Ухвала суду № 57401180, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року м. Київ К/800/39499/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Ігнатенко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року

по справі № 804/14075/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варта»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Варта» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2013 року №0006081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 687625,00 грн.; № 0006091501 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 131610,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 87740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43870,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Варта» щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, за результатами якої 19.09.2013 року складено акт №60/22-04/30982670.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме:

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 687625,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року;

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2013 року у сумі 87740,00 грн.

На підставі акту перевірки 09 жовтня 2013 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0006081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 687625,00 грн. за період - липень 2013 року;

- № 0006091501 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 131610,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 87740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43870,00 грн.

Як встановлено судами, підставою зменшення позивачу суми від'ємного значення за липень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та донарахування податкових зобов'язань з ПДВ, є неврахування позивачем при складанні податкової звітності за липень висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача №18/224/30982670 від 15.07.2013 року та оскарження в судовому порядку прийнятих за результатами цієї перевірки податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 року №0003322201 та № 0003342201, що, на думку відповідача, вплинуло на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 687625,00 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 87740,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. «б» п. 200.4 ст. 204 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами встановлено, що позивач оскаржував податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0003322201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 2586741,00 грн., та № 0003342201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 212836,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі №804/10768/13-а у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2014 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року була скасована та прийнято нове рішення про задоволення позову ТОВ «Варта», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №0003322201 та №0003342201. Зазначена постанова суду набрала законної сили 11.04.2014 року.

Отже, у платника податків при складанні податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року були відсутні правові підстави враховувати висновки попереднього акту перевірки №18/224/30982670 від 15.07.2013 року, оскільки прийняті податкові повідомлення-рішення на його підставі були не узгодженими.

Таким чином, позивачем правомірно було визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в декларації за липень 2013 року.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі № 804/14075/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 22.04.2015 р.