій зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються КМУ. А Постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 були внесені зміни у постанову КМУ від 31.05.2000 р. № 865, згідно з якою було виключено п.4, в якому вказується порядок щодо перерахунку пенсії пенсіонерам яким пенсію призначено відповідно до ЗУ «Про державну службу».

Тому відповідач просив у позові відмовити.

У відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ураховуючи, що позивачем було повідомлено суду достатньо обставин, а із поданих відповідачем заперечень не вбачається неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання, справа була розглянута в порядку скороченого провадження.

При цьому судом було враховано положення ч.2 ст.71 КАС України, у відповідності до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а також положення ч.2 ст.49 КАС України, згідно з якою особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 09 лютого 2006 року отримує пенсію призначену згідно зі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», в редакції від 01.01.2006 року (3235-15) у розмірі 90% від суми заробітної плати. Не працює.

На момент виходу на пенсію працювала в фінансовому управлінні БРДА Харківської області на посаді начальника фінансового управління.

07.04.2016 року позивач звернулась із заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції від 01.01.2006 р. (3235-15), яка діяла на день призначення пенсії з 01.12.2015 р. у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 на підставі довідки управління про заробітну плату № 248 від 07.04.2016 р.

Довідка про заробітну плату № 248 від 07.04.2016 р. видана саме для перерахунку пенсії, що вбачається з її змісту.

Рішенням № 160837 від 08.04.2016 р. УПФУ відмовило в перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», у звязку з чим з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Установлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної позивачеві з 09.02.2006 р. за Законом України «Про державну службу» (в редакції чинній на той час) на підставі довідки про заробітну плату № 248 від 07.04.2016 р.

У відповідності до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22, п.1 ст.92).

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Верховний суд України у своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію про те, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення і при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії (тобто станом на 09 лютого 2006 року, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії (тобто станом на 09 лютого 2006 року, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст.ст. 37,37-1 Закону України № 3723-ХІІ (у редакції станом на дату призначення пенсії) з розрахунку 90 % місячного заробітку.

З 16 лютого 2016 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, суд вважає положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.

Між тим, пенсія позивачу призначена в лютому 2006 р., тобто, до внесення змін до Закону України "Про державну службу".

Отже, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому суд вважає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

З викладеного вбачається, що відповідно до ст. 37-1 Закону України «Державну службу» (зі змінами, які набрали чинності з 01.01.2015 року), умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно тих осіб, яким пенсія призначається в період дії цієї норми, а при перерахунку пенсії особам, яким пенсія була призначена раніше, має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач був зобовязаний провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, на підставі її заяви згідно з довідкою фінансового управління БРДА Харківської області № 248 від 07.04.2016 року у відповідності до ст.ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 90% середнього щомісячного (чинного) заробітку відповідної посади.

З цих же підстав суд визнає необґрунтованими посилання відповідача у запереченнях на те, що довідка про заробітну плату БРДА № 248 від 07.04.2016 р. не може бути взята до уваги, оскільки страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з заробітної плати вказаної у довідці, ОСОБА_1 не сплачувались.

По-перше, із заробітної плати, що зазначена у довідці, страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 сплачуватися не могли, хоча б з тієї причини, що вона з 09.02.2006 року є пенсіонером і не працює. Довідка підтверджує розмір заробітної плати з 01.12.2015р. за посадою, на якій ОСОБА_1 працювала до виходу на пенсію.

А по-друге, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 1993 року в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії (тобто станом на 09 лютого 2006 року), передбачено право пенсіонера на перерахунок пенсії саме на підставі таких довідок.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вказане посилання відповідача на те, що страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування не сплачувались ОСОБА_1 з заробітної плати вказаної у довідці, вказано відповідачем лише у самих запереченнях на позов, а у рішенні про відмову у перерахунку пенсії № 160837 від 08.04.2016р. ця обставина не була зазначена як підстава для відмови у перерахунку. Таким чином відповідач намагається заперечувати проти позову додатковими аргументами, аніж ті, які насправді були причиною для прийняття оскаржуваного рішення, що суд розцінює як зловживання своїми процесуальними правами.

Оцінюючи поведінку відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, а також під час судового провадження, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС, суд приходить до висновку, що відповідач виконував свої повноваження з порушенням вимог добросовісності.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов'язок відповідачем в даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення, в той час як позивач довів обґрунтованість позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивач просила зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії з 01грудня 2015 року.

Однак, у відповідності до ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додатковими документами 07 квітня 2016 року, перерахунок мав бути проведений починаючи з 08 квітня 2016 року.

За таких обставин позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме з 01.04.2016р., а за період з 01.12.2015р. по 31.03.2016р. у позові слід відмовити.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Керуючись стст. 8-12, 17-19, 70, 71, 159-163, 256 КАС,суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення управління пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області № 160837 від 08.04.2016 р. щодо відмови ОСОБА_1, у перерахунку пенсії державного службовця згідно зі стст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 (у редакції станом на день призначення пенсії).

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії державного службовця у розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця на відповідній посаді відповідно до стст.37, 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. (у редакції станом на день призначення пенсії) згідно з довідкою фінансового управління Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області № 248 від 07.04.2016 року про заробітну плату починаючи з 01 квітня 2016 року без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. В. Купін