Ухвала суду № 57407329, 21.04.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1022/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

з участю представників ОСОБА_6, ОСОБА_7Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" - ОСОБА_7 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_8 звернувся з позовом до ПСП «Глорія» про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою /а.с. 1-3/.

В своєму позові просив суд:

- зобовязати ПСП «Глорія» повернути ОСОБА_8 земельну ділянку (земельний пай), кадастровий номер: 7120983400:02:001:0178, площею 3,0017 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кривчунської сільської ради (за межами населеного пункту) який належить йому на праві власності, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку: серія ЯК № 180573, виданого 18 липня 2012 року, реєстр № 712090001002506;

- усунути перешкоди користування земельною ділянкою (земельним паєм) кадастровий номер: 7120983400:02:001:0178, площею 3,0017 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кривчунської сільської ради (за межами населеного пункту) шляхом відновлення меж земельної ділянки та отримання межових знаків на зазначену земельну ділянку.

У лютому 2016 року представник ОСОБА_8 ОСОБА_9 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову /а.с. 65-66/.

В обґрунтування своєї заяви представник позивача ОСОБА_9 вказав, що позивачем ОСОБА_8 заявлено позов до ПСП «Глорія» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки і незаконного використання майнового паю, в якому зазначив, що відповідач без належних на те підстав користується належною йому земельною ділянкою в межах Кривчунської сільської ради Жашківського району, яку позивач отримав у спадок після смерті своєї матері. В зв'язку з цим позивачу заподіяна матеріальна шкода, яку він оцінює в розмірі 3284144 грн. 68 копійок.

Заявник зазначав, що на сесіях Кривчунської сільської ради розглядаються питання про виставлення на аукціон земель, в межі яких входить спірна земельна ділянка, тому на думку, заявника спірна земельна ділянка може бути продана з аукціону ще до винесення рішення по суті.

Представник ОСОБА_8 ОСОБА_9 просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладання арешту на земельну ділянку (земельний пай), яка належить на праві власності ОСОБА_8, кадастровий номер: 7120983400:02:001:0178, площа - 3,0017 га, розташована: Черкаська область, Жашківський район, Кривчунська сільська рада (за межами населеного пункту).

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2016 року про забезпечення позову заяву представника позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку (земельний пай), яка належить на праві власності ОСОБА_8, кадастровий номер: 7120983400:02:001:0178, площею 3,0017 га, розташована: Черкаська область, Жашківський район, Кривчунська сільська рада (за межами населеного пункту) /а.с. 69/.

Не погодившись з даною ухвалою суду у березні 2016 року представник ПСП «Глорія» - ОСОБА_7 звернулася з апеляційною скаргою /а.с. 72-74/.

Обґрунтовуючи вимоги тим, що 27.06.2008 року між ОСОБА_10 (матір'ю позивача) та ПСП «Глорія» було укладено договір оренди землі терміном на 10 років до 27.06.2018 року, який відповідно до вимог чинного законодавства, на той час укладення був зареєстрований у Жашківському районному відділі ДЗК 01.09.2008 року за № 040878200353.

23 серпня 2009 року ОСОБА_10 орендодавець по договору оренди землі померла. Позивач по справі свідоцтво про право на спадщину за заповітом отримав 20 липня 2011 року.

З липня 2011 позивач отримав право власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті матері, кадастровий номер земельної ділянки, площею 3,0017 га., що складає 2/3 частини земельної ділянки площею 4,5012 га, яка належала покійній матері на підставі Державного акту серії ЧР № 144480, виданого 06 вересня 2004 року, реєстр № 471, кадастровий номер земельної ділянки № 7120983400:01:000:0501.

При винесені ухвали судом не вивчено та не розглянуто всі матеріали справи, що спричинило хибне уявлення у суду, що відповідач використовує земельну ділянку без відповідного договору, але з цим погодитися не можна, оскілки землекористування здійснюється на підставі договору оренди у п. 39 якого зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи а також реорганізація юридичної особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Також апелянт зазначає, що при винесені ухвали від 19.02.2016 року судом не було враховано той факт, що відносно спірної земельної ділянки уже винесено ухвалу про забезпечення позову від 29 вересня 2014 року, якою заборонено будь-яким органам вчиняти дії щодо земельної ділянки яка належить позивачу на підставі державного акту.

Судом при винесені ухвали про накладання арешту на земельну ділянку не враховано той факт що накладання арешту унеможливить використання в подальшому земельної ділянки для її обробітку, у тому числі для збору урожаю, а на даний час земельна ділянка уже засіяна озимою пшеницею.

Окрім того судом не враховано той факт, що позивач тривалий час відповідно до договору оренди отримував орендну плату за користування земельною ділянкою, що підтверджується відповідними доказами.

Апелянт просить суд скасувати ухвалу Жашківського районного суду від 19 лютого 2016 року і винести нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволені заяви.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність, обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду).

У п. 4 цієї Постанови зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Ч. 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК у разі постановлення ухвали без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

З матеріалів справи вбачається, що між сторона є спір з приводу витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, тому суд дійшов до правильного висновку, що не забезпечення позову шляхом арешту спірної земельної ділянки, що належить ОСОБА_8, могло б спричинити утруднення виконання можливого рішення суду.

Дана ухвала відповідає вищезазначеним вимогам закону. Забезпечуючи позов суд не порушив вимоги ст. 152 ЦПК України як щодо способу забезпечення, так і щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Представник ПСП «Глорія» - ОСОБА_7 в апеляційній скарзі зазначає, що судом не було враховано той факт, що відносно спірної земельної ділянки уже винесено ухвалу про забезпечення позову від 29 вересня 2014 року /а.с. 87/.

Проте в ухвалі від 29.09.2014 року позов забезпечено шляхом:

- заборони Головному управлінню Держемагенства в Черкаській області та Кривчунській сільській раді Жашківського району Черкаської області приймати рішення щодо передачі у власність, користування чи оренду земельної ділянки, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7120983400:02:001:0178, площею 3,0017 га, яка розташована: Черкаська область, Жашківський район, Кривчунська сільська рада (за межами населеного пункту);

- заборонити Реєстраційній службі Жашківського РУЮ Черкаської області реєструвати речові права на земельну ділянку, надану для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 7120983400:02:001:0178, площею 3,0017 га, яка розташована: Черкаська область, Жашківський район, Кривчунська сільська рада (за межами населеного пункту).

Тобто ухвалою від 29.09.2014 року було накладено заборону тільки двом державних органам на вчинення дій стосовно спірної ділянки, тоді як ухвалою від 19.02.2016 року на спірну ділянку накладений арешт в цілому, що свідчить про різні види забезпечення позову, що зазначені в ч. 1 ст. 152 ЦПК України. А наявність такої, що вступила в законну силу ухвали про забезпечення позову від 29.09.2014 року, є зокрема підтвердженням факту встановленого судом можливої небезпеки утруднення виконання рішення.

Посилання ж апелянта на порушення судом норм матеріального права, а саме тої обставини, що вжиті заходи щодо забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності ПСП «Глорія», а саме використання в подальшому земельної ділянки для її обробітку, в тому числі для збору урожаю, оскілки на даний час земельна ділянка засіяна озимою пшеницею, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Застосований судом, з метою забезпечення позову, арешт спірної ділянки, не передбачає протиправного позбавлення прав апелянта, щодо використання та обробки даної земельної ділянки на правах оренди до ухвалення рішення судом якраз з приводу правомірності такого володіння, а є тимчасовим запобіжним заходом, що передбачений ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" - ОСОБА_7 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2016 року - відхилити.

Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до приватного сільськогосподарського підприємства "Глорія" про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :