Рішення № 57409647, 20.04.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8673/15-ц

Провадження № 2/0202/463/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 квітня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Мороза В.П.

при секретареві: Овечко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми.

В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь 255024,56 грн. та судові витрати в розмірі 551,20 грн.

Позивач та його представник 20 квітня 2016 року у судовому засідання не з?явились, суду надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином, суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник 20 квітня 2016 року в судове засідання не з?явились, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнавали в повному обсязі, надали суду письмові заперечення.

Відповідач ОСОБА_4 20 квітня 2016 року в судове засідання не з?явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги визнав.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в вересні 2012 року було укладено усну домовленість щодо придбання автомобіля марки MITSUBISHI, модель SPACE STAR, випуску 2002 року, номер шасі (кузова, рами) XMCLRDG3A3F013135, VIN XMCLRDG3A3F013135. Позивач в свою чергу передав ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 50000,00 грн. Пізніше при розмові з ОСОБА_2 була усна домовленість про повернення вказаних коштів та передачі 9500,00 дол. США відповідачу ОСОБА_4

9500,00 дол. США позивач передав в серпні 2012 року ОСОБА_5, майстру СТО на якому провадився ремонт вищевказаного автомобіля. ОСОБА_5 передав 9500,00 дол. США ОСОБА_4, які він передав своїй дружині ОСОБА_3

ОСОБА_3 видала довіреність на право управління та розпорядження вказаним транспортним засобом

29 грудня 2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано.

При вирішення питання про поділ майна подружжя ОСОБА_3 згодом відмінила довіреність на право управління та розпорядження вказаним транспортним засобом.

ОСОБА_2 виступила поручителем вказаного договору на придбання автомобіля.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2015 року по цивільній справі № 200/1674/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської філії Приватного підприємства «МПП Вибір», ОСОБА_6, Дніпропетровського міського управління ГУМВС у Дніпропетровській області, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу нікчемним постановлено наступне: визнано недійсним договір купівлі-продажу легкового автомобілю універсал-В марки MITSUBISHI, модель SPACE STAR, випуску 2002 року, номер шасі (кузова, рами) XMCLRDG3A3F013135, VIN XMCLRDG3A3F013135, сірого кольору, на підтвердження якого видана довідка-рахунок серії ВІА № 352686 від 28.05.2015 року на ім?я ОСОБА_6; витребувано з чужого незаконного володіння вищевказаний автомобіль, повернувши його ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що ним було передало ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 9500,00 дол. США в рахунок придбання автомобіля марки MITSUBISHI, модель SPACE STAR, випуску 2002 року, що також підтверджується розпискою від 08.09.2012 року (а.с. 105).

Оскільки, на час укладання договору купівлі-продажу автомобіля марки MITSUBISHI, модель SPACE STAR, випуску 2002 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в офіційному зареєстрованому шлюбі, то отримані ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 9500,00 дол. США від громадянина ОСОБА_5 відповідно до положень ст. ст. 60-61 Сімейного кодексу України стали спільним майном подружжя та увійшли до сімейного бюджету.

Відповідно до курсу НБУ станом на 17.03.2016 року офіційний курс гривні до іноземних валют 100 дол. США дорівнює 2684,4691 грн.

Сума боргу складає 9500,00 дол. США, що відповідно до курсу НБУ складає 255024,56 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК та ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Майном згідно із ч. 1 ст. 190 ЦК вважається не лише предмети матеріального світу, а також майнові права та обовязки.

На підставі ч. 4 ст. 65 СК укладений одним із подружжя договір створює обовязки для другого з подружжя лише в тому разі, якщо договір укладено в інтересах сімї, а майно, одержане за цим договором, використане для задоволення потреб сімї.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснював, що отриманні ним грошові кошти в розмірі 9500,00 дол. США входили до складу сімейного бюджету та про що достеменно було відомо громадянці ОСОБА_3, на той час законної дружини ОСОБА_4

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторні зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують поручительство ОСОБА_2 за виконання зобов?язання.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення суми з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_4В, та ОСОБА_3 підлягають солідарному стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 255024,56 грн. (двісті п?ятдесят п?ять тисяч двадцять чотири гривні 56 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1999,05 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя В.П. Мороз