Рішення № 574052, 23.03.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2007 р.

Справа № 25/32-07-577

За позовом: Військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до відповідача: ТОВ „Білтранс”

про визнання недійсним договору №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України від 07.09.04 р.; про зобов’язання ТОВ „Білтранс” повернути військове майно та земельну ділянку площею 2,44 га і об’єкти нерухомого майна

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від прокурора: Плачков В.М., посвідчення №278 від 08.02.06 р.

Від позивача Міністерства оборони України: Добров Ю. І., довіреність №220/409/Д від 25.12.06 р.

Від позивача Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району: Добров Ю. І., довіреність №90 від 31.07.06 р.

Від відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні суду 23.03.07 р. приймали участь представники:

Від прокурора: Плачков В.М., посвідчення №278 від 08.02.06 р.

Від позивача Міністерства оборони України: Добров Ю. І., довіреність №220/409/Д від 25.12.06 р.

Від позивача Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району: Добров Ю. І., довіреність №90 від 31.07.06 р.

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору: про визнання недійсним договір №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України від 07.09.04 р., укладений між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та ТОВ „Білтранс”;

про зобов’язання ТОВ „Білтранс” повернути Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району військове майно та земельну ділянку площею 2,44 га і об’єкти нерухомого майна ( 7 будівель) по вул.Маяковського,49-б (військового містечка №51 м. Білгород-Дністровського), які були передані на підставі Акту прийому-передачі.

Прокурор подав суду заяви про уточнення (зміну) позовних вимог по справі № 25/32-07-577 від 26.02.07 р. вх.№4614 та від 13.03.07 р. вх.№5804, в яких уточнив позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції та надав пояснення щодо наявності порушених прав держави згідно рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 р.

Первинні позовні вимоги складали: розірвати договір №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України від 07.09.04 р., укладений між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та ТОВ „Білтранс”; зобов’язати ТОВ „Білтранс” повернути військове майно, яке передано згідно актів прийому-передачі будівель, споруд та території військового містечка з трьома описами та територію військового містечка №51, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,49-б Міністерству оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району.

В обґрунтування уточнених позовних вимог Військовий прокурор зазначив, що укладений між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та ТОВ „Білтранс” договір №3/2004 від 07.09.04 р. про охорону вивільнених фондів МО України суперечить Статуту ТОВ „Білтранс”, оскільки в ньому не передбачено такого виду діяльності як охорона державного майна. Крім того, Військовий прокурор посилаючись на ч.3 ст.91 ЦК України зазначає про те, що вказаний вид діяльності відноситься до ліцензійних і передбачає оформлення ліцензії для юридичної особи. Таким чином, за відсутності у відповідача ліцензії на охорону державного майна, оспорюваний договір №3/2004 від 07.09.04 р., на думку Військового прокурора, слід визнати недійсним.

Позивач Міністерство оборони України підтримав заявлені Військовим прокурором Болградського гарнізону позовні вимоги, викладені у вищенаведеній остаточній редакції, подав до суду пояснення на позов від 14.02.07 р. вх.№3706 та додаткові пояснення від 26.02.07 р. вх.№4616, в яких зазначив з посиланням на норми ч.2 ст.203 та ч.2 ст. 215 ЦК України про наявність підстав для визнання недійсним договору №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України від 07.09.04 р., з огляду на обставини, наведені відповідачем у своїй відповіді на позовну заяву.

Позивач Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району підтримав заявлені Військовим прокурором Болградського гарнізону позовні вимоги, викладені у вищенаведеній остаточній редакції.

Відповідач надав відповідь на позовну заяву від 14.02.07 р., в якій вказав про те, що в книзі реєстрації договорів підприємства оспорюваний договір не був зареєстрований, ніяких робітників для здійснення зазначеного в договорі об’єкта в штаті ТОВ „Білтранс” не існує, як і не укладались ніякі угоди з приватними підприємцями або іншими особами на предмет охорони визначеного в договорі майна.

Крім того, відповідач зазначає про те, що відповідно до положень п. 6.5 Статуту ТОВ „Білтранс” директор для укладення оспорюваного договору повинен був мати згоду зборів учасників ТОВ „Білтранс”, але такої згоди учасники ТОВ „Білтранс” директору Давиденко Л.П. не надавали, тобто директор діяв без доручення зборів учасників ТОВ „Білтранс”, з чого відповідач робить висновок про те, що ніякого договору, укладеного ТОВ „Білтранс” з Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району не існує, у зв’язку з чим ТОВ „Білтранс” не спроможне повернути яке-небудь майно. До того ж відповідач додає, що не має ніяких вимог у відношенні майна військового містечка №51, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського,49-б, як не має намірів придбання вказаного майна у власність на будь-яких підставах.

В своїй відповіді на позовну заяву відповідач також просить суд розглядати справу за його відсутністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

07.09.04 р. між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району Південного оперативного командування Міністерства оборони України (Замовник) та ТОВ „Білтранс” (Виконавець) був укладений договір №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України, відповідно до п.1.1. якого Замовник передає, а Виконавець приймає вивільнені фонди військового містечка №51, розформованої військової частини А-0664 за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 49-б, що знаходяться на балансі та обліковуються в Білгород-Дністровській КЕЧ району.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Договору майно передається майбутньому власнику тимчасово під охорону з метою його збереження. Склад майна згідно з Описом №1, №2, №3 (Додатки до Акту прийому-передачі).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.2 Договору визначено, що Виконавець приймає майно у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта прийому (передачі) (Додаток №1). Виконавець зберігає передане майно під охороною за власні кошти. Передача майна під охорону не тягне за собою виникнення у Виконавця права власності на майно. Власником майна залишається держава, а Виконавець зберігає його протягом строку дії Договору.

Відповідно до п.п.3.1, 3.5, 4.1 Договору Виконавець зобов’язаний забезпечити збереження майна, що знаходиться під охороною, запобігати його пошкодженню і псуванню; організовувати охорону переданого майна згідно з планом загальної території військового містечка; Замовник зобов’язаний контролювати технічний і санітарний стан майна, переданого під охорону.

Цей договір діє з моменту підписання до виходу відповідного розпорядження Кабінету Міністрів (п.6.1 Договору).

Згода на укладення оспорюваного Договору була надана Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району відповідно до листа Квартирно-експлуатаційного Управління ордена Червоного прапора Південного оперативного командування від 19.08.04 р. №31/1/599, в якому з посиланням на розпорядження Міністра оборони №163/78ш від 19.06.03 р. та п.2 телеграми командувача військами Південного ОК №31/1/378 від 31.07.02 р. зазначалось про надання дозволу на передачу під тимчасову охорону майбутньому власнику ТОВ „Білтранс” з обов’язковим укладенням господарського договору та складанням актів прийому-передачі.

Згідно акту прийому(передачі) будівель, споруд та території військового містечка від 07.09.04 р., складеного комісією у складі представників Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району ВЧ А-0664, ТОВ „Білтранс” було передано під охорону відповідачу відповідно до описів №1, №2, №3 вивільнені фонди, комунальні споруди, обладнання, об’єкти благоустрою військового містечка №51, конструктивні елементи обробки будинків військового містечка №51 та земельну ділянку площею 2,44 га.

Проаналізувавши обставини справи, правову позицію Військового прокурора та позивачів по справі, норми чинного законодавства, якими регулюються дані правовідносини, суд, дійшов висновку про правомірність заявлених Військовим прокурором позовних вимог з огляду на наступне.

За своєю правовою природою оспорюваний договір №3/2004 від 07.09.04 р. на охорону вивільнених фондів МО України є договором про надання послуг, пов’язаний із збереженням майна.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3 ст.91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності лише після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Відповідно до п.43 ч.1 ст.9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” №1775-ІІІ від 01.06.2000 р., із змінами та доповненнями, ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян.

Статтею 1 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних силах України” №1075-ХІV від 21.09.99 р. визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольче, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Враховуючи те, що предметом оспорюваного договору є майно вивільнених фондів військового містечка №51, розформованої військової частини А-0664, яке є державною власністю, що входить до сфери управління Міністерства оборони України, та закріплено за Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району на праві оперативного управління, то надання послуг по охороні державної власності відповідачем можливо було за наявності відповідної ліцензії.

Відповідач, згідно наданих суду пояснень заперечує факт надання будь-яких послуг по охороні військового майна, що є предметом оспорюваного договору, як заперечує і факт існування оспорюваного договору. За твердженням відповідача, учасники ТОВ „Білтранс” не надавали згоди директору Давиденко Л.П. на укладення оспорюваного договору, тобто директор діяв без доручення зборів учасників ТОВ „Білтранс”.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Викладена відповідачем правова позиція судом до уваги не приймається, оскільки відповідачем не надано доказів, які б доводили обставини, на які він посилається, зокрема стосовно необізнаності учасників товариства про укладення директором ТОВ „Білтранс” оспорюваного договору та незатвердження даного договору наступними діями спрямованими на виконання договору.

З вищевикладеного суд робить висновок про те, що відповідачем було укладено договір №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України без наявності у нього ліцензії на надання послуг, пов'язаних з охороною державної власності, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим даний договір не відповідає вимогам закону та визнається судом недійсним з моменту його вчинення згідно п.1 ст.203, ч.ч.1, 3 ст. 215 ЦК України.

Згідно п.1, 2, 4 ст. 202 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Пунктом 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину ( ч.1 ст.216 ЦК України).

Таким чином, за умови визнання судом недійсним договору №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України від 07.09.04 р., укладеного між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та ТОВ „Білтранс”, судом також задовольняються заявлені Військовим прокурором Болградського гарнізону позовні вимоги щодо зобов’язання ТОВ „Білтранс” повернути Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району військове майно та земельну ділянку площею 2,44 га і об’єкти нерухомого майна ( 7 будівель) по вул.Маяковського,49-б (військового містечка №51 м. Білгород-Дністровського), які були передані на підставі Акту прийому-передачі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє заявлені Військовим прокурором Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району позовні вимоги про визнання недійсним договору №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України від 07.09.04 р., укладеного між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та ТОВ „Білтранс”, у зв’язку з чим зобов’язує ТОВ „Білтранс” повернути Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району військове майно та земельну ділянку площею 2,44 га, об’єкти нерухомого майна ( 7 будівель) по вул.Маяковського,49-б (військового містечка №51 м. Білгород-Дністровського), передані згідно Акту прийому (передачі) будівель, споруд та території військового містечка від 07.09.04 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. та на користь ДП “Судовий інформаційний центр” витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст. 82- 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Визнати недійсним договір №3/2004 на охорону вивільнених фондів МО України від 07.09.04 р., укладений між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та ТОВ „Білтранс”.

3. Зобов’язати ТОВ „Білтранс” ”(Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Софіївська, 1-а, код ЄДРПОУ 32460026) повернути Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Больнична,1, код ЄДРПОУ 08124865) військове майно та земельну ділянку площею 2,44 га, об’єкти нерухомого майна ( 7 будівель) по вул.Маяковського,49-б (військового містечка №51 м. Білгород-Дністровського), передані на підставі Акту прийому (передачі) будівель, споруд та території військового містечка від 07.09.04 р.

4. Стягнути з ТОВ „Білтранс”(Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Софіївська, 1-а, код ЄДРПОУ 32460026) на користь державного бюджету 85(вісімдесят п’ять) грн. державного мита на рахунок № 31114095700008, одержувач: Головне Управління Державного казначейства у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: Головне Управління Державного казначейства у Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200, сим. 068.

5. Стягнути з ТОВ „Білтранс”(Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Софіївська, 1-а, код ЄДРПОУ 32460026) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів МФО 325707) 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на послуги з ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Рішення підписано 10.04.07 р.