Рішення № 57408729, 13.04.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 488/1512/15-ц

Провадження №2/761/2026/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про визнання недійсним договору та відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» (далі - відповідач) про визнання недійсним договору та відшкодування збитків.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.04.2015 року було відкрито провадження у даній справі.

30.09.2015 року ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва дану справу було передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року було призначено справу до розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 26 червня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 228035, згідно умов якого позивач мала отримати кошти у сумі 30000,00 грн.. Крім того, позивач сплатила перший внесок у розмірі 1950,00 грн.. Також зазначає, що її запевнили, що протягом трьох-п`яти днів вона отримає на рахунок кошти у розмірі 30000,00 грн., проте до вказаної дати гроші не отримала, а в телефонному режимі їй було запропоновано відповідачем сплатити черговий місячний платіж, як це передбачено договором. Позивач зробила чотири щомісячних платежів на суму 3932 грн.. Проте відповідачем не було надано позику до вказаної дати. Як стало позивачу відомо, що вона стала учасником програми діяльності «Альянс-Україна» і вона зможе отримати не гроші в сумі 30000,00 грн. в якості позики, а лише товар, про який вона навіть і не говорила, оскільки хотіла отримати гроші не пізніше вказаної дати, крім того, якби вона отримала позику, то мала платити не 7% як вказано в договорі, а фактично 17%. А тому позивача було введено в оману, таким чином з її боку присутня помилка щодо природи правочину при укладенні оспорюваного договору.

Тому, позивач просила суд визнати недійсним договір № 228035 від 26.06.2014 року та додатки до нього, укладений мід нею та відповідачем; стягнути завдані матеріальні збитки у вигляді сплачених відповідачу винагороди за фактично не виконану роботу в сумі 5882 грн. та витрати на юридичні послуги 3000 грн., а всього 8882 грн..

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.

Суд, вислухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 2014 року між відповідачем (адміністратор) та позивачем (учасник) було укладено Договір № 228035, відповідно до умов якого, адміністратор, за згодою учасника, зобов`язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні дії, спрямовані на отримання учасником грошової суми, зазначеної у Додатку № 1 до даного договору ,на умовах діяльності Програми «Альянс Україна», у порядку та строки, що містить Додаток № 2, який є невід`ємною частиною даного договору, в тому числі: сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування; організовувати та проводити Захід по розподілу грошового фонду, надати учаснику відповідну суму, заявлену для отримання на умовах діяльності Програми; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього. Пунктом 1.3 даного договору передбачено, що учасник доручив адміністратору використовувати суми чистих внесків для формування Фонду Реєстру та його розподілу, а також надавати заявлені грошові суми. Відповідно до п. 2.2 договору, учасник має право: до отримання дозволу сплачувати мінімальний платіж, що складається з половини суми чистого внеску та повної суми адміністративних витрат, при цьому учаснику враховується загальний платіж тільки після того, як буде сплачена заборгованість половини чистого внеску, яка виникла у випадку оплати мінімального платежу замість загального; передавати права та обов`язки по даному договору третій особі на умовах, передбачених у Додатку № 2 до договору; отримувати будь-яку необхідну інформацію стосовно ходу виконання даного договору в порядку, передбаченому у Додатку № 2 до договору; достроково сплачувати загальні платежі на умовах, передбачених у Додатку № 2 до даного договору; отримувати заявлену грошову суму, на умовах діяльності Програми в порядку, передбаченому у Додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 228035 від 26 червня 2014 року, розмір заявленої грошової суми становить 30000,00 грн.; призначення грошової суми, заявленої на умовах діяльності програми «Альянс Україна» - ремонт; кількість платежів - 36; адміністративні витрати - 6% річних; одноразовий комісійний внесок - 1950,00 грн.; адміністративний платіж - 1950,00 грн.; адміністративні витрати - 150,00 грн.; чистий внесок - 833,33 грн.; загальний платіж - 983,33 грн.; 566,67 грн. - мінімальний платіж (а.с.7).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 та ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 р. по справі № 6-40 цс 13, зазначено, що в Законі України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми". Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару . Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Згідно п. 2.1 договору, у відповідності до положень даного договору та Додатків до нього учасник зобов`язується: сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання сторонами даного договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор надає заявлені для отримання грошові суми, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності Програми; суворо дотримуватися усіх умов договору та додатків до нього; після отримання дозволу підписати додаток № 3 до договору з метою визначення та виконання своїх платіжних зобов`язань; укласти договір застави (іпотеки) ліквідно майна та/або договір поруки з одним або декількому поручителями; укласти договір страхування об`єкта застави (іпотеки) із страховою компанією.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору № 228035 від 26 червня 2014 року, програма «Альянс Україна» - це програма, що базується на створенні реєстрів учасників, метою яких є отримання грошових сум, у порядку та на умовах, передбачених даним договором та додатком до нього.

Чистий внесок - це частина Загального платежу, за рахунок якої адміністратор здійснює оплату грошової суми заявленої для отримання на умовах діяльності Програми «Альянс Україна» та розмір якої визначається шляхом ділення відповідної грошової суми на кількість платежів, зазначених у додатку № 1 до договору та відповідає графіку платежів.

Таким чином, в договорі чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця грошову суму заявленої для отримання.

Пунктом 2.2.5 договору визначено, що учасник має право отримувати заявлену грошову суму, на умовах діяльності Програми в порядку, передбаченому у Додатку № 2 до цього договору.

Учасник зобов`язується щомісяця оплачувати загальний або мінімальний платіж на зазначений адміністратором поточний рахунок. Зобов`язання по сплаті загальних та мінімальних платежів виникає у учасника з наступного місяця, який іде за тим, у якому був укладений договір (п. 3.1 Додатку № 2 до Договору № 228035 від 26 червня 2014 року).

Відповідно до п. 5.1 Додатку № 2 до Договору № 228035 від 26 червня 2014 року, адміністратор надає відповідну заявлену грошову суму учаснику, який отримав дозвіл, протягом 3 банківських днів після того, як учасником будуть виконані вимоги цієї статті. Для отримання заявленої грошової суми учасник зобов`язується: сплатити адміністративний платіж, передбачений п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Договору, в строк не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу. Сплачений учасником адміністративний платіж не повертається. У випадку не виконання цього платіжного зобов`язання в передбачений строк, дозвіл анулюється і учасник позбавляється права на участь у наступному найближчому заході; підписати Додаток № 3 до Договору; повідомити адміністратору банківські реквізити свого особового поточного рахунку; укласти на умовах визначених адміністратором договір застави (іпотеки) ліквідного майна та/або договір поруки з одним або декількома поручителями відповідно до п. 2.1.5 ст. 2 Договору; надати для оформлення зазначених вище договорів усі необхідні документи, які передбачені чинним законодавством України; сплачувати всі передбачені чинним законодавством України податки та збори, а також нести інші витрати, пов`язані з оформленням зазначених вище договорів (п. 5.2 Додатку № 2 до Договору).

Згідно із п. 4.2. Додатку № 2 до Договору, учасники, що не виконують своїх зобов'язань, передбачених договором та відповідними додатками до нього, не допускаються до участі у заході.

Тобто, відповідач гарантує отримання кожним учасником програми заявлену грошову суму, за умови належного виконання договору.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві (Постанова ВСУ від 11.09.2013 р. по справі № 6-40 цс 13).

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що консультантом її навмисно було введено в оману, асаме, що за програмою «Альянс-Україна» нею буде отримано необхідну позику в продовж 3-5 діб, але як стало відомо пізніше, ТОВ «Гранфінресурс» не надає позик, а займається тільки адмініструванням коштів участників програми, крім того було введено в оману стосовно процентної ставки та не було надано точної інформації, а тому така діяльність відноситься до нечесної підприємницької практики.

Проте, таке твердження суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з відсутністю головних ознак "пірамідальної схеми" - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, за схемою, що після вчасної сплати чергового загального платежу учасник програми набуває право брати участь у найближчому заході, коли Фонд Реєстру є достатнім. Захід по розподіжу грошового фонду проводиться Комітетом по розподілу грошового фонду, який утворюється наказом адміністратора. Учаснику повідомляється дата проведення найближчого заходу. Захід проводиться Комітетом один або декілька разів на місяць, але не менше одного разу на два місяці. Дозволи на отримання відповідних грошових сум на умовах діяльності Програми «Альянс Україна» надаються у кількості, встановленій адміністратором, із врахуванням Фонду Реєстру, сформованого не пізніше одного календарного дня до дати проведення заходу. У випадку, коли у визначений строк проведення заходу, коштів, які утворюють Фонд Реєстру, не вистачило на один захід, тоді накопичена сума включається до Фондк Реєстру на наступний захід. Комітетом застосовується процедура розгляду поданих від учасників заяв на розподіл грошового фонду для визначення порядку надання дозволу учасникам. У заході беруть участь тільки ті заяви, що надійшли до центрального офісу адміністратора не пізніше одного календарного дня перед запланованою датою проведення заходу. Перші та наступні дозволи, якщо дозволяє Фонд Реєстру ,надаються в такому порядку: перевагу має той учасник, що надіслав заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених загальних платежів. У випадку, коли декілька учасників надіслали заяви з однаковою найбільшою кількістю сплачених загальних платежів, перевагу має той учасник, який раніше уклав договір. Отримання дозволу не звільняє учасника від сплати чергового та наступних загальних платежів. Дозвіл, отриманий учасником за результатами заходу, є підставою для надання відповідної грошової суми учаснику за рахунок Фонду Реєстру.

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів (Постанова ВСУ від 11.09.2013 р. по справі № 6-40 цс 13).

Так, позивач дійсно здійснював платежі на виконання умов договору на суму 833,33 грн., 150, 00 грн., 150,00 грн., 150,00 грн., 833,33, 833,00 грн., проте договором та додатками до нього, передбачено, що розмір заявленої грошової суми становить 30000,00 грн., які учасник повинен сплатити відповідно до графіку платежів. Відповідно до Додатку № 2 до договору, учасники, що не виконують своїх зобов'язань, передбачених договором та відповідними додатками до нього, не допускаються до участі у заході.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, регламентуються договором, додатками до нього та чинним законодавством в Україні. Сторони повністю розуміють значення та умови цього договору, його правові наслідки, те, що цей договір не носить характеру фіктивного або удаваного правочину. Підписання цього договору та додатків до нього є свідченням того, що сторони дійшли повного розуміння і визначили, що договірні умови є обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.8, учасник заявляє, що отримав усі пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст договору і додатків до нього, що засвідчує своїм підписом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України, обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги (ч. 1 ст. 56 ЦПК України).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 1 і ч. 2 ст. 84 ЦПК України).

До матеріалів справи позивачем не надано доказів того, що їй було надано правову допомогу, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на юридичні послуги у сумі 3000,00 грн..

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не зазначає, яке саме право порушують договори, які просить визнати недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано доказів на обґрунтування своїх позовних вимог.

Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, суд дійшов висновку, що позивачами не було надано належних доказів на підтвердження позовних вимог, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 215, 216, 526, 610, 612, 1166 ЦК України; ст. ст. 3, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 224-2 28, 360 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів»; Постановою ВСУ від 11.09.2013 р. по справі № 6-40 цс 13, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про визнання недійсним договору та відшкодування збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя