Ухвала суду № 57401241, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року м. Київ К/800/52901/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в :

Позивач - Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест» звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, митний орган), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2015 року № 110120000/2015/400008/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 24 березня 2015 року № 110120000/2015/00039;

- визнати протиправними дії митного органу із прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2015 року № 110120000/2015/400008/1 та картки відмови Дніпропетровської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2015 року № 110120000/2015/00039.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні товару; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалою апеляційного суду про залишення без змін постанови суду першої інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування таких рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав заперечення проти касаційної скарги, в яких просив відмовити в її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи в установлених статтею 220 КАС України межах, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як установлено судами, на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07 березня 2014 року № AGLG_01, укладеного між позивачем з компанією Golden Gain Inc.Ltd, КНР, придбано товар: L-Треонін 98,5% у формі порошку; лізін моногідрохлорид 98,5% кормовий в формі порошку. Пунктом 2.2 Контракту передбачено, що до загальної вартості контракту входить вартість навантаження, упаковка товару, маркування товару, транспортування товару до місця поставки, вартість покриття ризиків до моменту поставки товару, анотація до товару. Пунктом 3.1 Контракту передбачено можливість у додатках до контракту змінювати умови поставки.

Сторонами встановлено вартість товару у розмірі 50 580,0 доларів США та умови поставки CIF Одеса.

Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав до митниці такі документи: облікова картка від 05 березня 2015 року; CMR від 14 березня 2015 року № 1346; коносамент від 02 лютого 2015 року № DNFF700555; платіжні доручення від 19 січня 2015 року № 94 та від 10 лютого 2015 року № 113; страховий поліс від 01 лютого 2015 року; інвойс від 21 січня 2015 року № 21720000535; пакувальний лист від 21 січня 2015 року; контракт від 07 березня 2014 року № AGLG_01; додаток № 5 до контракту; посвідчення про реєстрацію від 17 грудня 2012 року; сертифікат походження від 21 січня 2015 року; екологічна декларація від 12 лютого 2015 року № 13464; сертифікат якості на партію від 20 січня 2015 року; а також переклади вказаних документів державною мовою.

Позивачем при розмитненні імпортованого товару заявлено митну вартість за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару відповідачем запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивач на вимогу митного органу надав: виписку з бухгалтерської документації, копію експортної декларації від 30 січня 2015 року, прайс-листи виробника від 10 січня 2015 року та прайс-лист продавця від 14 січня 2015 року, проформу-рахунок від 14 січня 2015 року; лист позивача від 23 березня 2015 року; листи покупця та продавця товару; лист покупця щодо зазначення вартості страхування від 18 березня 2015 року; паспорт безпеки продукту від 21 листопада 2014 року; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 19 березня 2015 № 754.

З огляду на ненадання декларантом необхідних документів у повному обсязі митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2015 року № 110120000/2015/400008/1 та картка відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2015 року № 110120000/2015/00039.

Відповідач визначив митну вартість товару на підставі другорядного методу - щодо ідентичних товарів.

Імпортований товар випущено у вільний обіг під гарантії у відповідності до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

Позивач звернувся до митного органу з листом від 05 червня 2015 року № 45413, до якого додав додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

Листом від 15 червня 2015 року відповідач відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості з урахуванням додаткових документів і залишив чинним рішення про корегування митної вартості товарів, після чого позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині та скасовуючи рішення відповідача про коригування митної вартості та картку відмови, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із відсутності підстав для коригування заявленої позивачем за основним методом митної вартості.

Колегія суддів погоджується з таким висновками судів.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Оскаржуване рішення (гр. 33) обґрунтовано тим, що надані прайс-листи не відповідають поняттю дійсної вартості; у протиріч заявленим умовам постачання CIF Одеса у прайс-листі продавцем заявлено відповідальність за завантаження товару та його якість, інших умов постачання не зазначено, що дає підстави вважати, що ціна у прайс-листі базується на умовах поставки FOB; лист продавця від 19 березня 2015 року щодо включення у ціну товару витрат згідно умов постачання суперечить вказаному вище прайс-листу; лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 19 березня 2015 року № 754 носить лише консультаційний характер; страхові документи повинні містить вартість страхування. Також у графі 33 рішення стверджено, що декларантом не надано обґрунтування зменшення вартості товару.

Щодо виявлених митницею розбіжностей суди встановили наступне.

Прайс-лист продавця від 14 січня 2015 року не містить інших умов поставки, ніж CIF Одеса. Доводи митниці про те, що продавець несе відповідальність за навантаження та якість товару, не свідчать про інші умови поставки. Окрім того, продавець товару у листі від 19 березня 2015 року підтвердив умови поставки товару позивачу CIF Одеса, транспортні та інші додаткові витрати, пов'язані із доставкою партії товару до порту призначення, включено до вартості товару.

Сума грошових коштів у платіжних дорученнях від 19 січня 2015 року № 94 та від 10 лютого 2015 року № 113 відповідає сумі грошових коштів, яка вказана у інвойсі від 21 січня 2015 року.

Вартість страхування включена продавцем до вартості (митної) товару за умовами поставки CIF Одеса, а тому не підлягає включенню окремо до митної вартості товарів.

Зауваження відповідача про те, що вказані платіжні доручення № 94 від 19 січня 2015 року і № 113 від 10 лютого 2015 року містять посилання лише на зовнішньоекономічний контракт (без посилання на додаток до контракту, інвойс, рахунок проформу тощо), що не дає можливості ідентифікувати ці платіжні доручення з імпортованою партією товару, обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки такі зауваження не знайшли свого відображення у спірному рішенні про коригування митної вартості та вимозі про надання додаткових документів від 17 березня 2015 року.

Суди також дійшли висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо безпідставності тверджень митниці про необхідність обґрунтування зменшення митної вартості товару у порівнянні з попередніми поставками такого самого товару.

Отже, висновки митного органу про наявність розбіжностей чи неточностей у поданих позивачем до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості виявились безпідставними, відтак визначення відповідачем митної вартості товару та її коригування за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення та картки відмови.

Оскільки висновки оскаржуваних судових рішень ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: