Вирок № 57410372, 27.04.2016, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1501/15-к Провадження №1-кп/0187/21/16

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу № 187/1501/15-к (кримінальне провадження № 12012040600000017) відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце народження с. Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області; громадянин України; місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2; освіта середня спеціальна; не працюючого; одружений; раніше не судимий;

у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,-

за участі сторін прокурора Сергієнко Л.Г., представника потерпілого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3; захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1;

Встановив:

13.11.2012, близько 13.00 год. ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1) знаходячись в приміщенні літньої кухні домоволодіння належного останньому, розташованого за адресою вул. Комсомольська, 81 с. Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області розпивали спиртні напої.

Під час вживання спиртного, поміж ОСОБА_3 та ОСОБА_1, виникла сварка з приводу неодноразового нарікання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_1 являється поганим господарем, не допомагає вдома своїй дружині, ображає її, у своєму житті нічого особисто не досяг, цим самим умисно принижував ОСОБА_1 перед присутнім ОСОБА_5

Почувши вказаний інцидент дружина обвинуваченого - ОСОБА_6, з метою уникнення конфлікту за вищезазначених обставин, попрохала ОСОБА_3 покинути належне їм домоволодіння, на що останній беззаперечно погодився та пішов у невідомому напрямку.

В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою продовжити вживати спиртне пішли до домоволодіння належного останньому, розташованого за адресою вул. Комсомольська, 36 с. Новопідкряж, де близько 14 год. 40 хв. до вказаного домоволодіння зайшов ОСОБА_3, який помітивши ОСОБА_6 знову продовжив ображати його нецензурною лайкою та схопивши за верхній одяг почав штовхатися. Вказані події помітив син ОСОБА_5, неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який втрутився в їхню розмову, щоб інцидент не переріс в обопільну бійку і заспокоїв ОСОБА_3

В цей час до вказаного будинку прийшла ОСОБА_6 та побачивши агресивно налаштованого ОСОБА_3 попрохала свого чоловіка, з метою уникнення конфлікту, піти з вказаного домоволодіння, на що останній погодився та попрямував додому.

Перебуваючи вдома та не дочекавшись дружини, близько 16 год. 40 хв., ОСОБА_6 з метою налякати ОСОБА_3 та забрати дружину додому, дістав із сейфа належну йому мисливську рушницю марки «ІЖ-18» 16-го калібру, склав її, взяв 2 патрони заряджених шротом № 6 та попрямував до домоволодіння ОСОБА_5, в якому, як він гадав, ОСОБА_3 насильно утримує його дружину ОСОБА_6

Знаходячись, близько 17 год.10 хв., біля будинку ОСОБА_5 погукав дружину та не дочекавшись відповіді здійснив один постріл у повітря.

З будинку вийшов ОСОБА_5, який запропонував ОСОБА_6 залишити подвіря.

В цей час з будинку вибіг ОСОБА_3, який з погрозами, що відбере рушницю та з нецензурною лайкою почав рухатися на ОСОБА_6. Однак, ОСОБА_6 з метою налякати та зупинити ОСОБА_3 шляхом спричинення тяжких тілесних ушкоджень, демонстративно зарядив мисливську рушницю патроном та умисно здійснив постріл в область його ніг, влучивши в ліву гомілку, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді шротового вогнепального поранення лівої гомілки, відкритого перелому кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6, свою вину фактично не визнав, однак вказав, що спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 з необережності. Пояснив, що 13.11.2012 року, він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, в домоволодінні ОСОБА_6, розпивали спиртне, випили 0,5 л горілки. Під час розпиття спиртного між ним та ОСОБА_3 почалася сварка з приводу того, що останній почав навчати його як жити, ображав нецензурною лайкою. Інцидент розпочався при спогадах за Афганістан. Однак у сварку втрутилася його дружина ОСОБА_6 та попрохала ОСОБА_3 не вмішуватися в їхнє життя, проте той не реагував. Потім дружина попросила потерпілого покинути їх домоволодіння та йти додому, що останній і зробив.

Трохи пізніше, точно не пам'ятає, він разом з ОСОБА_5 пішли додому останнього, де сиділи і розмовляли. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_3, який сів за стіл та знову почав його ображати та вхопивши за одежу намагався вдарити, але його відтягли дружина та син ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які зайшли до будинку і стали свідками їх сварки.

В той час до будинку також зайшла дружина ОСОБА_6 та, почувши сварку, сказала йому, щоб він йшов додому. Після цього він вийшов з будинку, та пішов додому. Перебуваючи вдома, дістав із сейфу свою мисливську рушницю "ІЖ-18" 16-го калібру, склав її та взяв з собою 2 патрони. Рушницю взяв бо боявся за дружину, яка залишилася в домоволодінні ОСОБА_8.

Прийшовши до будинку ОСОБА_5, спочатку погукав дружину, але вона не вийшла. Він взяв зарядив рушницю та здійснив один постріл в повітря. Після чого вийшов ОСОБА_5 та сказав, що Нор. В.В. намагається вийти до нього на подвір'я, щоб розібратися і тому він, щоб уникнути конфлікту почав виходити з домоволодіння. Коли вони розмовляли до них з будинку вибіг ОСОБА_3 та почав рухатися в праву сторону понад будинком, чи було щось в руках потерпілого він не бачив, а потім, зрівнявшись з ОСОБА_1, почав рухатися прямо на нього та щось кричав у його сторону. Тому, злякавшись за своє життя, оскільки потерпілий фізично сильніший від нього, дістав другий патрон та швидко зарядив рушницю і тримав її в правій руці дулом в землю. Проте, ОСОБА_3 всеодно продовжував рухатися на нього і в цей час він випадково натиснув на спусковий гачок, в результаті чого здійснив постріл, після чого ОСОБА_3 по інерції в падінні звалив його і вони разом впали на землю. Потім він помітив рвану рану та кров на нозі у ОСОБА_3 Про наслідки ОСОБА_1, розумів, але як зазначає: так вийшло. Чому взяв саме 2 патрони пояснити ОСОБА_1 не зміг. При визначенні покарання покладався на милосердя суду, просив суворо не карати. Щодо стягнення моральної шкоди, визнав лише в розмірі 30000 грн.

Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його провина повністю підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом у судовому засіданні таких доказів.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 13.11.2012 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розпивали спиртне вдома останнього. Потім він покинув територію домоволодіння ОСОБА_1, та пішов до знайомого ОСОБА_9. Через деякий час, по дорозі додому він згадав, що забув у ОСОБА_1 свою куртку і тому повернувся щоб її забрати. На питання де ОСОБА_1 - дружина останнього повідомила, що її чоловік пішов до ОСОБА_5.

Потім ОСОБА_3 вирішив зайти додому до ОСОБА_5 Коли він прийшов до нього, то там був ОСОБА_1, дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_8. Пізніше туди прийшла дружина ОСОБА_1. Який це був час він не пам'ятає, але на вулиці вже було темно.

В той час між ним та ОСОБА_1 виникла словесна сварка, в ході якої вони ображали один одного нецензурною лайкою та трохи поштовхалися. Бійки, як такої не було, оскільки їх одразу розборонив син ОСОБА_5 - ОСОБА_7. Потім він з ОСОБА_1 вийшли на подвір'я і останній пішов у невідомому напрямку, а він повернувся до будинку. Дружина ОСОБА_1 повідомила, що чоловік пішов по рушницю.

Через деякий час, точно не памятає до двору повернувся ОСОБА_1 і почав кричати, щоб він вийшов до нього. Виглянувши у вікно побачив, що ОСОБА_1 стоїть з мисливською рушницею. Він вирішив вийти на подвір'я, щоб заспокоїти ОСОБА_1, при цьому в руках нічого не тримав. Вийшовши з будинку, він побачив, що по центру двору стоїть ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Він одразу попрямував до останніх. В ході того, як він рухався, говорив ОСОБА_1 про те, що навіщо йому рушниця і, що «давай розберемося без неї», але ОСОБА_1 наставив рушницю на нього в область нижньої частини живота та сказав, що він вже добалакався. І в той час, коли він вже знаходився на відстані близько 2 м від ОСОБА_1, намагався відскочити вліво, бо злякався, що погрози можуть бути реальними, та в цей час почув постріл та одразу відчув біль в лівій нозі та впав на землю.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що дійсно 13.11.2012 року, її чоловік, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розпивали спиртне на кухні їх будинку. В той час почула як ОСОБА_3 почав словесно чиплятися до її чоловіка та повчати як потрібно поводитися з дружиною. На що вона сказала ОСОБА_3, що вони самі розберуться і щоб він йшов додому. Через деякий час її чоловік та ОСОБА_5 пішли до домоволодіння останнього. Пізніше, прийшов ОСОБА_3, та забрав куртку, яку забув та запитав чи не знає вона де її чоловік. Через деякий час вона пішла до домоволодіння ОСОБА_5, де тільки зайшовши до будинку, почула як ОСОБА_3 продовжував ображати її чоловіка. З метою уникнення конфлікту, вона попросила свого чоловіка піти додому, на що останній погодився і пішов додому. Вслід за ним вийшов ОСОБА_3, але через декілька хвилин повернувся. При цьому вона залишилися в будинку ОСОБА_5

Пізніше вона почула як її чоловік викрикував її ім'я, перебуваючи на подвір'ї, та почула звук пострілу. Після чого, ОСОБА_3 одразу почав вириватися на подвір'я, але вона разом з ОСОБА_8 намагалися його втримати та попрохала ОСОБА_5 вийти і заспокоїти її чоловіка. Однак ОСОБА_3 відіпхнув її та вибіг на подвір'я. Вона одразу вийшла за ОСОБА_3, почула постріл та побачила, що її чоловік, який вже перебував на виході з подвір'я, лежить на спині з рушницею в руці, а ОСОБА_3 лежав на її чоловікові. Вона потім підбігла до чоловіка, який лежав на землі, і забрала в нього рушницю і вибігла із подвір'я. Як здійснював другий постріл її чоловік в потерпілого вона не бачила.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив покази обвинуваченого та ОСОБА_6, що 13.11.2012 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розпивали спиртні напої вдома останнього. Інцидент розпочався при спогадах за Афганістан, потерпілий почав ображати ОСОБА_1, що ніякий він не афганець. Також підтвердив, що коли вони були у нього вдома прийшов ОСОБА_3 та знову почав чіплятися до обвинуваченого, висловлюватися нецензурною лайкою, та вхопивши за одяг почали штовхатися. Проте їх розборонив його син ОСОБА_7.

Пізніше, точного часу сказати не може, на подвір'ї було вже темно, ОСОБА_6 попросила його вийти на подвір'я та заспокоїти ОСОБА_6. Коли він вийшов з будинку, то побачив, що у ОСОБА_6 в руках рушниця. Він попросив останнього піти додому, бо ОСОБА_3 намагається вискочити на подвір'я, і коли вони вже виходили з подвір'я його домоволодіння, як він почув, що ОСОБА_3 вибіг з будинку. Потім почув постріл, і коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_6 лежить на спині на землі, а ОСОБА_3 лежав біля останнього поряд. На нозі у потерпілого була кривава рана. Коли ОСОБА_3 набігав на ОСОБА_6, то в руках потерпілого нічого не бачив. Момент пострілу та як ОСОБА_6 заряджав рушницю не бачив.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що коли до них прийшов ОСОБА_6, на вулиці було вже темно, пізніше прийшов ОСОБА_3В,, та через деякий час прийшла ОСОБА_6 Обвинувачений з потерпілим почали сперечатися, сваритися, що переросло у штовханину. У зв'язку з чим, щоб уникнути бійки в домі йому довелося їх розборонити. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 вийшли на подвіря, то бачив як вони один одного хапали за верхній одяг. Після сварок ОСОБА_6 покинув їх домоволодіння, та через деякий час повернувся із рушницею. Як заряджав рушницю, не бачив. Коли ОСОБА_3 вибігав з хати та біг на ОСОБА_6, то в руках нічого не тримав, в цей момент пролунав постріл.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що 13.11.2012 року точного часу не памятає, до них додому прийшли її чоловік - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Пізніше до них прийшов ОСОБА_3 і одразу почав виражатися в адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою та принижувати його. Коли ОСОБА_3 почав штовхати ОСОБА_6, то їх розборонив її син - ОСОБА_7. Потім до них прийшла ОСОБА_6 і ОСОБА_3 знову почав придиратися до ОСОБА_1 Після чого, на прохання своєї дружини ОСОБА_1 пішов додому. Пізніше, на території їх двору вона почула постріл і голос ОСОБА_1, який гукав свою дружину. В той час ОСОБА_3 намагався вирватися на подвір'я, а вона з ОСОБА_6 намагалися його втримати в коридорі будинку, але він вискочив на вулицю. Потім почула звук пострілу. Коли вийшла на подвір'я, рушниці у ОСОБА_6 вже не було. ОСОБА_3 лежав на землі та на його лівій нозі була рана.

Судмедексперт ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що у потерпілого була значна втрата крові, та він був у стані сильного алкогольного спяніння. Рушниця була заряджена шротом, дріб летить кучно і не розсіюється. Постріл зроблений контейнером. У потерпілого була одна велика рана, близько 15х 20 см. Рану зшити можливості не було, лікування проводилося відкритим методом.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення також повністю підтверджується долученими прокурором доказами, а саме:

- карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону 13.11.2012 від чергового лікаря ЦРЛ про те, що 13.11.2012 року, близько 18.00 год. до приймального відділення ЦРЛ було доставлено ОСОБА_3 з попереднім діагнозом вогнепальне поранення кінцівки ноги, які отримав в результаті сварки з ОСОБА_6;

- витягом з ЄРДР від 20.11.2012, згідно яким 13.11.2012 ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території домоволодіння ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклої словесної сварки з ОСОБА_3, умисно здійснив постріл з мисливської рушниці в ліву ногу ОСОБА_3;

- протоколом огляду місця події з фототаблицею та план-схемою до нього від 13.11.2012, згідно яким проведено огляд домоволодіння, належного ОСОБА_5, розташованого за адресою: вул. Комсомольська, 36 с. Новопідкряж, під час якого виявлено, оглянуто та вилучено листок з дерева, на якому мається речовина темно бурого кольору, три дробини, які зложені в паперовий конверт та скріплений підписами і печаткою;

- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 13.11.2012, згідно яким проведено огляд території узбіччя дороги біля будинку, розташованого за адресою: вул. Комсомольська, 89 с. Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області, в ході якого виявлено, оглянуто та вилучено 2 паперових коробка з гільзами, пластикова пляшка з дробом, дві пластикові банки з дробом, дві залізні банки з дробом, три залізні банки з речовиною схожою на порох, чехол до рушниці, патронтаж, до мисливської рушниці, рушниця марки "ИЖ-18" К-16 №28542;

- медичною довідкою від 13.11.2012, згідно якої ОСОБА_3 був доставлений до Царичанської ЦРЛ з запахом алкоголю та з діагнозом вогнепальне поранення лівої гомілки з відкритим переломом обох кісток лівої гомілки ;

- медичною довідкою від 13.11.2012, згідно якої ОСОБА_6 був доставлений до Царичанської ЦРЛ з діагнозом - алкогольне сп'яніння;

- висновком експерта №44/07-255 від 18.12.2012, згідно якого рушниця, вилучена 13.11.2012 за адресою: вул. Комсомольська, 81 с. Новопідкряж , у ОСОБА_6, є гладкоствольною вогнепальною зброєю - одноствольною мисливською рушницею моделі ІЖ-К 16 калібру промислового виробництва з заводським номером "В28542", рушниця придатна для стрільби ;

- висновком експерта №Е 60 від 25.03.2013, згідного якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді шротового вогнепального поранення лівої гомілки, відкритого перелому кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків. Дані ушкодження могли бути завдані від пострілу із рушниці в ліву ногу патроном, зарядженим шротом. Ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя ;

- протоколами проведення слідчого експерименту від 29.05.2013 за участю ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8, на території домоволодіння за адресою: вул. Комсомольська, 36 с. Новопідкряж, згідно якими вказані учасники спочатку розповіли, а потім показали, яке було взаємо розташування обвинуваченого та потерпілого в момент пострілу та після. Зазначений доказ суд сприймає саме в частині, що потерпілий біг в сторону обвинуваченого, рушниця була наведена в бік потерпілого, однак ствол рушниці знаходився більше під кутом вниз.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 в умисному спричиненні ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Доводи сторони захисту, що в даному випадку обвинувачений діяв в межах необхідної оборони та завдання тілесних ушкоджень потерпілому у вигляді вогнепального поранення випадковість, суд оцінює критично, так як вказані обставини є взаємовиключними. Окрім того, зазначені доводи спростовуються дослідженими судом доказами, а саме показами потерпілого, свідків та експерта. Посилання сторони захисту на наявність реальної загрози здоровю та життю з боку потерпілого, не знайшло свого підтвердження, так як вказав потерпілий та свідки, в руках у ОСОБА_3, коли він біг в бік обвинуваченого нічого не було. Погроз про фізичну розправу над обвинуваченим чи його дружиною з боку потерпілого не було. Також суд враховує, що після останньої сварки обвинувачений спочатку пішов додому, де ціле направлено підготував зброю, та лише за минуванням близько 30 хвилин повернувся до домоволодіння ОСОБА_8 де знаходився потерпілий. При цьому в цей час ніяких об'єктивних причин, які б вказували на наявність загрози життю і здоров'ю йому чи його дружині не було. Між тим, як вказав обвинувачений рушницю він взяв щоб налякати потерпілого.

Окрім цього як пояснив сам обвинувачений, а також підтвердив свідок ОСОБА_10, ОСОБА_6 вправно володіє зброєю та швидко заряджає набої. Також останній проходив військову службу та службу в органах внутрішніх справ, що свідчить про підвищені навики володіння зброєю. А тому з урахуванням інших обставин справи необережне поводження зі зброєю не підтвердилося, та навпаки спростовується дослідженими судом доказами: показами потерпілого, свідка ОСОБА_7 та експерта, а також письмовими доказами зокрема висновком експерта №Е 60 від 25.03.2013. Взявши з собою зброю обвинувачений допускав та повинен був передбачити її застосування, тим більше останній привів зброю у повну готовність. Жодних дій щоб відвернути випадковий постріл ним не вчинено. Так само не може свідчити про факт агресії та обставина, що потерпілий рухався в сторону обвинуваченого, так як зазначалося вище в руках ОСОБА_3 нічого не було. Як зазначив експерт, постріл відбувся на відстані близько двох метрів, а тому вважати, що обвинувачений міг нажати на спусковий механізм рушниці від падіння на нього потерпілого не має підстав.

Щодо доводів потерпілого, що обвинувачений цілив йому в низ живота, суд зазначає, що кримінальне провадження розглядається в межах пред'явленого обвинувачення за ч.1 ст. 121 КК України. Як встановлено судом потерпілому спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді шротового вогнепального поранення лівої гомілки, відкритого перелому кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків, що сторонами не заперечується. Інших тілесних ушкоджень у потерпілого не виявлено.

Враховуючи досліджені та оцінені судом докази, суд розцінює покази обвинуваченого щодо невизнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України, як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєння тяжкого злочину та повязаних з цим цивільно-правових наслідків; та як такі, що спростовуються дослідженими судом доказами.

При призначенні покарання ОСОБА_6, суд враховує дані його особистості, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, а саме, що він за місцем мешкання та в колективі громадської організації воїнів-інтернаціоналістів характеризується з позитивної сторони, серед односельців та друзів користується авторитетом та повагою, між тим при вживанні спиртних напоїв схильний до насильства; одружений; має статус ветерана війни-учасника бойових дій, нагороджений 1988 року грамотою Президіуму Верховної Ради СРСР за мужність та військову доблесть, проявлену при виконанні інтернаціонального обов'язку в Республіці Афганістан, нагороджений медалями «70 років Збройних Сил СРСР», «25 років виводу військ з Афганістану», «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного Афганського народу», під час бойових дій в Афганістані в 1984 році отримав осколкове вогнепальне поранення; не працює; за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває; раніше не судимий; при цьому вчинив злочин, який в силу ст. 12 КК України, є тяжким злочином, свою вину не визнав, однак відшкодував потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 10000 грн., що визнається судом обставиною, що пом'якшує покарання і частково зменшує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння.

Також при призначенні покарання суд враховує обставини вчинення злочину та зокрема віктимну поведінку потерпілого, який також перебував в стані алкогольного спяніння.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною КК України за вчинений злочин у виді позбавлення волі. Однак з урахуванням конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до скоєного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання при звільненні їх від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України та покладанням на нього обов'язків передбачених статтею 76 КК України.

При цьому застосовуючи до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним". У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи".

Як встановлено матеріалами справи, обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання та в колективі громадської організація воїнів-інтернаціоналістів «Захист» має позитивну характеристику, на спеціальних обліках не перебуває. Окрім того, до обвинуваченого запобіжних заходів не застосовувалося, за час розгляду даного кримінального провадження, яке відбувається з 2012 року ніяких протиправних дій не вчиняв, від слідства й суду не ухилявся.

Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Розглядаючи заявлений по справі цивільний позов, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 23 ч.1 ЦК України особа має право також на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зміст моральної шкоди розкривається зокрема в частині другій вказаної статті.

Позивач просить стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн. В обґрунтування цивільного позову потерпілим зазначено, що після завдання обвинуваченим тілесних ушкоджень він втратив працездатність, у зв'язку з чим позбувся роботи, тривалий час мусив лікуватися, яке продовжується й до сьогодні; з 14.04.2014 по 10.03.2015 йому було призначено ІІІ групу інвалідності. Звичайний ритм його життя порушено. Від отриманих ушкоджень здоровя відчуває страждання від фізичного болю. Протиправні дії обвинуваченого позбавили його впевненості у своєму майбутньому, так як тепер не знає, яким чином зможе заробляти на життя собі та своїй сімї.

Суд констатує, що цивільний позивач, безумовно, зазнав моральної шкоди; крім незручностей, він відчував стурбованість і тривогу через зміну стану здоров'я та звичного способу життя.

Зазначена шкода не підлягає точному обрахунку. Вказане відповідає встановленим критеріям оцінки моральної шкоди, визначеним Європейським судом з прав людини (справа Лопес Остра проти Іспанії 1994).

Суд при визначенні розміру моральної шкоди враховує обставини вчинення злочину, зокрема поведінку обвинуваченого та потерпілого, перебування обох у стані алкогольного сп'яніння, характер тілесного ушкодження, яке відноситься до категорії тяжких; особу обвинуваченого, який не працює, його вік, а також особу потерпілого, який також не працює, його вік.

З огляду на обставини справи, враховуючи доведеність вини обвинуваченого, індивідуальні особливості потерпілого, характер тілесного ушкодження, обставини вчинення злочину, майновий стан цивільного відповідача, який не працює, але є працездатним, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд приходить до висновку про задоволення предявлених вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 70000 грн. В іншій частині вимоги є необґрунтовано надмірними та в порушення статей 10 і 60 ЦПК України недоведеними.

Розподіл процесуальних витрат за цивільним позовом здійснити відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", а саме оскільки цивільного позивача звільнено від сплати судового збору, враховуючи ціну позову, такий збір стягується з цивільного відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини, тобто в розмірі 700 грн. (за ставками, які діяли на момент подачі позовної заяви). Доказів про наявність підстав для звільнення цивільного відповідача від сплати судового збору, стороною захисту з урахуванням вимог ст.ст. 22, 26 КПК України не надано, а матеріали справи таких не містять.

Керуючись статтями 100, 368-370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Згідно частини 1 статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_1 встановити 3 (три) роки.

Згідно пунктів 3 та 4 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн.

В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 700 (сімсот) грн. Реквізити для сплати судового збору: код ЄДРПОУ суду 26371366; Р/Р 31215206700225; КБК 22030001; отримувач УДКСУ у Петриківському районі Дніпропетровської області; ОКПО 37320300; МФО 805012; банк отримувач ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Речові докази по справі 3 дробини, один листок з дерева на якому виявлено речовину темно-бурого кольору; два паперових коробка з гільзами, пластикова пляшка з дробом, дві пластикові банки з дробом, дві залізні банки з дробом, три залізні банки з речовиною схожою на порох, 10 патронів знищити; чехол до рушниці, патронтаж, рушниця марки «ИЖ-18» К-16 №28542 конфіскувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СуддяОСОБА_11