Ухвала суду № 57408686, 22.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39647/15-ц

Провадження № 2-р/761/13/16

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Маліновська В.М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з вказаною заявою.

Відповідно до ухвали суду від 04 січня 2016 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.

У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що вона не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

При цьому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду заяви про роз'яснення судового рішення встановлена у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відтак, заявнику слід було надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору за подання до суду заяви про роз'яснення рішення, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на день подання заяви, тобто 487 грн. 20 коп.

Разом з тим 21 березня 2016 року на адресу суду надійшло клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим станом.

Так, у зазначеному клопотанні заявник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на свій тяжкий майновий стан, спричинений тривалою відсутністю роботи. При цьому заявник вказує, що в нього наявна значна заборгованість по сплаті аліментів та житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, заявником не надано жодного належного доказу, який би підтверджував його складне матеріальне становище, у зв'язку з чим клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 82 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не підлягає задоволенню.

За змістом положень ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

На підставі зазначеного та враховуючи те, що заявником не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 04 січня 2016 року, суддя прийшов до висновку, що заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, слід визнати неподаною та повернути заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 82, 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: