Ухвала суду № 57411088, 25.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/496/16 Справа № 201/4038/16-к Слідчий суддя - Ткаченко Н.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст.171 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

у складі головуючого- судді Сербіна В.В.

суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.

при секретарі- Шеметі Ю.С.

за участю скаржника- Ковальова М.Є.

представника скаржника ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_3

прокурора- Комбарова О.Ю.

слідчого- Ткачука Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську матеріали за апеляційною скаргою скаржника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 лютого 2016 року, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, про арешт грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2016 року /а.с.п.8-9/ задоволено клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 лютого 2016 року, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 та накладеноарешт на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на розрахунковий картковий рахунок за карткою № 5523245000061190 на імя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та на інші карткові рахунки, відкриті на його імя, в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) в сумі 3 404 000 гривень, зупинено видаткові операції по зазначеним рахункам за винятком видаткових операцій, повязаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджету або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та видатків, повязаних з виплатою заробітної плати, з зобовязаннями службових осіб ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299): зробити відмітку на постанові суду з даними про залишок грошових коштів на арештованих рахунках із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунках; раз на 10 діб направляти до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17 «А», на імя старшого слідчого з ОВС ОСОБА_4, виписку (довідку) із зазначенням на арештованих рахунках залишку грошових коштів та невідкладно направляти до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області відомості щодо додаткового надходження грошових коштів на вищезазначені рахунки, з подальшим дорученням оголошення ухвали слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів по кримінальному провадженню № 32014040040000023, щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.36 КПК України, ст.40 КПК України, ст.41 КПК України.

Свої висновки слідчий суддя, з посиланням на вимоги ст.110 КПК України ст.168 КПК України, ст.169 КПК України, ст.170 КПК України-ст.173 КПК України, обґрунтував зазначеними у клопотанні слідчого обставинами, відповідно до яких слідує, що у СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування за фактом фіктивного підприємництва щодо ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 38599443) та ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Торгівельний дім «Інтертранскомплект» (ЄДРПОУ 32405583), ТОВ «Інвест-Проект» (ЄДРПОУ 35608491), ПП «Фірма Олбі» (ЄДРПОУ 32083863), службові особи яких, в порушення податкового законодавства, розробили та реалізували злочинну схему, спрямовану на надання послуг підприємствам щодо мінімізації податків та розкрадання бюджетних коштів, з подальшою їх легалізацією шляхом перевезень безготівкових коштів в готівку, тобто умисно ухилились від сплати податків на загальну суму понад 3 404 000 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 32014040040000023 від 23 травня 2014 року за ч.1 ст. 205 КК України, ч.3 ст.212 КК України.

Крім того, 11 березня 2013 року, ОСОБА_2 створив та здійснив державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 38599443) за юридичною адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 156, з метою прикриття незаконної діяльності повязаної з наданням послуг підприємствам шляхом документального оформлення неіснуючих фінансово-господарських операцій, що попередньо кваліфікується за ч.1 ст.205 КК України, ч.3 ст.212 КК України. Також з клопотання витікає, що організатором діяльності «конвертаційного» центру на території Дніпропетровської області є ОСОБА_2, якому підконтрольні та використовувалися у злочинній схемі ряд підприємств, у тому числі ПП «Фірма «ОСОБА_5» (ЄДРПОУ 32083863), ПП «НВФ «Оптимальні технології» (ЄДРПОУ 36699731), ТОВ «Інвест-Проект» (ЄДРПОУ 35608491), ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 38599443), ТОВ «Торгівельний дім «Інтертранскомплект» (ЄДРПОУ 32405583) та ТОВ «Дніпроспектрбуд» (ЄДРПОУ 37539083), при цьому ОСОБА_2 підконтрольні ряд підприємств, що входили до складу «конвертаційного» центру та використовувалися у злочинній схемі, у тому числі ПП «Фірма «ОСОБА_5» (ЄДРПОУ 32083863), ПП «НВФ «Оптимальні технології» (ЄДРПОУ 36699731), ТОВ «Інвест-Проект» (ЄДРПОУ 35608491), де засновником, директором та бухгалтером є ОСОБА_2, а також ТОВ «Фірма Дельта- Інвест» (ЄДРПОУ 38599443), де засновником є ОСОБА_2, а директором є ОСОБА_6, та ТОВ «Торгівельний дім «Інтертранскомплект» (ЄДРПОУ 32405583), де бухгалтером є ОСОБА_7, та інші субєкти господарювання.

Також слідчий вказав, що 21 квітня 2015року, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 квітня 2015року, проведено тимчасовий доступ до документів, що знаходяться в розпорядженні АТ «Сбербанк Росії», в ході чого, серед іншого, вилучено відомості щодо руху коштів по рахункам ТОВ «Інвест- Проект» (ЄДРПОУ 35608491) та ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 38599443), а проведеним аналізом відомостей щодо руху коштів по рахункам ТОВ «Інвест-Проект» (ЄДРПОУ 35608491) та ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 38599443) встановлено, що грошові кошти з рахунків зазначених підприємств систематично перераховувалися на карткові рахунки, відкриті ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) та АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627), зокрема, вилучені відомості мають дані щодо перерахування грошових коштів з рахунків ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 38599443), відкритих в АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627): на картку 5363542300832491 ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2), відкриту в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), із призначенням платежу «фінансова допомога» та на картку 5523245000061190 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), відкриту в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) із призначенням платежу «фінансова допомога», тому, виходячи з зазначеного, слідчий суддя й прийшов до того, що викладені у матеріалах кримінального провадження обставини дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на грошові кошти є необхідним.

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим слідчим суддею, скаржник ОСОБА_2, з посиланням на вимоги ст.117 КПК України, ст.170 КПК України, ст.173 КПК України, ст.309 КПК України, ст.412 КПК України, ст.422 КПК України просить поновити строк на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали з подальшим її скасуванням та постановленням нової ухвали, якою у задоволенні зазначеного клопотання слідчого, погодженого з прокурором- відмовити.

В обґрунтування своїх вимог особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм процесуального законодавства, а саме ст.370 КПК України, ст.372 КПК України. Так, слідчим суддею окрім доводів, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та з метою забезпечення відшкодування завданих збитків не навів, що суперечить положенням ст.370 КПК України, ст.372 КПК України.

Також, слідчим суддею не було взято до уваги те, що повідомлення про підозру в межах кримінального провадження у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення скаржнику та іншим особам не вручено, а сам ОСОБА_2 у січні 2015 року був допитаний лише у якості свідка.

Крім того апелянт зауважує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про заявлені зацікавленими особами цивільні позови про відшкодування збитків.

Не зрозумілим заявнику є й те, що за яких обставин сторона обвинувачення та суд дійшли до висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти скаржника в березні 2016 року за злочин, вчинений нібито у 2011-2014 роках, ще й при цьому необґрунтовано звинуватили особу у вчиненні тяжких злочинів, не довівши розмір вказаної шкоди жодними доказами, в тому числі актами податкових перевірок, висновками судово-економічної та судово-бухгалтерської експертиз.

Акцентує увагу, що ним була направлена заява до Генеральної Прокуратури України та Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції про здійснення тиску на підприємницьку діяльність та вчинення зловживання становищем працівниками прокуратури Дніпропетровської області та Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області, про що 16 листопада 2015 року були внесені відомості до ЄРДР № 42015040000000910, про проведення досудового розслідування. 29 грудня 2015 року слідчим Орешиним П.П. винесено постанову про закриття кримінального провадження вищевказаного, за ч.1 ст.364 КК України, з подальшим скасуванням вказаного рішення ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 квітня 2016 року.

Стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження рішення слідчого судді, заявник вказує, що дане рішення судом постановлено без виклику власника рахунків, копію якого ним й досі не було отримано, а тому і вважає, що дана обставина є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.117 КПК України.

Скаржник ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав свою апеляційну скаргу, обґрунтовуючи її доводами, викладеними у скарзі, при цьому зазначив, що дійсно, на зазначеному картковому рахунку знаходяться грошові кошти, які надійшли з рахунків ТОВ «Фірма Дельта-Інвест», як фінансова допомога і ідуть на виплату заробітної плати працівникам, які бажали отримувати заробітну плату саме в конвертах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи скаржника ОСОБА_2 та його представника- адвоката ОСОБА_3, думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляцію ОСОБА_2 без задоволення, обґрунтовуючи свої доводи метою та завданнями, зазначеними у клопотанні, дослідивши надані судом першої інстанції та органом досудового розслідування матеріали проваджень, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.395 КПК України на ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, а саме з того, що ухвала слідчого судді від 21 березня 2016 року постановлена без виклику скаржника /а.с.п.3-6/, отримана останнім з Єдиного реєстру судових рішень лише 18 квітня 2016 року, які б то не було дані про направлення даної ухвали та отримання її скаржником в іншу дату в матеріалах провадження відсутні /а.с.п.7-10/, колегія суддів вважає, що строк на подачу апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді суду першої інстанції скаржником не було пропущено.

Крім того, частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішення питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.94 КПК України, ст.132 КПК України, ст.173 КПК України повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1) ч.2 ст.170 цього Кодексу.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже субєкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі- Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п.1) ч.2 ст.171 КПК України арешт майна допускається в тому числі з метою збереження речових доказів, при цьому, згідно вимог ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, в тому числі ті, що містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Як вбачається з наданих матеріалів судового і кримінального проваджень, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.205 КК України, ч.3 ст.212 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 травня 2014 року /а.с.п.3/, з присвоєнням кримінальному провадженню № 32014040040000023.

Відповідно до витягів з зазначеного ЄРДР вбачається, що посадові особи ТОВ «ОД» «ІТК» (код ЄДРПОУ 32405583), ТОВ «Інвест-Проект» (код ЄДРПОУ 35608491), ПП «Фірма Олбі» (код ЄДРПОУ 32083863), в період з 2011 року по 2014 рік з метою особистого збагачення в порушення закону умисно ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах, розробивши злочинну схему спрямовану на надання послуг підприємствам реального сектору економіки щодо мінімізації податків та розкрадання бюджетних коштів, з подальшою їх легалізацією шляхом проведень безготівкових коштів в готівку, використовуючи в своїй діяльності схему мінімізації податкових зобовязань, безпідставно завищення субєктами підприємницької діяльності податкового кредиту з ПДВ та переведення грошових коштів в готівку ухилились від сплати податків на загальну суму понад 3404000 гривень.

Також ОСОБА_2 11 березня 2013 року створив та здійснив державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 35899443) за юридичною адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 156, з метою прикриття незаконної діяльності повязаної з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки з безпідставного формування складу податкового кредиту з ПДВ шляхом документального оформлення неіснуючих фінансово-господарських операцій.

21 березня 2016 року, слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, про арешт зазначених грошових коштів /а.с.п.1-2/, в якому, посилаючись на вимоги ст.170 КПК України, зазначив, що арешт на майно може бути накладений у тому числі й у випадку, якщо грошові кошти одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення і, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що гроші, які надходять та знаходяться на зазначеному розрахунковому картковому рахунку набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є доходами від нього та на які було спрямоване кримінальне правопорушення, з метою запобігання можливості розпорядження та відчуження винними особами майном, на яке було спрямоване кримінальне правопорушення та набутим в результаті кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення можливо заявленого у майбутньому цивільного позову ставив питання про накладення арешту на зазначене майно, яке ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2016 року /а.с.п.8-9/, хоча й було задоволено, однак з посиланням на таку мету арешту, як необхідність забезпечення відшкодування завданих збитків та встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, з чим не може погодитися судова колегія виходячи з наступного.

Так, під час розгляду клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться, можуть надійти на розрахунковий картковий рахунок за карткою № 5523245000061190 на імя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та на інші карткові рахунки, відкриті на імя зазначеної особи в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) слідчим суддею не було взято до уваги той факт, що слідчий своє клопотання, погоджене з прокурором, мотивував в тому числі тим, що гроші, які надходять та знаходяться на зазначеному розрахунковому картковому рахунку скаржника набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є доходами від нього та на які було спрямоване кримінальне правопорушення, зазначивши при цьому таке завдання арешту майна, передбачене абзацом 2 частини 1 ст.170 КПК України, як запобігання можливості використання та відчуження винними особами цього майна, тобто фактично в даному випадку зазначив правову підставу та мету арешту майна, передбачену п.1) ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, а також можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні, що підтверджується аналізом руху коштів, проведених на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року про тимчасовий доступ до документів, відповідно яких грошові кошти з рахунків ТОВ «Фірма Дельта-Інвест» (ЄДРПОУ 38599443), відкритих в АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627) перераховувалися на картку ОСОБА_2, відкриту в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) з призначенням платежу- фінансова допомога, іншими документами, доданими до клопотання, дослідженими слідчим суддею та в суді апеляційної інстанції, в тому числі і поясненнями самого ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, відповідно яких зазначені грошові кошти є заробітною платою працівників товариства, які бажали отримувати її саме в конвертах.

При цьому слід відмітити, що відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ст.170 КПК України, оскільки відповідно до вимог ст.214 КПК України, ст.223 КПК України, після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування та проводять слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а повідомлення про підозру, згідно з п.3) ч.1 ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а тому з огляду на зазначене, відсутність у ОСОБА_2 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, не є перешкодою для вирішення питання про арешт майна, яке відповідає критеріям, зазначеним ст.170 КПК України, для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні на підставі вищевикладених положень чинного КПК України.

Також не звернув увагу слідчий суддя і на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про заявлені зацікавленими особами цивільні позови про відшкодування збитків до ОСОБА_2, тобто недоведеність слідчим та прокурором такої мети арешту майна, як відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, безпідставно пославшись у своїй ухвалі на таку мету арешту майна, а також на взагалі не передбачену діючим КПК України таку мету арешту майна, як встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, тим самим істотно порушивши вимоги ст.370 КПК України.

Враховуючи, що при вирішенні питання про арешт зазначеного майна, слідчим суддею були порушені вказані вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 лютого 2016 року, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, на підставі вимог ст.412 КПК України- скасуванню, з постановленням, на підставі п.2) ч.3 ст.407 КПК України нової ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, якою частково задовольнити апеляцію скаржника ОСОБА_2

Приймаючи до уваги той факт, що стосовно зазначених вище грошових коштів ОСОБА_2 існує сукупність підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, з метою забезпечення останнього, збереження цих коштів та запобігання таким ризикам, як їх використання та відчуження, у колегії суддів маються всі підстави для часткового задоволення клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 лютого 2016 року, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 32014040040000023 та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на розрахунковий картковий рахунок за карткою № 5523245000061190 на імя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та на інші карткові рахунки, відкриті на його імя, в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) в сумі 3 404 000 гривень, з зупиненням видаткових операцій по зазначеним рахункам за винятком видаткових операцій, повязаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування та видатків, повязаних з виплатою заробітної плати.

Що стосується доводів апелянта в частині порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, передбачених ст.170 КПК України-ст.173 КПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» № 769-VIII від 10 листопада 2015 року, який набрав чинності 11 грудня 2015 року і на день розгляду справи в суді втратив чинність, то виходячи з того, що відповідно до вимогч.1 ст.5 КПК України процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення, в той час, коли на день постановлення ухвали діяла нова редакція ст.170 КПК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року, зазначене скаржником, виходячи з усього, наведеного вище, не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді від 21 березня 2016 року, оскільки не ставить під сумнів висновки, колегії суддів, про необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт зазначених коштів виходячи з вимог ч.1, п.1) ч.2, ч.3 ст.170 КПК України та ст.173 КПК України, в редакції Закону, який діяв та діє на момент постановлення рішення.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.170 КПК України, ст.173 КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року), ч.2 ст.376 КПК України, ст.405 КПК України, п.2) ч.3 ст.407 КПК України, ст.418 КПК України, ст.422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 лютого 2016 року, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 32014040040000023 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на розрахунковий картковий рахунок за карткою № 5523245000061190 на імя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та на інші карткові рахунки, відкриті на його імя, в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) в сумі 3 404 000 гривень- скасувати.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на розрахунковий картковий рахунок за карткою № 5523245000061190 на імя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) та на інші карткові рахунки, відкриті на його імя, в ПАТ «КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) в сумі 3 404 000 гривень, задовольнивши частково клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 лютого 2016 року, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 32014040040000023 про арешт зазначеного майна.

Зупинити видаткові операції по зазначеним рахункам за винятком видаткових операцій, повязаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування та видатків, повязаних з виплатою заробітної плати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

О.П.ОСОБА_8ОСОБА_9Семопядний