Постанова № 57407665, 13.04.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/190/16

Справа №754/3164/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2016 року Суддя Деснянського районний суду м. Києва Мальченко О.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

04.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови йому у призначені та нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві ";

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності третьої групи в наслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві ".

Заявлені вимоги мотивовані тим, що в 1986 році під час проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан позивач отримав струс головного мозку. Вказане поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в державі, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 2181 від 08.11.2012 року.16.07.2015 р. позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3-ої групи інвалідності, отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби на підставі ч. 2 статті 16 Закону України від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Листом від 05.11.2015 за №10872 військовий комісар Київського міського військового комісаріату , посилаючись на лист Департамента Фінансів Міністерства оборони України, в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу відмовив.

У поданих до суду письмових запереченнях представник Міністерства оборони України просив відмовити в задоволенні позовних вимог .

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період з 28.10.1984 року по 19.10.1986 року та в період з 16.04.1985 р. по 19.10.1986 р. був учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується довідкою Оболонського районного у м. Києві Військового комісаріату від 25.03.2010р. та копією військового квитка.

19.05.1986 р. позивач, під час виконання бойового завдання, отримав вибухову травму, струс головного мозку. Даний факт підтверджено витягом із Протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 08.11.2012 № 2181 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. У ОСОБА_1 встановлено ЗЧМТ, контузія, захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії .

Згідно довідки МСЕК Серії АВ № 0091302 від 07.05.2014р. позивачу біло встановлено ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок поранення, контузії та пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

16.07.2015, з метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату з відповідною заявою та надав копії необхідних документів.

Листом № 6939 від 22.07.2015р. Департамент Фінансів Міністерства оборони України проінформував Київський міський військовий комісаріат, що за результатами розгляду документів ОСОБА_1 підстави для призначення останньому одноразової грошової допомоги відсутні . Як на причину відмови у виплаті грошової допомоги посилається на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975, поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014р., тобто після набуття постановою чинності.

05.11.2015 листом за № 10872 Київський міський військовий комісаріат повідомив позивача, що йому відмовлено в призначенні грошової допомоги.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

У відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011- XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі - Закон № 2011- XII).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. б ч.1 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

З метою виконання Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв 25.12.2013р. Постанову № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві "

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З аналізу норм законодавства вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу настання інвалідності.

Таким чином, з моменту встановлення позивачу IІI групи інвалідності 07.05.2014 р. останній має право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до ч. 2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ.

Висновки Департаменту Фінансів Міністерства оборони України про те, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 поширюється тільки на осіб, які вперше отримали інвалідність після 01 січня 2014 року суд вважає необґрунтованими, оскільки даний нормативний акт таких обмежень не містить.

Заперечення представника відповідача щодо передачі справи до окружного адміністративного суду, суд не бере до уваги оскільки відповідно п. 4 ч.1 КАС України

місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Викладене у запереченнях клопотання про залучення до справи Київського міського військового комісаріату суд також не бере до уваги, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 Київський міський військовий комісаріат не уповноважений на прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, визначення її розміру чи виплати. Рішення про призначення одноразової грошової допомоги, її розмір приймає Міністерство оборони України, після чого перераховує на рахунки Київського міський військового комісаріату відповідну суму коштів, яка є цільовою і призначена для виплати конкретній особі. Тільки після вищевказаного у Київського міського військового комісаріату виникає право та обов'язок перерахунку одноразової грошової допомоги позивачу, тобто дії Київського міського військового комісаріату є похідними від дій Міністерства оборони України. Без вчинення відповідних дій Міністерством оборони України, вчинити відповідні дії не може і Київський міський військовий комісаріат. Крім того, Київським міським військовим комісаріатом були вчинені всі дії, передбачені вказаним Порядком та направлений пакет документів, необхідних Міністерству оборони України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність свого рішення.

Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного , керуючись статтями 11, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначені на нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності третьої групи в наслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві ".

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності третьої групи в наслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975 " Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві "

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва в 10-денний строк, з дня отримання її копії.

Суддя :

.