Рішення № 57411305, 26.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3872/16 Справа № 196/96/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року

26 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Григорєвій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Кредитної спілки СОЮЗ-ДНІПРО

на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2016 року по справі за позовом Кредитної спілки СОЮЗ-ДНІПРО до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року КС СОЮЗ-ДНІПРО звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №1149/15 від 02.06.2015 року, укладеного між КС СОЮЗ-ДНІПРО та ОСОБА_3 в сумі 18 308 грн. 11 коп., з яких: 11713 грн. 44 коп. залишок по кредиту; 6594 грн. 67 коп. відсотки нараховані за прострочення платежів; а також стягнути з відповідача на користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. (а.с.2).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.06.2015 року між КС СОЮЗ-ДНІПРО, як кредитором, та ОСОБА_3, як позичальником, було укладено кредитний договір №1149/15, згідно умов якого позивач надав останньому кредитні кошти в сумі 12 780,00 грн. строком на 24 місяці, починаючи з 02.06.2015 року по 01.06.2017 року, в рахунок зобовязання позичальника повернути отриманий кредит і сплатити відсотки за користування кредитом. Отримання кредиту 02.06.2015 року ОСОБА_3 підтверджується видатковим касовим ордером №2852 від 02.06.2015 року на суму 12 780,00 грн.

Проте, позичальник неналежним чином виконував свої зобовязання по кредитному договору, несвоєчасно сплачував заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, тим самим порушивши запланований графік повернення кредиту, тому при несвоєчасному внесенні платежів по поверненню кредиту нарахування відсотків розраховувалось відповідно до п.4.4. кредитного договору за кожен день простроченого платежу, що склало 6325 грн. 26 коп.

Станом на 16.01.2016 року сума кредиту не повернена за плановим розрахунком, та залишок за кредитом складає 11713 грн. 44 коп.

Згідно розрахунку, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем складає 18 308 грн. 11 коп., з яких: 11713 грн. 44 коп. залишок по кредиту; 6594 грн. 67 коп. відсотки за користування кредитом з урахуванням прострочених платежів.

В якості забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 перед позивачем по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом і сум штрафних санкцій, між позивачем, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1149/15 від 02.06.2015 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 прийняла на себе зобовязання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_3, визначених кредитним договором.

Оскільки позичальник за кредитним договором №1149/15 від 02.06.2015 року ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть 19.08.2015 року), то зобовязання по погашенню заборгованості переходить до ОСОБА_2, яка є поручителем за даним кредитним договором.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.23-25).

З таким рішенням не погодилась КС СОЮЗ-ДНІПРО та звернулась з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.31-32).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В даному ж випадку ухвалене судом першої інстанції по справі рішення цим вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2015 року між КС СОЮЗ-ДНІПРО та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1149/15, згідно умов якого позивач надав останньому кредитні кошти в сумі 12 780,00 грн. строком на 24 місяці, починаючи з 02.06.2015 року по 01.06.2017 року, в рахунок зобовязання позичальника повернути отриманий кредит і сплатити відсотки за користування кредитом (а.с.4-5).

Отримання кредиту 02.06.2015 року ОСОБА_3 підтверджується видатковим касовим ордером №2852 від 02.06.2015 року на суму 12 780,00 грн. (а.с.7).

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_3 зобовязався погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно у період з 10 по 16 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається із заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом.

ОСОБА_3, отримавши кредит в сумі 12 780,00 грн., взятих на себе зобовязань відповідно до умов договору не виконав. Згідно наданого позивачем розрахунку за ОСОБА_3 за кредитним договором №1149/15 від 02.06.2015 року мається заборгованість станом на 16.01.2016 року, яка становить 18 308 грн. 11 коп., з яких: 11713 грн. 44 коп. залишок по кредиту; 6594 грн. 67 коп. відсотки нараховані за прострочення платежів (а.с.3).

В якості забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_3 перед позивачем по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом і сум штрафних санкцій, між позивачем, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1149/15 від 02.06.2015 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 прийняла на себе зобовязання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_3, визначених кредитним договором (а.с.6).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що правочин, на який посилається позивач, а саме договір поруки не є договором поруки у розумінні нормативних приписів, що містяться в Главі 49 ЦК України, не містить істотних умов договору поруки, зазначених у параграфі 3 цієї глави ЦК України. Зокрема, відсутні відомості про розмір та порядок оплати послуг поручителя, наданих ним боржникові.

Проте з такими висновками суду колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Частиною другою статті 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 10,11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин, а апеляційний суд за правилами ст. 303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Проте суд першої інстанції, в порушення ст.ст. 11,214,316 ЦПК України,не звернув увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки від 02.06.2015 року, та став досліджувати питання щодо визнання нікчемним договору поруки відносно зобовязань ОСОБА_2, яке знаходиться поза межами вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України в разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За положеннями ст.ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. У разі порушення такого зобовязання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер 19.08.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 608 ЦК України, зобовязання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним із його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктом 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 року передбачено, що поручитель приймає на себе зобовязання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553-554 ЦК України), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Відповідно до статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після зміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобовязання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК України зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обовязку щодо виконання зобовязання за кредитним договором у випадку смерті позичальника, лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксованої в тому числі у договорі поруки.

Оскільки зобовязання позичальника припинилося у звязку із його смертю, умови договорів поруки передбачають відповідальность поручителів у разі смерті боржника, ОСОБА_2 звернулася 25.02.2016 року з заявою до КС СОЮЗ-ДНІПРО про здійснення платежів після смерті її чоловіка в розмірі 150 грн. (а.с.33).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно витлумачив норми чинного законодавства та дійшов помилкового висновку про безпідставність позовних вимог КС СОЮЗ-ДНІПРО.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позивачем наявності та розміру заборгованості відповідача за кредитним договором №1149/15 від 02.06.2015 року, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь КС СОЮЗ-ДНІПРО заборгованість за кредитним договором №1149/15 від 02.06.2015 року, укладеного між КС СОЮЗ-ДНІПРО та ОСОБА_3 в сумі 18 308 грн. 11 коп., з яких: 11 713 грн. 44 коп. залишок по кредиту; 6594 грн. 67 коп. відсотки за прострочення платежів.

Оскільки, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь КС СОЮЗ-ДНІПРО судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2893 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,316,319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки СОЮЗ-ДНІПРО задовольнити.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2016 року скасувати.

Позовні вимоги Кредитної спілки СОЮЗ-ДНІПРО до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки СОЮЗ-ДНІПРО заборгованість за кредитним договором №1149/15 від 02 червня 2015 року, укладеного між Кредитною спілкою СОЮЗ-ДНІПРО та ОСОБА_3 в сумі 18 308 грн. 11 коп., з яких: 11 713 грн. 44 коп. залишок по кредиту; 6594 грн. 67 коп. відсотки за прострочення платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки СОЮЗ-ДНІПРО судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2893 грн. 80 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: