Рішення № 57407823, 19.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8724/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 25 грудня 2007 року з відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2203413732, згідно з яким надано кредит на суму 17 842,00 доларів США на купівлю автомобіля, строком до 25 грудня 2014 року. В подальшому 26 травня 2009 року між позичальником та банком було укладено додаткову угоду № 1 до цього кредитного договору, з метою зменшення фінансового навантаження. Однак позичальник припинив належним чином виконувати свої грошові зобов'язання за кредитним договором. 25 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання зобов'язань взятих на себе позичальником. 28 листопада 2014 року та 22 січня 2015 року позичальнику та поручителю було направлено позивачем вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, однак погашено так і не було. Просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 2203413732 від 25 грудня 2007 року в сумі 4 962,86 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 11 березня 2015 року еквівалентно 106 964,20 гривень, яка складає із заборгованості за кредитом в сумі 1 193,18 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 25 716,53 гривень, заборгованості по відсоткам в сумі 438,12 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 9 442,77 гривень, пені в сумі 3 331,56 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 71 804,90 гривень солідарно та судовий збір в сумі по 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 82 коп. з кожного.

Відповідачем ОСОБА_4 подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за участі третьої особи ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання припиненим договору поруки залишено без розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує. В разі неявки відповідача до суду просив розглянути справу в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника ОСОБА_2

01 березня 2016 року відповідач ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_2 також просили відкласти розгляд справи. Тому розгляд справи було відкладено на 19 квітня 2016 року.

З урахуванням викладеного, судом визнано причину неявки відповідача, представника відповідача неповажною та вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

25 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2203413732, за яким надано кредит на суму 17 842,00 доларів США на купівлю автомобіля, строком до 25 грудня 2014 року (а.с.11-16, 17-18).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 2203413732, заборгованість позичальника станом на 11 березня 2015 року становить в сумі 4 962,86 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 11 березня 2015 року еквівалентно 106 964,20 гривень, яка складає із заборгованості за кредитом в сумі 1 193,18 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 25 716,53 гривень, заборгованості по відсоткам в сумі 438,12 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 9 442,77 гривень, пені в сумі 3 331,56 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 71 804,90 грн. (а.с. 7-10).

28 листопад 2014 року Публічним акціонерним товариством «Рафффайзен Банк Аваль» відповідачам направлені вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 2203413732.(а.с. 26-27).

Згідно положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В постанові Верховного суду України у справі за № 6-145цс14 від 24 вересня 2015 року висловлена така правова позиція: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п.12 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

11 жовтня 2006 року Національним банком України видано Відкритому акціонерному товариству «Рафффайзен Банк Аваль» ліцензію № 10 (а.с. 33-34) та дозвіл (а.с. 35-38), якими позивач уповноважений здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідач ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_2 звернулися із заявою про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

В постанові Верховного суду України у справі за № № 6-31цс15 від 03 червня 2015 року висловлена така правова позиція: У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Платіж рівними частинами розраховується таким чином, щоб всі щомісячні платежі три фіксованій платіжній ставці були рівними за весь період дії Договору.

Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що погашення кредитів та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії цього договору згідно Графіку (додаток 1 до Договору). За рахунок кожного платежу здійснюється погашення щомісячно їх процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості останній платіж погашення відсотків у розмірі 62,48 доларів США здійснено 14 березня 2014 року, останній платіж погашення тіла кредиту у розмірі 80,00 доларів США здійснено 16 лютого 2015 року.

Твердження відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_2 про те, що позивач має право стягнути заборгованість за кредитом та відсотками після 24 квітня 2012 року, а щодо заборгованості, що передує цієї даті відмовити спростовується витягом з особового рахунку руху коштів, яким підтверджуються дати внесення платежів, що зазначені в розрахунку заборгованості (а.с. 173-209).

З урахуванням дати звернення до суду з позовом - 25 квітня 2015 року (а.с.44), умов кредитного договору щодо порядку здійснення платежів, графіку погашення щомісячної заборгованості, дати внесення платежів щодо погашення заборгованості за кредитним договором заборгованість за кредитним договором № 2203413732 від 25 грудня 2007 року станом на 11 березня 2015 року становить в сумі 3162,60 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 68163,31 гривень, яка складає із заборгованості за кредитом в сумі 1193,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 25716,53 гривень, заборгованості по відсоткам в сумі 438,12 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 9442,77 гривень.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів пеню у розмірі 3 331,56 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 71 804,90 грн.

Згідно п.12.7 кредитного договору всі інші відносини Сторін, не передбачені договором, регулюються чинним законодавством України. До всіх правовідносин, пов»язаних з укладенням та виконанням цього договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю три роки (ст. 257,259 ЦК України).

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі.

Виходячи з викладеного, пеня за прострочення виконання зобов'язання за період з 25 квітня 2012 року по 25 квітня 2015 року складає 3136,04 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 67 590,87 гривень.

У справі № 6-100 цс 14 від 03 вересня 2014 року викладена така правова позиція: за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд з урахуванням всіх обставин справи, а також балансу інтересів кредитора та боржника вважає можливим зменшити розмір пені до 1531,30 доларів США, що за курсом офіційним курсом НБУ еквівалентно 33004,01 гривень.

Позивач просив про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Солідарний обов»язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ст.541 ЦК України).

25 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед банком за виконання зобов'язань взятих на себе позичальником ОСОБА_3(а.с. 20-22).

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно зі ст. 598 ЦК України припинення зобов'язань на вимогу однією із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до додаткової угоди від 28 квітня 2009 року до договору кредиту від 25 грудня 2007 року № 2203413732, яка укладена між Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 сторони дійшли згоди, що заборгованість позичальника по цьому кредитному договору становить 15 395,82 доларів США та з 26 травня 2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами (п.1.3) (а.с. 23-24).

Правовим висновком у справі № 6-1161цс15 від 21 жовтня 2015 року щодо збільшення відповідальності є : відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які зумовили збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов'язання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Унесення додатковою угодою змін до кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя на такі зміни призводить до збільшення обсягу відповідальності останнього і зумовлює припинення поруки.

За таких обставин судом встановлено, що порука ОСОБА_4 є припиненою.

Враховуючи положення п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, якими передбачено підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини, суд вважає, що правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_4 відсутні.

Отже, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити повністю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер НОМЕР_2,(зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» (р/р 2909001032, МФО 322904,код ЄДРПОУ 23494105,01601, м.Київ, вул.Пирогова,7-7б) заборгованість за кредитним договором № 2203413732 від 25 грудня 2007 року станом на 11 березня 2015 року в сумі 3162,60 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 68163,31 гривень, яка складає із заборгованості за кредитом в сумі 1193,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 25716,53 гривень, заборгованості по відсоткам в сумі 438,12 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 9442,77 гривень, пені в сумі 33004,01 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3 654,00 грн.).

У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру, виходячи з такого розрахунку.

При поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1069,64 грн.(а.с.6).

Загальна сума задоволених вимог становить 68163,31 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 684,57 грн.(68163,31 грн.: 106964,20 = 64 %).

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі 684,57 грн.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 11, ст.ст. 509,525,526,549,ч.2 ст.533, ч.1 ст.550, ст. 551, ст. 553, ч. 1 ст. 554, ст.ст. 559,598, ч.1 ст.612, ст.ст.1049,1050,1054ЦК України, п.12 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 223, 224-226 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер НОМЕР_2,(зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» (р/р 2909001032, МФО 322904,код ЄДРПОУ 23494105,01601, м.Київ, вул.Пирогова,7-7б) заборгованість за кредитним договором № 2203413732 від 25 грудня 2007 року станом на 11 березня 2015 року в сумі 3162,60 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 68163,31 гривень, яка складає із заборгованості за кредитом в сумі 1193,18 доларів США, що за курсом офіційним НБУ еквівалентно 25716,53 гривень, заборгованості по відсоткам в сумі 438,12 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 9442,77 гривень, пені в сумі 33004,01 гривень

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Рафффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі по 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 57 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 22 квітня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна