Ухвала суду № 57405050, 21.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/3432/11 Головуючий у І інстанції Дутчак І. М.Провадження № 22-ц/780/2835/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 21.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді Білоконь О.В.,

суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ухвалуБроварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження , -

встановила:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити стягувача Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк на його правонаступника ТОВФКДовіра та Гарантія у цивільній справі №2-3432/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Заява обґрунтована тим, що 02 лютого 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення, яким задоволено позов ПАТУкрСиббанк до спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із спадкодавцем ОСОБА_4.

20 квітня 2015 року між ПАТУкрСиббанк і ТОВФКДовіра та Гарантія укладено договір факторингу №17, відповідно до умов якого ТОВФКДовіра та Гарантія набуло прав нового кредитора до ОСОБА_4 за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11104748000, на підставі якого судом ухвалено вказане вище рішення, тому відбулася заміна кредитора у зобовязанні.

У звязку з набуттям від попереднього кредитора усіх прав та обовязків у зобовязанні, у тому числі й бути стороною виконавчого провадження, виникла необхідність замінити стягувача ПАТУкрСиббанк на його правонаступника ТОВФКДовіра та Гарантія.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник ТОВФКДовіра та Гарантія подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази набуття ПАТУкрСиббанк статусу стягувача та наявності відкритого виконавчого провадження про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми боргу

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення в цивільній справі №2-3432/11 за позовом ПАТУкрСиббанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначеним вище рішенням суду із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємців померлого 05 травня 2009 року ОСОБА_4, стягнуто солідарно заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11104748000 від 26 грудня 2006 року в розмірі 6170,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 серпня 2011 року складало 49185,29 грн.

30 липня 2014 року представник ПАТУкрСиббанк ОСОБА_5 одержала виконавчі листи, про що свідчить її розписка у справі.

20 квітня 2015 року між ПАТУкрСиббанк і ТОВФКДовіра та Гарантія укладено договір факторингу №17, за умовами якого Банк відступив Товариству вимоги заборгованості до боржників.

Із витягу з Реєстру боржників до даного договору вбачається, що ПАТУкрСиббанк відступило ТОВФКДовіра та Гарантія право вимоги до ОСОБА_4 заборгованості за вказаним вище кредитним договором в розмірі 6170,53 доларів США, що за курсом гривні до долара США складає 129936,89 грн.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні №4-рп/2011 від 31 травня 2011 року у справі №1-18/2011 вказав на те, що статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження як у разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи, так і у разі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

У ч. 1 ст. 378 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, зокрема стягувача, суд повинен перевірити наявність відкритого виконавчого провадження та перехід прав і обовязків сторони.

За змістом ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином з огляду на відсутність в матеріалах справи відомостей про відкриття виконавчого провадження про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми боргу висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви з цих підстав є правильним та таким, що відповідає вказаним вимогам закону.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає безпідставними.

За таких обставин, ухвала суду від 11 березня 2016 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, і підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» відхилити.

Ухвалу з Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :