Ухвала суду № 57401291, 26.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року м. Київ К/800/7312/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській областіна постанову та ухвалуЧернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015у справі № 825/4024/14за позовомДержавної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю «КІМ-ТРАНС»простягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС в Чернігівській області у грудні 2014 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ-ТРАНС» про стягнення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб на суму 7 799,94 грн. та по миту на товари, що ввозяться на територію України, на суму 21 817,3 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015, позов задоволено частково, стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ-ТРАНС» податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 7 799 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій, зокрема, встановлено наступне:

- податковий борг на суму 21 817,3 грн. з мита товарів, що ввозяться на територію України виник у зв'язку з несплатою подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу №5 від 02.02.2011 на суму 16 468,27 грн. та подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу №14 від 20.04.2011 на суму 5 349,03 грн.;

- 08.05.2007 позивачем направлено першу податкову вимогу №1/771 про стягнення податкового боргу на суму 8 915,05 грн., яка була повернута без вручення з відміткою, що ТОВ «КІМ-ТРАНС» за адресою м. Чернігів, пр-т Миру 45, кв. 90 не значиться;

- 02.07.2007 позивач направив другу податкову вимогу №2/1187 про стягнення податкового боргу на суму 8915,05 грн., яка була отримана відповідачем 21.07.2007;

Оскільки наявний податковий борг не був погашений відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення податкового боргу на суму 21 817,3 грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не здійснено заходів з метою погашення податкового боргу в межах строку, встановленого п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

За змістом п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

З огляду на встановлені судами обставини справи про те, що позивачем не було здійснено жодних заходів з метою погашення податкового боргу відповідача по миту на товари, що ввозяться на територію України, на суму 21 817,3 грн. протягом строку, встановленого п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності законних підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи в оскаржуваній частині та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Судова колегія вважає безпідставними доводи позивача про те, що сума податкового боргу у розмірі 21 817,3 грн. перебувала в судовому оскарженні та постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.01.2013 у справі 2а/2570/3608/2012 відповідачу відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, а тому, враховуючи норми ст.103 КАС України, позивачем не було пропущено строк для стягнення податкового боргу. При цьому судова колегія виходить з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу №5 на суму 16 468,27 грн. та подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу №14 на суму 5 349,03 грн. винесені Чернігівською митницею 02.02.2011 та 20.04.2011 відповідно.

Враховуючи, що згідно п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскарження платником у судовому порядку суми грошового зобов'язання, яке у зв'язку з його несплатою у встановлений законом строк вже набуло статусу податкового боргу, не може слугувати підставою для продовження контролюючому органу встановленого законом строку для стягнення податкового боргу.

При цьому норми статті 103 КАС України (якою врегульований порядок обчислення процесуальних строків) дані правовідносини не регулюють.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті судових рішень в оскаржуваній частині судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування судових рішень в оскаржуваній частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 в оскаржуваній частині залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний